Роль Кальвіна в Реформації

Багато вчених вважають Кальвіна бути найбільшим з реформаторів. Він вимагав, щоб церква повернулася назад до оригінальних принципів християнства. Однак, один з його головних догматів — що Бог наперед визначає долю людини — нагадує нам навчання в стародавній Греції. Стоїки казали, що Зевс вирішує долю людини, а люди мусять скорятися неминучому. Ясно,— цей догмат не є християнський.

За Кальвінових днів французьких протестантів, гугенотів, дуже переслідували. У Франції 24 серпня 1572 року, у масовій різні Варфоломіївської ночі, католики стратили тисячі гугенотів, перше в Парижі, а потім по цілій країні. Але гугеноти також взялися за меч і вбивали багато людей протягом кривавих релігійних війн у другій половині 16 століття. Вони також ігнорували Ісусів наказ: «Любіть ворогів своїх, благословляйте тих, хто вас проклинає» (Матвія 5:44).

Кальвін дав їм приклад, бо сам поширював свої релігійні переконання методами, які протестантський священик Гаррі Емерсон Фосдик каже були безжалісні й немилосердні. Під церковним законом, якого Кальвін впровадив у Женеві, стратили 58 осіб а 76 вигнали протягом чотирьох років. Підраховують, що 150 було спалених на ганебному стовпі. Один з цих — Мігель Сервет, іспанський лікар і теолог, відкинув догмат про Трійцю, і цим чином став «єретиком всіх». Католики спалювали його зображення; а протестанти ще далі поступили й спалили його самого на ганебному стовпі.

Жан Кальвін, роджений 25 років після Лютера і Цвінглія, переїхав до Швейцарії з Франції, і утворив церковно-державну адміністрацію в Женеві, помер 54 року життя.