Кальвін дійшов до радикальнішого висновку, висунувши концепцію про те, що приречення має два боки: одним приречено вічне спасіння, а іншим вічне засудження. Однак Кальвін також вважав, що вибір Бога є довільним, а рівно ж і незбагненним.

«МИ ВИЗНАЧАЄМО приречення як споконвічний план Бога, за яким він визначив, що́ хоче зробити для кожної людини. Адже він не створив людей однаковими, але призначив наперед одним вічне життя, іншим — вічне засудження».

Так протестантський реформатор Жан Кальвін визначив свою концепцію приречення у книжці «Напучування в християнській вірі». Ця концепція ґрунтується на понятті про те, що Бог є всезнаючим і тому дії його створінь не можуть піддавати сумніву його намір або зобов’язувати його змінити плани.