ОНЛАЙН-БІБЛІОТЕКА Товариства «Вартова башта»
ОНЛАЙН-БІБЛІОТЕКА
Товариства «Вартова башта»
Українська
  • БІБЛІЯ
  • ПУБЛІКАЦІЇ
  • ЗІБРАННЯ
  • Злива хімікатів
    Пробудись! — 1998 | 22 грудня
    • Злива хімікатів

      НАШЕ сторіччя по праву можна назвати добою хімії. Штучні хімічні сполуки змінили наше життя. У помешканнях, в офісах та на заводах — сила силенна аерозолів, штучних замінників цукру, косметичних засобів, барвників, друкарських та інших фарб, пестицидів, ліків, пластмас, охолоджувальних речовин, синтетичних тканин; перелік цих ­хімікатів міг би зайняти не одну сотню сторінок.

      За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), для того щоб задовольнити потребу у цих продуктах, світова промисловість щороку випускає хімікатів на суму приблизно 1,5 трильйона доларів США. ВООЗ повідомляє також, що коло 100 000 хімікатів є у продажу, а щороку на ринок надходять від 1000 до 2000 нових хімічних продуктів.

      Спостерігаючи таку зливу хімікатів, не можна не розмірковувати над питанням щодо їхнього впливу на довкілля та на здоров’я людей. Насправді ніхто не знає, що нас чекає в майбутньому. Як сказала одна лікарка, «ми всі належимо до піддослідного покоління, а про кінцеві результати буде відомо тільки через десятки років».

      Що більше хімікатів, то більша небезпека?

      Ті, на кому дія хімічних забруднювачів позначається найбільше, зауважує ВООЗ,— це «бідні, неписьменні люди з невеликими знаннями або й зовсім без них чи без елементарної інформації про небезпечність хімікатів, з якими вони щодня безпосередньо або опосередковано мають справу». Особливо це стосується пестицидів. Але хімікати діють на всіх нас.

      Приблизно 20 відсотків колодязної води штату Каліфорнія забруднено, у тому числі пестицидами, вище офіційно допустимого рівня, зазначається у книжці «Зелена історія світу» (англ.). Там же говориться: «У штаті Флорида 1000 колодязів закрито через забруднення; в Угорщині є міста і села, разом їх 773, де вода не придатна до споживання; у Британії забруднення 10 відсотків водоносного шару перевищує рівень, встановлений Всесвітньою організацією охорони здоров’я, а в деяких районах Сполучених Штатів Америки та Британії новонародженим не можна давати воду з-під крана через велику кількість нітратів у ній».

      Ртуть—ще один корисний, але потенційно отруйний елемент. Вона потрапляє у навколишнє середовище як через заводські димарі, так і через мільярди ламп денного світла. Те саме стосується й свинцю, бо він входить у склад багатьох товарів: від пального до фарб. Але так само, як ртуть, він отруйний, особливо для дітей. Вплив свинцю може знизити «коефіцієнт розумового розвитку [дитини] на чотири пункти», говориться в повідомленні з Каїра (Єгипет).

      За даними Програми Організації Об’єднаних Націй з навколишнього середовища, внаслідок діяльності людини щороку приблизно 100 тонн ртуті, 3800 тонн свинцю, 3600 тонн фосфатів та 60 000 тонн миючих засобів потрапляють у Середземне море. Зрозуміло, море у критичному стані. Але не воно одне. Організація Об’єднаних Націй оголосила 1998 рік Міжнародним роком океану. Усі океани світу в біді, а основна причина — забруднення.

      Завдяки хімічній промисловості ми маємо багато корисних товарів, але споживання їх та складування відходів багатьох з них сильно шкодять довкіллю. Чи не зробили ми себе, як недавно написав один журналіст, «заложниками ­прогресу?»

