Виснаження. Чи воно загрожує вам?

ВІД НАШОГО КОРЕСПОНДЕНТА В ЯПОНІЇ

«Кельнерки у Швеції, вчителі в Японії, поштові службовці в Америці, водії автобусів у Європі, працівники на складальних конвеєрах у різних країнах — всі вони дедалі частіше виявляють ознаки стресу на роботі» («МАЙНІТІ ДЕЙЛІ НЬЮС»).

НОБУКІ виснажився. Працюючи день і ніч, він за чотири місяці прийняв на роботу 130 працівників. Він був завідуючим відділом збуту в новому філіалі великої мережі супермаркетів в Японії і, працюючи під напруженням, влаштував на роботу людей, що не відповідали поставленим вимогам. Вони сварилися між собою, скаржилися на свою роботу і, на додачу до всього, один службовець утік з іншою робітницею як з коханкою. У Нобукі постійно боліла голова. Незабаром він уже не міг виходити на роботу, а в ті дні, коли примушував себе йти, швидко вертався додому. Він спалився, неначе догорілий сірник.

Подібне трапляється і з домогосподарками. Після дворічного перебування вдома зі своїми трьома дітьми Сарра втратила до них усяке терпіння. «У мене було таке відчуття, що я лише працюю, працюю і працюю, а роботі немає кінця»,— говорить вона. Коли мати працює на роботі і до того ж виховує дітей, то зростає ймовірність виснаження. Бетті, якій поза 40 років, намагалася ідеально поєднати материнство і службову кар’єру. Вона хотіла задовольнити усіх: чоловіка, дітей, роботодавця та співробітників. У неї піднявся кров’яний тиск, і її почали дратувати навіть незначні дрібниці. Це було виснаження.

Виснажитися можуть навіть ті, про кого ніхто б і не подумав. Шінцо, здібний християнський служитель, був повний енергії та оптимізму. Він вирішив служити там, де була більша потреба в християнських учителях. А втім, через декілька місяців він виснажився і цілі дні проводив у своїй спальні. Він почувався так, наче потрапив у тунель, з котрого не було виходу. Йому важко було щось вирішувати, він навіть не знав, що́ з’їсти на обід. Йому не хотілось нічого. Він зазнав цілковитого виснаження.

Що таке виснаження?

Але що таке виснаження? В основному цей термін означає «стан... що спричинюється... занадто інтенсивною або тривалою діяльністю без періодів спокою, достатніх для розвитку процесу відновлення... Розвиткові виснаження [сприяє] стомлення» («Українська радянська енциклопедія»). Однак у визначеннях цього терміну між дослідниками існують незначні розбіжності.

І хоча термін «виснаження» не має точного медичного визначення, виснажених людей можна розпізнати за такими симптомами, як хронічна втома, в’ялість, безпорадність, безнадійність та загальне нездужання. Ці люди почуваються надзвичайно втомлено і дратуються через різні дрібниці. Ніщо не може спонукати їх до якихось дій. Усе здається чимось нездоланним, і вони у розпачі звертаються за допомогою до будь-кого, з ким зустрічаються. Усі зусилля, чи то на роботі, чи вдома, здаються їм марними. У них домінує почуття безнадійності. Якщо у вас є ці симптоми та ще й нездужання і відсутність будь-якої радості, то цілком можливо, що ви виснажились.

Виснаження може негативно впливати на вашу роботу і сімейне життя. Ви хотіли б уникнути цього. Але яким чином? Щоб дізнатися, з’ясуймо спершу, хто схильний до виснаження і чому.

[Рамка на сторінці 4]

Симптоми виснаження

«Виснаження від роботи стосується змореного психологічного стану, зумовленого нестерпним стресом на роботі, що призводить до:

1) вичерпання енергетичних ресурсів організму;

2) зниження опірності хворобам;

3) росту невдоволення та песимізму;

4) збільшення прогулів і неефективності праці.

Це стан зморення, бо він має здатність знесилити, а навіть спустошити цілком здорову, енергійну та свідому людину. Головним його чинником є нестерпний стрес, під котрим людина перебуває днями, місяцями, роками» («Зв’язок між працею та стресом. Як справлятися із виснаженням від роботи», Роберт Л. Венінґа та Джеймс П. Спрадлі).

