Апеляційний суд у провінції Онтаріо (Канада) влучно заявив: «Не судові вирішувати, яка з двох релігій правильна». Відмовляти одному з батьків у праві виховувати дитину через таку сторонність було б «занадто важким покаранням [для батька чи матері] за сповідування релігійного вірування, котре не є ні незаконним, ні аморальним»d.

◼ «Позбавлення пані Аєрс права виховувати своїх дітей... було б рівнозначно висновку, що спосіб життя людини, яка не є Свідком Єгови, є ліпшим, ніж Свідка Єгови, й що Свідки Єгови не є справжніми батьками. Така думка явно абсурдна й спонукувала б до нетерпимого обмеження релігійної свободи» («Аєрс проти Аєрса», провінційний суд Британської Колумбії [Канада], Родинний відділ, 8 квітня 1986 року).

[Рамка на сторінці 23]

Чи діти обділені?

Один батько з Квебеку (Канада) твердив, що його діти обділені й зазнають моральної шкоди через віру його колишньої дружини, котра є Свідком Єгови. Тому він звернувся до суду. Діти вимушені були давати показання. Зважте на відповідь його 16-річної доньки:

П: Як ти живеш, будучи Свідком?

В: Я вважаю, що моє життя не відрізняється від життя моїх ровесників. Я ні в чому не обділена. Я не вважаю, що чимось відрізняюся від інших.

П: Що тобі дають зібрання у Залі Царства?

В: Насамперед вони мені дають мету в житті. Ґрунтуючись на своїй релігії, я знаю, на чому будувати своє майбутнє. По-друге, там у мене є багато друзів, з котрими я товаришую.

П: Чи твої зібрання допомагають тобі в школі?

В: Так, на зібраннях у нас є п’ятихвилинні промови перед аудиторією. У школі, коли ми маємо усні відповіді, багато учнів дуже хвилюються. Але оскільки я вже виголошую промови, то це для мене щось на зразок практичного навчання.

«Який вплив має таке релігійне сповідування?— запитав суддя, виносячи рішення.— Суд виявив позитивний бік справи, а не той, який хотів показати [батько]». Після того як суд закінчився на користь матері-Свідка, суддя сказав у приватній розмові з обома адвокатами: «Я волів би мати таких дітей!»