Адріан ван Берхен був друкарем і продавцем книг. У 1522 році за продаж лютеранських книжок його посадили у дерев’яні колоди, а згодом засудили до ув’язнення. Все ж, коли ван Берхен отримав помилування, то негайно повернувся до роботи. Він знову почав друкувати — цього разу це був неповний голландський переклад «Нового Завіту» Лютера. Ця книга була видана 1523 року,— лише через рік після того, як вийшов «Новий Завіт» Лютера німецькою мовою.

Примітка на полях коштувала йому життя

Найбільш плідним друкарем Біблій голландською мовою у той час був Якоб ван Лісфельд. Він опублікував 18 видань. У 1526 році ван Лісфельд надрукував повне видання Біблії голландською мовою, котре з’явилося на чотири роки швидше, ніж перше повне видання французькою, і на дев’ять років раніше від першої повної Біблії англійською мовою! За основу друкар узяв ще не закінчену на той час німецьку Біблію Лютера.

Останнє видання ван Лісфельда голландською мовою, яке вийшло 1542 року, містило ксилографії та нові примітки на полях. Наприклад, ксилографія біля Матвія 4:3 зображувала Диявола у вигляді бородатого ченця з чотками і козячими копитами. Проте лють католицької церкви викликали саме примітки на полях. Якобу ван Лісфельду винесли смертний вирок, посилаючись на одну із приміток, в якій стверджувалось: «Спасіння можна отримати лише через Ісуса Христа». Хоч ван Лісфельд доводив, що його Біблія була опублікована з дозволу церкви (Cum gratia et privilegio), 1545 року в Антверпені йому стяли голову.