Виснаження. Кому воно загрожує і чому?

УЯВІТЬ себе службовцем, у котрого є родина, а може, так воно і є насправді. На вашому столі нагромадилась купа роботи. Безперестанку видзвонює телефон, і клієнти вимагають чогось майже неможливого. Начальник невдоволений, що ви не виконуєте своєї роботи. Ваш син погано поводиться у школі. З вами хоче негайно побачитися вчитель. Ви звертаєтеся за допомогою до свого подружнього партнера, але він ніяк не реагує на це. Коли здається, що ситуація виходить з-під контролю, стрес стає нестерпним, прокладаючи шлях виснаженню.

Чи виснаження спричиняється перевантаженням працею? Енн Мак-Ґі-Купер, яка вивчає мозок, сказала, що виснаження — це «наслідок непоміркованого стилю життя, особливо коли людина тільки працює і зовсім не відпочиває». Перенавантаження на роботі не єдиний фактор, бо під подібним тиском та за подібних умов дехто виснажується, а дехто ні.

Люди, схильні до виснаження

Подібно до того, як є люди, більш вразливі до певної хвороби, так і є люди, швидше схильні до виснаження. «Для того щоб виснажитися,— говорить Елліот Аронсон, професор соціальної психології з Каліфорнійського університету,— спочатку потрібно дуже чимось перейнятися». Отже схильні до виснаження є людьми з благородними цілями та високими ідеалами. Іншими словами, люди, схильні до виснаження, часто є найліпшими працівниками компанії.

Змальовуючи риси людей, схильних до виснаження, професор Фуміакі Інаока з японського коледжу медсестер Червоного Хреста написав у книжці «Синдром виснаження»: «Схильні до виснаження, як правило, є співчутливими, людяними, делікатними та відданими ідеалістами. Вони люблять людей, а не машини».

Коли одного фахівця попросили скласти тест для виявлення схильності до виснаження, він відповів, що цим тестом слід користуватися під час набору нових працівників. «Що слід робити компаніям,— говорить він,— це виявляти людей, які достатньо переймаються справами, аби виснажитися... і тоді розробляти програми для боротьби з виснаженням».

Особливо вразливі ті, що працюють з людьми, скажімо, соціальні працівники, лікарі, медсестри та вчителі. Вони щиро хочуть допомогти іншим, викладаючись ради них, і, отже, можуть виснажитися, коли усвідомлюють, що не досягають цілей, які часом справді є недосяжними. Турботливі матері також можуть виснажитися з цієї самої причини.

Чому люди виснажуються

Один опит медсестер виявив три чинники виснаження. Перший — це кількість щоденних турбот, що викликають незадоволення. Наприклад, більшість медсестер змушені нести на своїх плечах важкі обов’язки, поборювати труднощі у праці із пацієнтами, пристосовуватися до нового устаткування, покривати щораз більші витрати і миритися з невпорядкованим способом життя. «Ці щоденні турботи мають найбільший вплив на ймовірність їхнього виснаження»,— говориться в книжці «Синдром виснаження». Коли проблеми залишаються невирішеними, розчарування просто нагромаджується і призводить до виснаження.

Другим поміченим чинником є брак підтримки — нема людини, перед якою можна було б вилити душу. Тому мати, яка не буває в колі інших матерів, більш схильна до виснаження. Вищезгаданий опит виявив, що неодружені медсестри швидше виснажуються, ніж одружені. Все таки в одружених людей зростає ймовірність щоденних негараздів, якщо між чоловіком та дружиною немає відвертого обміну думками. Навіть коли всі вдома, людина може почуватися самотньою, бо всі інші в родині сидять коло телевізора.

Третім фактором є почуття безпорадності. Приміром, медсестри частіше почувають себе безпорадними, ніж лікарі, бо вони, можливо, не мають влади змінити ситуацію. Люди із середньої адміністративної ланки можуть виснажуватися, коли починають розуміти, що усі їхні зусилля не дають жодних результатів. Як сказав один завідувач трудових ресурсів, виснаження приходить від «розчарованості, коли ніхто не звертає уваги на те, що особа намагається зробити якийсь внесок у справу».