      [Рамка на сторінці 4]

      Хімічні речовини й хімічні реакції

      «Хімічними речовинами» називаються всі основні речовини, з яких складається світ довкола нас, у тому числі понад сто головних елементів, як-от залізо, свинець, ртуть, вуглець, кисень та азот. До хімічних сполук, або поєднання різних елементів, належить вода, кислоти, солі та спирти. Багато сполук утворюються в природі.

      «Хімічній реакції» дають таке визначення: «Процес, завдяки якому одна речовина хімічним шляхом перетворюється на іншу». Хімічною реакцією є горіння; воно перетворює одну горючу речовину, як-от папір, бензин, водень тощо, на зовсім іншу речовину або речовини. Багато хімічних реакцій відбувається безперервно, як довколо, так і всередині нас.

  • Хімікати — друзі й вороги?
    Пробудись! — 1998 | 22 грудня
    • Хімікати — друзі й вороги?

      МИ РОБИМО багато рішень, зважуючи на позитивні й негативні наслідки. Наприклад, автомобіль часто купують заради зручності. Але покупці пам’ятають і про витрати, в які входить страховка, реєстрація, амортизація, підтримка придатності автомобіля до експлуатації. Вони беруть до уваги теж ризик аварій, що несуть із собою поранення й смерть. Практично те ж саме стосується вживання хімікатів: позитивні наслідки слід порівнювати з негативними. Візьмімо, наприклад, хімікат МТБЕ (метилтретбутиловий ефір). Це добавка до палива, що посилює згоряння та зменшує вихлопи.

      Почасти завдяки МТБЕ повітря численних міст США стало з роками набагато чистішим. Але, як повідомляє журнал «Нью саєнтист», чистіше повітря «дорого обійшлося». Річ у тім, що МТБЕ є потенційно канцерогенною речовиною; вона просочилася з десятків тисяч підземних цистерн для бензину, подеколи забруднюючи ґрунтові води. Унаслідок цього одне з міст змушене брати 82 відсотки води поза своїми межами, витрачаючи на це 3,5 мільйона доларів США щороку! У журналі зазначено, що це лихо «може стати однією з найсерйозніших у США довгострокових криз, пов’язаних із забрудненням ґрунтових вод».

      Деякі хімікати забороняють та вилучають з продажу через те, що вони надзвичайно шкідливі для довкілля і здоров’я. «Але чому це трапляється?— запитаєте ви.— Хіба ж нові хімікати не перевіряють старанно на токсичність, перш ніж пустити їх у виробництво?»

      Проблеми з перевіркою токсичності

      По суті, перевірка токсичності хімікатів — це суміш дослідів з припущеннями. «Фахівці, що оцінюють ступінь ризику, не знають, як визначити чітку різницю між «безпечним» і «небезпечним» впливом хімікатів»,— пише Джозеф В. Родрікс у своїй книжці «Розрахований ризик» (англ.). Це стосується навіть медикаментів, бо багато з них синтетичні. «Навіть найстаранніша перевірка не завжди виявляє якийсь шкідливий вплив медикамента»,— говорить «Уорлд бук енсайклопідія».

      Лабораторії мають певні неминучі обмеження. Наприклад, неможливо точно змоделювати, як діятимуть хімікати у різноманітних і складних умовах поза межами лабораторій. За дверима дослідницьких кабінетів є сотні, навіть тисячі, різних хімікатів, велика кількість яких може взаємодіяти один з одним, а також з живими організмами. Деякі з цих хімікатів не шкідливі самі по собі, але у поєднанні з іншими в середині й поза нашим організмом можуть утворювати нові, вже токсичні сполуки. Є такі хімікати, що стають токсичними і навіть канцерогенними тільки після того, як візьмуть участь в обміні речовин людського організму.

      Маючи на увазі такі труднощі, я́к фахівці, що оцінюють ступінь ризику, визначають безпечність хімікатів? Зазвичай роблять так: певну дозу хімічного препарату дають піддослідним тваринам, а результати намагаються застосовувати до людини. Чи цей метод завжди надійний?

