НАШЕ СЛУЖІННЯ В КАМЕРУНІ

У 1961 році нас призначили в Камерун, де я мав допомагати в заснуванні нового філіалу. Роботи не бракувало. Ставши наглядачем філіалу, я мусив багато чого навчитися. Згодом, у 1965 році, ми дізналися, що будемо мати дитину. Чесно кажучи, нам було важко уявити себе в ролі батьків. Але поступово сум’яття змінилося на радість. Ми почали готуватися до повернення в Канаду, аж раптом трапилась біда.

На жаль, ми втратили нашу ненароджену дитину. Лікар повідомив, що в нас мав бути син. Це сталося понад 50 років тому, але ми ніколи про нього не забували. Попри сильний душевний біль ми залишились у Камеруні і продовжили служіння, яке приносило нам радість та розраду.

У Камеруні братів часто переслідували за те, що вони були політично нейтральними. Під час президентських виборів ситуація стала особливо напруженою. Наші найгірші страхи справдились 13 травня 1970 року, коли діяльність Свідків Єгови офіційно заборонили. Уряд конфіскував нову будівлю нашого філіалу, в яку ми переїхали всього лиш за п’ять місяців до того. Не минуло й тижня, як усіх місіонерів, у тому числі нас, видворили з країни. Було дуже сумно покидати місцевих братів і сестер. Ми полюбили їх усім серцем і переживали за те, що їх чекає далі.

Наступні шість місяців ми прослужили у французькому філіалі, де я продовжив дбати про потреби братів у Камеруні. Згодом наглядати за діяльністю в цій країні доручили філіалу в Нігерії. У грудні того ж року нас перевели туди.