Відчуття безпорадності росте на ґрунті невдячності інших і дає плід — виснаження. Дружини виснажуються, коли їхні чоловіки не виявляють вдячності за велику працю по господарству та у догляді за дітьми. Керівники середньої ланки управління виснажуються, коли начальник ігнорує добре виконану роботу і прискіпується до них за незначні помилки. «Важливим є те, що всі ми потребуємо цінування і шанування наших зусиль,— говориться в журналі «Батьки» (англ.),— і якщо ми працюємо там, де наші зусилля не цінуються, чи то у нашому домі, чи в кабінеті, то є більша ймовірність виснажитися».

Цікаво, що, тоді як серед медсестер рівень виснаження досить високий, серед акушерів він значно нижчий. Якщо говорити у загальному, то праця акушерів допомагає з’явитися на світ новим людям. Матері та батьки дякують їм за їхню працю. Коли праця людини цінується, то вона почуває себе потрібною і це стимулює її до дальших зусиль.

З цією проблемою легше впоратися, якщо знати, хто схильний до виснаження і чому. Наступна стаття може допомогти жертвам виснаження привести своє життя в рівновагу.

[Вставка на сторінці 6]

Виснаження організму є результатом роботи без ніякого відпочинку.

Виснаження. Як з ним справитися?

ОБТЯЖЕНІ стресом, який є наслідком клопотів та щоденних гризот, багато людей намагаються втопити своє розчарування у вині. Нині алкоголь — найпоширеніший наркотик, яким люди зловживають, аби втекти від тяжкої дійсності. Інші, щоб упоратися з розпачем, покладаються на популярні ліки, які їм виписують медики. Ще інші вдаються до наркотиків, що затуманюють розум, як, наприклад, марихуана, метамфетамін та кокаїн. Навіть деякі діти інколи вживають наркотики, аби не думати про реальність життя. Кажуть, що 95 відсотків американської молоді ще перед закінченням середньої школи раз або більше попробує наркотики.

Також є люди, що намагаються забути щоденні стреси, віддаючись гульні зі своїми друзями або ж натягаючи на себе маску веселості, будучи усередині пригніченими. Дехто з неправильними мотивами звертається за коханням та ласкою до особи протилежної статі. Але борючись зі стресом шляхом втечі, можна лише погіршити свій розпачливий стан. Якщо хтось намагається розбавити стрес алкоголем чи іншим наркотиком, що затуманює розум, замість відновити сили, то така людина просто прискорює процес виснаження. Але що вам робити, коли ви відчуваєте, що ваш запал поступово згасає?

Спосіб одужати

Журнал «Пробудись!» не рекомендує якоїсь конкретної терапії чи ліків. Але у ньому поміщаються декілька корисних пропозицій, що ґрунтуються на біблійних засадах і можуть допомогти вам знову розпалити полум’я, яке жевріє у вашій душі. Доктор Ютака Оно, директор Медичної школи університету в Кеіо, говорить про три «о», необхідних для подолання виснаження. Він пояснює: «Це опанування, обмін думками та осмислювання».

Щоб перебороти безпорадність, вам потрібно опанувати свої почуття та поведінку. Якщо вас щоденно переслідує розчарування, руйнуючи вашу спроможність розв’язувати проблеми, то легко повірити, що ви не здатні опанувати ситуацію. А втім, не сидіть склавши руки і не зосереджуйтесь на болісних думках. Намагайтесь крок за кроком розв’язати свою проблему. (Дивіться інформацію в рамці на сторінці 8). Не відкладайте справи у довгий ящик. Розпочавши рішучі дії, ви почнете ліпше почуватися і опануєте ситуацію.

Старайтесь менше дратуватися, бо це призводить до песимізму. Приміром, дехто дратується через будь-які дрібнички в житті. Такі люди наполягають на певному способі дій і сердяться, якщо інші не дотримуються його, або ж, можливо, розстроюються через свої власні невдачі. «Не будь справедливим занадто,— сказав один мудрий чоловік давнини,— і не роби себе мудрим над міру: пощо нищити маєш себе?» (Екклезіяста 7:16). Ставлячи перед собою занадто високі вимоги і постійно відчуваючи неспроможність відповідати їм, люди гарантують собі шлях до виснаження.