      Чи надійні досліди на тваринах?

      Випробування токсичних речовин на тваринах торкається не тільки етичних питань щодо жорстокого поводження з ними. Наприклад, різні тварини по-різному реагують на хімікати. Невелика доза дуже токсичного діоксину смертельна для самиці морської свинки, але хом’яка вб’є доза більша у 5000 разів! На численні хімікати не однаково реагують навіть такі близькоспоріднені види, як щури та миші.

      Отже, якщо реакція тварин одного виду зовсім не передбачає реакції іншого, то як же вчені можуть бути впевнені, що якийсь хімічний препарат не зашкодить людині? Насправді, підстав бути цілком впевненими немає.

      У хіміків, безперечно, складне завдання. Їм потрібно задовольнити і тих, хто очікує продуктів їхньої праці, і тих, хто турбується тваринами, та ще заспокоїти власне сумління впевненістю у нешкідливості хімікатів. Тому у деяких лабораторіях проводять випробування хімікатів на культурі людських клітин. Час покаже, чи можна таким чином отримати надійні гарантії.

      Коли результати досліджень помилкові

      Пестицид ДДТ, що й досі поширений у навколишньому середовищі, — один з хімікатів, який перед початком першого випуску помилково оголосили нешкідливим. Згодом вчені дізнались, що ДДТ, як і інші потенційно токсичні речовини, може затримуватися в організмах довгий час. Чим жахливі наслідки цього? Ланцюг живлення, який починається з мільйонів крихітних істот, а продовжується рибами і нарешті птахами, ведмедями, видрами тощо, являє собою живу лійку, що зливає токсичні речовини в кінцевих споживачів. Наприклад, у популяції норців (вид водяного птаха) протягом понад десяти років не з’явилося жодного пташеняти!

      Ці біологічні лійки настільки дійові, що декотрі хімікати, які ледве можна виявити у воді, концентруються у дуже великій кількості в організмах кінцевих споживачів. Красномовний приклад — білуха, що водиться в річці Святого Лаврентія (Північна Америка). Рівень токсичних речовин в організмах цих китів настільки високий, що після смерті вони підлягають обробці як небезпечні для довкілля відходи!

      Виявлено, що деякі хімікати в організмах багатьох тварин діють як гормони. І тільки недавно вчені почали виявляти підступний шкідливий вплив цих хімікатів.

      Хімікати, що схожі на гормони

      Гормони — важливі хімічні кур’єри в організмі. Вони потрапляють з кров’ю до різних частин тіла, де стимулюють або гальмують певні функції, наприклад, ріст тіла чи відтворювальні цикли. Як говориться у недавньому інформаційному випуску Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), «дедалі численніші наукові докази» вказують на те, що певні штучні хімічні речовини, потрапляючи в організм, заважають гормонам, імітуючи їх або ще якимсь згубним чином блокуючи їхню діяльність.

      Серед таких хімікатів — ПХБa, діоксини, фурани та деякі пестициди, у тому числі залишки ДДТ. Ці хімікати називають ендокринними шкідниками: вони мають здатність шкодити нормальній роботі ендокринної системи, яка є джерелом гормонів.

      Одним з гормонів, котрий імітується цим хімікатом, є жіночий статевий гормон естроген. У науковій статті, опублікованій у медичному журналі «Педіатрія» (англ.), припускається, що почастішання випадків раннього статевого дозрівання дівчат можна пояснити впливом засобів догляду за волоссям, котрі містять естроген, а також хімікатів з довкілля, які схожі на естроген.

      Певні хімікати надзвичайно шкідливі у переломний період розвитку особин чоловічої статі. «Як показали досліди, коли у певний період розвитку на самців черепах та алігаторів подіяти ПХБ, то вони перетворяться на самиць або на інтерсексів»,— повідомляє журнал «Діскавер» (англ.).

