Справді, так то буває в Канаді, як можна бачити з офіційної канадської заяви на охорону парків, складену в 1979 р. У політиці заявлено, що намір національних парків є «назавжди охороняти природні заповідники й залишати їх неушкодженими для майбутніх поколінь».

Тільки 13 років після створення Йєллоустона, створили третій національний парк у світі в Альберті, Канаді. Цікаво, як це сталось.

У той час Канада ще була дуже нова нація зобов’язана будувати залізницю крізь Скелясті гори до берега Тихого океану. Сталось одного дня в листопаді 1883 р., три робітники, обсліджувачі дикої місцевості недалеко Форт Калгарі, натрапили на місцевість у якій билась із землі джерелом тепла мінеральна вода. Відразу взнали корисність цих джерел і почався судовий процес, щоб здобути право власності.

Незабаром канадський уряд втрутився в справу. Усвідомивши можливість цієї місцевості приваблювати туристів, відмовились дати право власності приватним власникам. Отже, у 1885 році, законом уряд зберіг ту місцевість для «санітарних користей публіці», щоб «застерегти [ту місцевість] від продажі й заселення». Тих оригінальних 2,5 квадратних км (10 кв. миль) заповідника розширили на 6410 квадратних км (2564 кв. миль) відомий як Банф національний парк.

У Канаді тепер є близько 30 таких парків порозкиданих по цілій країні, дорівнюючи площі Англії.