14. а) Як єпископи загальновизнаного християнства зрештою зайняли місце християнських наглядачів? б) Хто боровся за верховенство серед єпископів?

¹⁴ Але з часом слово епı́скопосb (наглядач, завідувач) перетворилось на «єпископ», тобто священик, який має владу над іншими священнослужителями у своїй єпархії. Іспанський єзуїт Бернардіно Йорка пояснює: «На початку не існувало великої різниці між єпископами та пресвітерами. Відмінність була лише у значенні слів: єпископ — це наглядач, а пресвітер — старший чоловік... Але мало-помалу різниця зростала, і словом «єпископ» стали називати важливішого наглядача, який має вищу священицьку владу і право покладати руки та надавати повноваження священству» («Historia de la Iglesia Católica» [«Історія католицької церкви»]). Отже, єпископи заснували свого роду монархічну систему, яка фактично стала діяти з початку IV сторіччя. Так виникла церковна ієрархія, або правляча група духівництва, і з часом єпископа Риму, який вважався наступником Петра, багато людей визнали за верховного єпископа і папу.

15. Яка разюча відмінність існує між проводом, який давався серед ранніх християн, і керівництвом, яке здійснюється в загальновизнаному християнстві?

¹⁵ Нині позиція єпископа в різних церквах загальновизнаного християнства означає престиж, владу і зазвичай добру платню. Ця посада вказує на належність до еліти і панівного класу країни. Отже, існує разюча відмінність між гордовитою й піднесеною позицією єпископів та простою організацією зборів ранніх християн, над якими наглядав Христос і старійшини, або наглядачі.