      Крім того, токсини послаблюють імунну систему, і тому тварин частіше вражають вірусні інфекції. Складається враження, що вірусні інфекції поширюються більше і швидше ніж будь-коли, особливо серед тварин, котрі завершують ланцюг живлення, як-от дельфіни та морські птахи.

      Хімікати, що схожі на гормони, найбільше шкодять дітям. У дітей, чиї матері декілька років тому споживали в Японії забруднену ПХБ рисову олію, спостерігалась «затримка фізичного та психічного розвитку, проблемна поведінка, у тому числі гіпо- та гіперактивність, ненормально маленький статевий член та нижчий на п’ять пунктів коефіцієнт інтелекту», повідомляє журнал «Діскавер». Подібні шкідливі наслідки для фізичного та психічного розвитку дитячого організму виявлені при обстеженні дітей, які зазнали сильного впливу ПХБ у Нідерландах та Північній Америці.

      Впливом цих хімікатів, повідомляє ВООЗ, можна пояснити й почастішання випадків «гормонально чутливого» раку у чоловіків (яєчок і простати) та жінок (раку молочної залози). Крім того, у ряді країн чітко простежується зменшення середньої кількості сперми у чоловіків, а також погіршення її якості, і це також можна вважати наслідком більш інтенсивного використання хімікатів. У декотрих країнах протягом 50 років середня кількість сперми у чоловіків зменшилась майже вдвічі!

      У попередній статті наведено слова лікарки, яка сказала, що ми є «піддослідним поколінням». Здається, вона має рацію. Щоправда, багато хімічних винаходів зарекомендували себе добре. Але не всі. Тому було б мудро уникати впливу хімікатів, які можуть завдати нам шкоди. На диво багато їх є у нас вдома. Наступна стаття розповість, що можна зробити, аби захиститися від потенційно небезпечних хімікатів.

      [Примітка]

      a ПХБ (поліхлоровані біфеніли), які широко використовувались починаючи з 1930-х років, є групою з понад 200 олійних складників мастил, пластмас, електроізоляції, пестицидів, миючих засобів для посуду та інших продуктів. У багатьох країнах виробництво PCB тепер заборонено, але десь один-два мільйони тонн цих хімікатів вже випустили. Потрапивши у навколишнє середовище, захоронені РСВ справили шкідливий вплив на довкілля.

  • Скільки токсичних речовин у вашому домі?
    Пробудись! — 1998 | 22 грудня
    • Скільки токсичних речовин у вашому домі?

      НЕДАВНЄ опитування понад 3000 американців та канадців показало, що «більшість населення найчастіше стикається з потенційно токсичними забруднювачами... там, де, як вважається, немає нічого токсичного, як-от вдома, в офісах та автомобілях», повідомляє журнал «Саєнтифик америкен». Головні джерела забруднення повітря в помешканнях — це випари таких звичайних виробів, як миючі суміші, засоби від молі, будівельні матеріали, пальне, дезодоратори та дезінфекційні засоби, а також випари хімікатів з одягу, який пройшов хімічну чистку, та з нової синтетичної оббивки.

      «Космічний грип» — так називали недугу астронавтів, доки стало відомо, що причина цієї недуги — випари, або «газовиділення». Їх можна відчути, їдучи у новому автомобілі або проходячи у магазині повз полиці з миючими засобами, навіть щільно запакованими. Отже, коли в помешканні всі вікна й двері зачинено, щоб, наприклад, не пропускати холодного повітря взимку, газовиділення різноманітних хімікатів можуть спричинити забруднення, рівень якого набагато вищий, ніж на вулиці.

      Від хатніх забруднювачів найбільше страждають діти, а особливо маленькі, говориться в канадській газеті «Медікал пост». Вони ближче до підлоги, ніж дорослі; дихають частіше; проводять 90 відсотків часу у приміщенні; їхній організм, який ще тільки розвивається, чутливіший до токсичних речовин. Дитячий організм засвоює приблизно 40 відсотків свинцю, який в нього потрапляє, а організм дорослих засвоює коло 10 відсотків.

