Про життя Юди відомо дуже мало. Скоріш за все, він був разом зі своїми трьома братами і матір’ю Марією у Кані, коли Ісус на початку свого служіння зробив там чудо; потім Юда ненадовго пішов з Ісусом і його апостолами до Капернаума (Ів 2:1—12). Більш ніж через рік він, мабуть, пішов з Марією і братами до Ісуса, щоб поговорити з ним (Мт 12:46). Можливо, Юда також був серед тих, хто говорив про Ісуса: «Він зійшов з розуму» (Мр 3:21). В кожному разі, у 32 р. н. е. Юда і його брати не вірили, що Ісус є Христом (Ів 7:5). Перед самою смертю Ісус попросив апостола Івана піклуватися про його матір, яка вірила в нього. Тож цілком імовірно, що ні Юда, ні будь-хто з його братів на той час ще не стали учнями (Ів 19:26, 27).

Хоча в Грецьких Писаннях згадуються інші чоловіки на ім’я Юда, цей Юда вирізняється тим, що називає себе братом Якова. З цього можна дійти висновку, що його брат був добре знаним серед тодішніх християн. Здається, що лише один чоловік з таким іменем був широко відомий — Яків, якого апостол Павло назвав одним зі «стовпів» єрусалимського збору і «Господнім братом» (Гл 1:19; 2:9; див. також Дії 12:17; 15:13—21). Тож Юда, очевидно, був братом Ісуса Христа по матері (Мт 13:55; Мр 6:3). Однак він смиренно вирішив не наголошувати на своїх родинних зв’язках з Божим Сином, а назвав себе «рабом Ісуса Христа».