«Ось Я зроблю, що декого з зборища [«синагоги», Герасимчук] сатани, із тих, що себе називають юдеями, та ними не є, але кажуть неправду,— ось Я зроблю, що вони «прийдуть та вклоняться перед ногами твоїми», і пізнають, що «Я полюбив тебе» (Об’явлення 3:9).

Однак принаймні декотрі з тих євреїв зрозуміють, що християни проповідували правду, звіщаючи про Ісуса. Мабуть, вони «вклоняться» у такий спосіб, який Павло описав у 1 Коринтян 14:24, 25, кажучи, що вони дійсно покаються, навернуться на християнську віру й гаряче цінуватимуть Ісусову велику любов, яка проявилась у тім, що він віддав навіть свою душу заради своїх учнів (Івана 15:12, 13).

12. Чому члени єврейської синагоги у Філядельфії, напевно, здивувалися б, якби дізналися, що декотрі з них «вклоняться» перед місцевою християнською громадою?

¹² Члени єврейської синагоги у Філядельфії, напевно, дуже здивувалися б, якби дізнались, що декотрі з них «вклоняться» перед місцевою християнською громадою. Беручи до уваги те, що, безперечно, у тому зборі багато членів не були євреями, вони сподівалися чогось протилежного. Чому? Тому що Ісая передрік: «І будуть царі [неєврейські] за твоїх [народу Ізраїлю] вихователів, а їхні цариці — за няньок твоїх. Лицем до землі вони будуть вклонятись тобі» (Ісаї 49:23; 45:14; 60:14). Захарій був натхнений написати у такому ж дусі: «І станеться тими днями, що схоплять десять мужів [неєвреїв] з усіх язиків тих народів, і схоплять за полу юдея, говорячи: Ходімо з вами, бо ми чули: Бог з вами!» (Захарія 8:23). Так, неєвреї мали вклонятись перед євреями, а не навпаки!

13. Які євреї мали зазнати сповнення пророцтва, промовленого стародавньому Ізраїлеві?

¹³ Ці пророцтва були промовлені до Божого вибраного народу. У час їх написання буквальний Ізраїль мав те визначне становище. Але коли єврейський народ відкинув Месію, Єгова відкинув його (Матвія 15:3—9; 21:42, 43; Луки 12:32; Івана 1:10, 11). У свято П’ятидесятниці 33 року н. е. на місце буквального Ізраїлю він вибрав правдивий Ізраїль Божий — християнський збір. Члени того збору були духовними євреями з обрізаними серцями (Дії 2:1—4, 41, 42; Римлян 2:28, 29; Галатів 6:16). З того часу існував єдиний спосіб, яким буквальний єврей міг вернутися до привілейованих стосунків з Єговою: покладати надію на Ісуса як Месію (Матвія 23:37—39). Очевидно, так мало статися з декотрими особами у Філядельфіїa.

14. Чому можна сказати, що пророцтва Ісаї 49:23 і Захарія 8:23 мали важливе сповнення у наші дні?

¹⁴ У наш час такі пророцтва, як Ісаї 49:23 і Захарія 8:23, мають важливе сповнення. У результаті проповідування класу Івана багато людей увійшло відчиненими дверима, щоб служити Царствуb. Більшість із них вийшла з загальновизнаного християнства, релігії якого фальшиво заявляють, що є духовним Ізраїлем. (Порівняйте Римлян 9:6). Ці люди — великий натовп — випрали свою одіж і вибілили її, проявляючи на ділі віру в Ісусову жертовну кров (Об’явлення 7:9, 10, 14). Підкорившись правлінню Христового Царства, вони мають надію успадкувати його благословення саме тут, на землі. Вони приступають до Ісусових помазаних братів і ‘вклоняються’ перед ними у духовному розумінні, бо ‘чули, що Бог з ними’. Вони служать цим помазаним, з якими об’єднались у всесвітнє товариство братів (Матвія 25:34—40; 1 Петра 5:9).