Біблія подає додаткову пораду: ‘Сумирно ходи з твоїм Богом’ (Михея 6:8). Сумирність —це усвідомлення своїх обмежень або «скромне ставлення до власних здібностей». А це означає, що людина каже «ні», коли їй пропонують забагато праці.

Ті, хто знає свої обмеження, з радістю приймають допомогу. Одна жінка-менеджер, котра перенесла виснаження, каже, що його можна уникнути, якщо звертатися за допомогою. Однак вона говорить, що «багато людей бояться звертатися за допомогою, бо вважають, що на них дивитимуться як на непродуктивних працівників». Нехай це буде хатня праця, шкільне завдання чи робота на підприємстві — якщо вам загрожує виснаження, то коли тільки можете, передавайте обов’язки іншим. Ви здивуєтесь, побачивши, наскільки поліпшаться у вас справи без вашої допомоги. (Порівняйте Вихід 18:13—27).

Мабуть, вам потрібен також відпочинок. Потенційній жертві виснаження відпустка може дуже допомогти. Однак якщо ваші умови не дозволяють вам цього, «вміння відпочивати дуже міняє справу»,— говорить дослідниця Енн Мак-Ґі-Купер. Перерва для зміни ритму життя може навіть поліпшити продуктивність і стимулювати розум до творчого мислення. Те, що радив цар Соломон, і далі залишається корисним: «Ліпша повна жменя спокою, аніж дві пригоршні повні труду та гонитви за вітром» (Екклезіяста 4:6, Хоменко).

Підбадьорливий обмін думками

Друге «о» із трьох згаданих доктором Оно — це обмін думками. Цікаво, що серед пожежників рідко коли трапляється виснаження. Можливо, не тільки тому, що їх вважають героями, але й завдяки їхнім міцним стосункам побратимів. Якщо людина має товаришів, що можуть підтримати її, то це дуже допомагає. Де людині сьогодні можна знайти заспокійливу підтримку? Книжка «Синдром виснаження», описуючи способи, як лікарям давати собі раду з виснаженням, говорить: «Для лікарів найефективнішою та найреальнішою моральною підтримкою є їхні родини, особливо подружні партнери». Усім потрібно мати, кому вилити свою душу. У цій справі обміну думками Біблія пропонує практичну пораду. Вона заохочує подружні пари не втрачати романтичної відданості одне до одного, а всім каже мати друзів, котрі здатні дати суттєву, практичну пораду (Приповістей 5:18, 19; 11:14).

У газеті «Ю-Ес-Ей тудей» говориться: «Ми мусимо самі створювати власну систему підтримки із близьких друзів та членів родини». Далі в ній додається: «Також ми мусимо не соромитися користуватися допомогою своїх релігійних центрів та послугами психіатрії». А щодо того, як отримати релігійну допомогу, Ісусів зведений брат Яків написав: «Чи є серед вас хворий? Хай покличе старших чоловіків збору і хай помоляться над ним, помазавши його олією в ім’я Єгови» (Якова 5:14, НС). Християни, що мають проблеми, можуть знайти полегшення, порозмовлявши зі старійшинами збору Свідків Єгови. Хоча старійшини не є фахівцями у справах виснаження, вони можуть надати неоціниму духовну підтримку.

Людська система підтримки може підзарядити нас на якийсь час, але цього не завжди достатньо. У вступі до своєї книжки «Безпорадність» (англ.) Мартін Е. П. Селіґман вказує на крайній індивідуалізм, який можна бачити на Заході, як на чинник сьогоднішніх депресій; він також говорить про необхідність знайти зміст життя. Відтак він показує, що «однією з необхідних умов, щоб знайти зміст життя, є відданість чомусь більшому, ніж ви самі». Хоча сьогодні багато людей несерйозно ставляться до своїх взаємин з Богом, спілкування з Творцем (а він напевно є «більшим, ніж ви самі») може допомогти вам справитися з почуттям безпорадності.

Цар Давид, котрий пережив багато критичних моментів у житті, заохочував своїх підданих: «Мій народе,— кожного часу надійтесь на [Бога], серце своє перед Ним виливайте,— Бог для нас — пристановище!» (Псалом 62:9). Бог готовий слухати навіть наші «невимовні зідхання» (Римлян 8:26). Щирі благання, звернені до Бога, приносять людині мир, що може ‘берегти серця ваші та ваші думки’ від виснаження (Филип’ян 4:6, 7).