      Дотримуйтеся врівноваженого погляду

      Сучасне покоління людей піддається дії хімікатів у небувалих масштабах. Науковці поки що дуже обачні, оскільки ще не все відомо про негативний вплив штучних речовин. Дія хімікатів не автоматично збільшує загрозу раку чи смерті. Насправді, завдяки Творцеві чудового людського тіла, більшість людей залишаються практично здоровими (Псалом 139:14). Усе ж потрібно дотримуватися відповідних запобіжних заходів, надто в умовах постійного контакту з потенційно токсичними хімікатами.

      У книжці «Обережно, хімікати!» (англ.) говориться: «Токсичність деяких хімікатів виявляється у тому, що вони порушують рівновагу процесів [що відбуваються в організмі] та тим самим спричиняють невиразні симптоми, котрі найточніше можна описати як просто погане самопочуття». Щоб зменшити вплив потенційно шкідливих хімікатів, не обов’язково докорінно змінювати спосіб життя, достатньо внести лише деякі зміни. Зважте на поради у рамці на сторінці 8. Деякі з них можуть вам придатись.

      Потрібно не тільки застосовувати відповідні запобіжні заходи щодо хімікатів, але й не перейматися надмірно занепокоєнням, особливо у тих випадках, коли ситуація поза нашим контролем. «Лагідне серце — життя то для тіла»,— говорить Біблія у Приповістей 14:30.

      І все ж вплив токсичних хімікатів спричиняє страждання, навіть хвороби, часом смертельніa. Сьогодні мільйони людей страждають з багатьох причин. Але всі вони, у тому числі ті, чиї хвороби пов’язані з впливом хімікатів, мають підстави очікувати світлого майбутнього, бо невдовзі земля звільниться від токсинів, які отруюють її мешканців. Зникнуть навіть отруйні думки разом з тими, хто ними живе. Про це розповість остання стаття цієї серії.

      [Примітка]

      a Протягом минулих кількох років зросла кількість осіб, котрі страждають на так званий стан надчутливості до численних хімікатів. Про цей стан ми розповімо в одному з наступних номерів «Пробудись!».

      [Рамка на сторінці 8]

      Щоб помешкання було безпечнішим для здоров’я

      Для зменшення впливу потенційно токсичних речовин часто достатньо невеликих змін у способі життя. Нижче подаємо деякі поради, що можуть вам придатися. (За додатковою, докладнішою інформацією пропонуємо звернутися до бібліотеки).

      1. Більшість хімікатів, що випаровуються, зберігайте там, де вони не забруднювали б повітря у помешканні. Це стосується таких хімікатів, як формальдегід та виробів, котрі містять леткі розчинники, наприклад, фарб, лаків, клеїв, пестицидів та миючих розчинів. Токсичні випари виділяються леткими нафтопродуктами. Приміром, бензол, про який відомо, що великі концентрації, впливаючи на людину протягом довшого часу, спричиняють рак, вроджені та інші спадкові вади.

      2. Добре провітрюйте всі приміщення, у тому числі ванні кімнати. Струмені води випаровують певні домішки, наприклад хлор. Це може призводити до накопичення хлору та навіть хлороформу.

      3. Витирайте ноги, перш ніж зайти у помешкання. Лише завдяки цьому, говориться у «Саєнтифик америкен», кількість свинцю на килимі можна знизити вшестеро. Менше залишається й пестицидів, деякі з них швидко розкладаються на вулиці під дією сонячного світла, але у килимах можуть зберігатися роками. Ще можна, як це зазвичай роблять у ряді країн, знімати взуття. Зменшить забрудненість килимів і добрий пилосос, особливо зі щіткою, що обертається.

      4. Якщо ви обробили кімнату пестицидом, тримайте іграшки деінде протягом щонайменше двох тижнів, навіть якщо на етикетці зазначено, що небезпека минає вже через кілька годин. Науковці недавно виявили, що певні пластмаси та пінопласт, з яких роблять іграшки, буквально як губки всмоктують залишки пестицидів. Токсичні речовини потрапляють в організм дітей через шкіру та рот.

