[Ілюстрація на сторінці 77]

Якобо Рейна дали книжку «Сотвореннє» у 1928 році, і він усвідомив, що це правда.

Насіння декотрих пустельних рослин може десятиліттями лежати у стані спокою, поки завдяки певній кількості опадів воно не проросте і врешті-решт прекрасно розцвіте. Щось подібне трапилося і з Якобо Рейна, митником з Бонайре. У 1928 році йому дали книжку «Сотвореннє». Хоча він народився у римо-католицькій сім’ї, однак досліджував протестантські релігії, проте ніколи не був задоволений результатами. Прочитавши книжку «Сотвореннє», він усвідомив, що це правда. У книжці подавався список інших публікацій, виданих слугами Єгови, але Якобо не вдалося їх отримати. І лише 1947 року, через 19 років, коли він приїхав на Кюрасао у гості до рідної сестри, то зустрівся з місіонеркою, яка проводила з нею вивчення. Якобо запитав місіонерку, чи вона має ті книжки, перераховані у списку, який він всі ті роки носив у гаманці. Цей чоловік забрав усю літературу, яка була у місіонерки (принаймні 7 книжок і 13 брошурок), та передплатив «Вартову башту» й «Пробудись!». Нарешті він міг вгамувати свій духовний голод, який не давав йому спокою всі ті роки. Справді, насіння правди, що так довго лежало у стані спокою, врешті-решт підживили водою, необхідною для росту.