Зміна погляду

Зрештою, можливо, вам слід змінити свій погляд на ваші обставини. Осмислення, або усвідомлення, є останнім «о», яке пропонує доктор Оно у боротьбі з виснаженням. Під надмірним стресом ми схильні все оцінювати з негативного погляду і піддаватися пастці песимізму. А втім, слід бути реалістичними. Проаналізуйте, чи дійсно є причина так негативно мислити. Чи справді результат буде такий поганий, як ви собі думаєте? Намагайтесь подивитися на речі з іншого боку.

«Ви можете почати з припущення, що коли ви виснажилися, то це, мабуть, тому, що ви «добрий», а не тому, що ви «поганий»,— говориться в журналі «Батьки» (англ.). Пам’ятайте, що люди, схильні до виснаження мають високі моральні норми і турбуються іншими. Найкориснішим для жертви виснаження є вираз вдячності за зроблене. На матір матиме великий вплив те, що батько та діти виражатимуть вдячність за хатню роботу як словами, так і ділами. Якщо якийсь службовець середньої адміністративної ланки переживає виснаження через роботу, то скерувати його погляд на позитивні речі зможе те, що хтось висловить йому вдячність і похвалу.

Біблія показує, що вправна дружина заслуговує похвали: «Устають її діти, і хвалять її, чоловік її — й він похваляє її: «Багато було тих чеснотних дочок, та ти їх усіх перевищила!» (Приповістей 31:10, 28, 29). І справді, «приємні слова — щільниковий то мед, солодкий душі й лік на кості» (Приповістей 16:24).

Шінцо, християнський старійшина, про котрого згадувалось у першій статті, значно поправився після виснаження. Хоча й він отримав допомогу від фахівців, але що найбільше допомогло Шінцо — так це молитви до Єгови. Після його щирих молитов про допомогу він зустрівся із старійшиною, що колись вивчав з ним Боже Слово. Той старійшина, а також інші підтримали його, вислухавши його тривоги. В одному з попередніх номерів часопису, котрий ви тримаєте в руках, дружина Шінцо знайшла статті про те, як подолати негативні емоції, і прочитала їх йому (за 8 листопада 1992 року). Поступово він зрозумів, що намагався робити усе сам. Потрохи Шінцо почав змінювати ставлення до своїх обставин. Хоча й спочатку він почувався, наче в безконечному тунелі відчаю, але згодом таки побачив світло на протилежному боці, яке помалу почало яскравішати, аж поки він не вийшов з того тунелю.

Ви, подібно до Шінцо, також можете подолати виснаження і справитися з життєвими труднощами.

[Рамка на сторінці 8]

Дванадцять способів, як запобігти виснаженню

НИЖЧЕПОДАНЕ базується на декількох порадах клініциста, фахівця з питань психічного здоров’я.

1. Контролюйте свої думки, почуття та поведінку; молитва є великою допомогою у цьому.

2. Якщо ви починаєте тривожитися, то силкуйтеся змінити свої думки на корисні, рішучі.

3. Якщо ви схвильовані, дихайте глибоко і свідомо розслабтесь.

4. Спробуйте подивитися на ситуацію очима іншої особи, щоб зрозуміти причину свого стресу.

5. Зосереджуйтесь на тому, що́ ви цінуєте в інших, і похваліть їх за це. Не говоріть лестощів, але хваліть заслужено.

6. Встановіть і придушіть негативні, згубні думки.

7. Навчіться говорити «ні», якщо ви вже не маєте достатньо сили чи цього не дозволяє ваш графік.

8. Щодня робіть фізичні вправи, також добре виходити на прогулянку.

9. Ставтеся до інших з повагою, старайтесь виявити найкращі сторони їхньої особистості.

10. Не забувайте про почуття гумору та оптимізм.

11. Залишайте свої робочі проблеми на робочому місці.

12. Робіть все, що слід зробити, не відкладаючи справи у довгий ящик.

(Зі статті Рут Дейлі Ґраінґер «Як справлятися з почуттями і долати виснаження», «Америкен джорнел оф нерсінґ», січень 1992 року).

[Ілюстрація на сторінках 8, 9]

Часто виснаження розбиває наполегливих енергійних людей.