      5. Якомога менше користуйтеся пестицидами. У книжці «Відколи настала німа весна» (англ.) Френк Ґрехем-молодший написав, що для пестицидів «є місце і вдома, і в садку, але торговельні кампанії переконали пересічного домовласника передмістя у тому, що він мусить тримати напохваті цілий арсенал хімікатів, якими можна було б відбити напад і африканської сарани».

      6. Усуньте звідусіль фарбу, в склад якої входить свинець, і котра стала лущитися, та зафарбуйте ці поверхні фарбами без свинцю. Не дозволяйте дітям гратися у грязюці, куди потрапила фарба зі свинцем. Коли ви підозрюєте, що у водопровідній системі є свинець, слід пускати з крана для холодної води короткий струмінь, доки температура води не зміниться помітно, а гарячої води з крана не пийте («Отрути з довкілля у нашій їжі», англ.).

  • Хто очистить нашу Землю?
    Пробудись! — 1998 | 22 грудня
    • Хто очистить нашу Землю?

      «ПЕРЕДРІКАЮ, що до 2025 року, говорячи про промисловість, ми практично не вживатимемо терміна «забруднення». Це недавній прогноз президента хімічної корпорації. Чи ви вірите його словам? Коли так, то як же вони виконаються?

      Часто-густо небезпечні вироби потрапляють на полиці магазинів через те, що люди прагнуть отримати якнайбільше прибутків. Наприклад, торговельні секретні закони дозволяють компаніям, котрі виготовляють пестициди, тримати в секреті рецепти певних прибуткових виробів, характеризуючи їх терміном «нейтральні», котрий можна легко витлумачити як «нешкідливий». А тим часом, як повідомляє журнал «Кемікал уїк», «принаймні 394 нейтральні інгредієнти використано як сильнодіючі пестициди». З них 209  — небезпечні забруднювачі, 21 — офіційно віднесені до категорії канцерогенів, а 127 — шкідливі для здоров’я тих, хто з ними працює!

      Щоправда, контроль за безпекою, котрий здійснюють уряди, часто має добрі наслідки. Але, як сказав один письменник, керівники країн зацікавлені переважно в «економічному зростанні та прибутковості виробництва». Тому їм доводиться постійно вибирати: шкода або благо. Результат — «контрольоване забруднення».

      Отже, де можна знайти відповіді? Свідок Єгови поставила це запитання одній привітній пані. Вона ж відповіла, висловлюючи віру в керівників держав та науковців: «Одного дня вони все виправлять».

      «Але хто це «вони»?— було наступне запитання Свідка.— Хіба вони не такі ж люди як ми з вами? Вони, можливо, більш освічені, але не всесильні, у них є свої слабкі місця. Вони допускаються помилок». Згадаймо ще про незліченну кількість проблем, з якими вони стикаються, та про жадібність людей і корупцію в суспільстві.

      Чи ви також вірите, що «вони» все виправлять? Довга історія невдалих спроб людей зробити це не додає впевненості. У журналі «Аутдор лайф» говориться: «Науковці та наукові установи роблять більший поступ у вивченні проблеми забруднення, ніж у його ліквідації». Наскільки реально те, що люди можуть розв’язати цю серйозну проблему?

      Чи можуть люди зробити це самостійно?

      Контроль за хімічним забрудненням — проблема не тільки окремих урядовців. Річ у тім, що хімікати, які використовують в одній країні, впливають на її сусідів і навіть на увесь світ! А люди й досі не змогли об’єднатися для вирішення подібних всесвітніх проблем. Біблія пояснює чому, зазначаючи: «Запанувала людина над людиною на лихо для неї» (Екклезіяста 8:9). Чому люди не мають успіху у правлінні? Знов-таки Біблія пояснює: «Не в силі людини, коли вона ходить, кермувати своїм кроком» (Єремії 10:23). Що це означає?

      Це означає, що люди не були створені, аби правити незалежно від Божого керівництва. Правда, у людей багато досягнень: вони побудували дивовижні житлові будівлі, створили вигадливі пристрої, навіть подорожували на Місяць, і все ж вони нездатні до правління без Божого керівництва. Про це говорить Біблія, а історія засвідчує слушність її слів.

      Як земля стане чистою?

      Наш Творець, Бог Єгова, завжди піклувався людством та землею, котру він підготував для людини. Після створення людей, він розпорядився, щоб люди доглядали землю і все живе на ній (Буття 1:27, 28; 2:15). Пізніше, після того як перша пара не послухалася його вказівок, він дав настанови стародавньому Ізраїлю стосовно догляду за землею, у тому числі поставив вимогу на цілий рік залишати землю під пар кожного сьомого року. Завдяки цьому земля відновлювалася (Вихід 23:11; Левит 25:4—6). Однак люди стали пожадливими і не послухались Бога. Вони і земля зазнали шкоди.

      Звичайно, таке хімічне забруднення, яке відбувається сьогодні, було неможливим у той час. І все ж земля виснажилась через те, що ізраїльтяни всупереч Божому наміру не давали їй відпочивати, і від цього потерпали безвинні люди. Тому Бог дозволив вавилонянам завоювати мешканців Ізраїлю та вигнати їх до Вавилону на 70 років. Ця кара також сприяла відпочинку землі та її відновленню (Левит 26:27, 28, 34, 35, 43; 2 Хронік 36:20, 21).

      Ці події доводять, що Бог вважає людей відповідальними за те, що вони роблять із землею (Римлян 15:4). Бог обіцяє «знищити тих, хто нищить землю» (Об’явлення 11:18). Варто зазначити, що Біблія описує тих людей, які сприяють цьому «нищенню». Їм притаманні риси, перелічені у 2 Тимофія 3:1—5; серед них — пристрасть до грошей і така захопленість власною особою, що через це вони мало думають про Бога та, якщо взяти ширше, про його твориво, у тому числі інших людей.

      Отже, ці два біблійних уривки — 2 Тимофія 3:1—5 та Об’явлення 11:18 — допомагають зробити два вагомих висновки. По-перше, забруднення землі спричиняється забрудненням розуму. А по-друге, коли забруднення обох форм досягне максимуму, Бог втрутиться, аби врятувати цю планету та богобоязливих людей. Як Бог втрутиться?

      Через свого пророка Даниїла Бог передрік: «А за днів тих царів [маються на увазі сьогоднішні уряди] Небесний Бог поставить царство, що... потовче й покінчить усі ті царства, а само буде стояти навіки» (Даниїла 2:44). Те Царство є справжнім світовим урядом. Ісус Христос вчив своїх послідовників молитися про цей уряд: «Ви ж моліться отак: «Отче наш, що єси на небесах!.. Нехай прийде Царство Твоє, нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі» (Матвія 6:9, 10).

      Під керованим любов’ю наглядом Божого Царства мешканці землі матимуть чудову можливість перетворити всю землю на рай. Повітря буде свіжим, струменітиме чиста вода і ґрунт дасть ріст здоровим рослинам (Псалом 72:16; Ісаї 35:1—10; Луки 23:43). Відтак Біблія обіцяє: «Не згадаються речі колишні [хвороби, страждання, забруднення та багато інших лих сьогодення], і не прийдуть на серце!» (Ісаї 65:17).

Публікації українською (1950—2025)
Вийти
Увійти
  • Українська
  • Поділитись
  • Налаштування
  • Copyright © 2025 Watch Tower Bible and Tract Society of Pennsylvania
  • Умови використання
  • Політика конфіденційності
  • Параметри конфіденційності
  • JW.ORG
  • Увійти
Поділитись