Сім’я — прояв любові Єгови
«Для того схиляю коліна свої перед Отцем, що від Нього має ймення кожен рід на небі й на землі» (ЕФЕСЯН 3:14, 15).
1, 2. (а) З якою метою Бог створив сім’ю? (б) Яке місце повинна займати в Божих планах сьогоднішня сім’я?
ЄГОВА створив сім’ю. Цим він досягнув більше, ніж тільки задоволення людських потреб в товаристві, підтримці й близькості (Буття 2:18). Сім’я була засобом виконання Божого славного наміру наповнити землю. Першій одруженій парі він сказав: «Плодіться й розмножуйтеся, і наповнюйте землю, оволодійте нею» (Буття 1:28). Тепло й турбота сімейного середовища виявилися б благотворними для багатьох дітей, які мали народитися Адаму і Єві та їхнім нащадкам.
2 Однак ця перша пара вибрала своєю життєвою лінією непослух з усіма його плачевними результатами для себе і для своїх нащадків (Римлян 5:12). Отже, сьогоднішнє сімейне життя є спотворенням того, що планував Бог. Але сім’я надалі займає важливе місце у планах Єгови, відіграючи роль основної одиниці християнського суспільства. Це сказано не тому, що добра праця, яка виконується багатьма нашими неодруженими християнами, недооцінюється. Просто ми усвідомлюємо великий внесок, який також роблять сім’ї у християнську організацію щодо її духовного здоров’я. Міцні сім’ї утворюють міцні збори. Але як твоя сім’я могла б процвітати при сьогоднішніх проблемах? Щоб знайти відповідь, розгляньмо те, що говорить про сім’ю Біблія.
Сім’я у біблійні часи
3. Яку роль відігравав у патріархальній сім’ї чоловік і яку дружина?
3 Адам з Євою відкинули Божий принцип головування. Але такі люди віри, як Ной, Авраам, Ісак, Яків та Йов, з повним правом займали своє місце як голови сімей (Євреїв 7:4). Структура патріархальної сім’ї нагадувала маленький уряд: батько відігравав роль релігійного провідника, вчителя і судді (Буття 8:20; 18:19). Роль дружин теж була важливою: вони служили не як раби, але як помічники-управителі домашнього господарства.
4. Як змінилося сімейне життя з приходом Мойсеєвого Закону, але яку роль надалі відігравали батьки?
4 Коли у 1513 році до н. е. Ізраїль став народом, родинний закон було підпорядковане всенародному законові, даному через Мойсея (Вихід 24:3-8). Влада приймати рішення, включаючи справи життя та смерті, була тепер дана призначеним суддям (Вихід 18:13-26). Священики-левіти взяли на себе відповідальність щодо жертв у поклонінні (Левит 1:2-5). Але, незважаючи на це, батько надалі відігравав важливу роль. Мойсей закликав батьків: «І будуть ці слова, що Я сьогодні наказую, на серці твоїм. І пильно навчиш цього синів своїх, і будеш говорити про них, як сидітимеш удома, і як ходитимеш дорогою, і коли ти лежатимеш, і коли ти вставатимеш» (Повторення Закону 6:6, 7). Матері теж мали суттєвий вплив. У книзі Приповістей 1:8 молодим людям наказувалось: «Послухай, мій сину, напучення батька свого, і не відкидай науки матері своєї». Так, у межах влади свого чоловіка дружина в єврейській сім’ї могла створювати і запроваджувати в життя родинний закон. Діти повинні були віддавати їй честь навіть тоді, коли вона постаріється (Приповістей 23:22).
5. Яке місце в сім’ї визначав Мойсеїв Закон дітям?
5 Місце дітей було теж чітко визначене Божим Законом. У книзі Повторення Закону 5:16 говорилося: «Шануй свого батька та матір свою, як наказав був тобі Господь, Бог твій, щоб довгі були твої дні, і щоб було тобі добре на землі, яку Господь, Бог твій, дає тобі». Неповага до одного з батьків була, згідно з Мойсеєвим Законом, дуже серйозним злочином (Вихід 21:15, 17). «Бо кожен чоловік, що прокляне свого батька чи матір свою,— говорилося в Законі,— буде конче забитий» (Левит 20:9). Бунт проти батьків прирівнювався до бунту проти самого Бога.
Роль чоловіка у християнській сім’ї
6, 7. Чому Павлові слова в Ефесян 5:23-29 видавалися його читачам у першому столітті революційними?
6 Християнство пролило світло на структуру сім’ї, особливо на роль чоловіка. У першому столітті за межами християнського збору грубе деспотичне поводження чоловіків з дружинами було звичайною справою. Жінкам відмовляли в основних правах і повазі. У книзі «Експозиторз Байбл» говориться: «Культурний грек брав дружину для того, щоб народжувати дітей. Її права жодним способом не обмежували його статевий апетит. У шлюбний контракт не входила любов... Рабиня не мала жодних прав. Її тіло було в розпорядженні її господаря».
7 За таких обставин Павло написав: «Бо чоловік — голова дружини, як і Христос — Голова Церкви, Сам Спаситель тіла!.. Чоловіки,— любіть своїх дружин, як і Христос полюбив Церкву, і віддав за неї Себе... Чоловіки повинні любити дружин своїх так, як власні тіла, бо хто любить дружину свою, той любить самого себе. Бо ніколи ніхто не зненавидів власного тіла, а годує та гріє його» (Ефесян 5:23-29). У першому столітті ці слова видавалися б читачеві не більше і не менше, як революційними. У книзі «Експозиторз Байбл» говориться: «Ніщо в християнстві не видавалося таким незвичайним і суворим у порівнянні з розбещеною мораллю того часу, як християнське ставлення до одруження... [Воно] почало нову епоху людства».
8, 9. Яке нездорове ставлення до жінок має багато чоловіків і чому для християн важливо відкидати такі погляди?
8 Біблійна порада є не менш революційною і сьогодні. Незважаючи на усі розмови про звільнення жінок, багато чоловіків усе ще вважають, що жінки є тільки для статевої насолоди. Багато чоловіків фізично і психічно зловживають своїми дружинами, вірячи в міф, що жінкам, в дійсності, подобається, коли над ними панують, контролюють їх або поводяться з ними грубо. Яке ж це було б безчестя, якщо б християнин піддався впливові світського мислення і поводився зі своєю дружиною в насильницький спосіб! «Мій чоловік був службовим помічником і виголошував публічні промови,— говорить одна християнка,— але він бив мене». Такі дії, безумовно, не були в гармонії з Божими принципами. Цей чоловік був винятком; якщо він надіявся зберегти Боже схвалення, йому потрібно було шукати допомоги, щоб справлятися зі своїм гнівом (Галатів 5:19-21).
9 Бог наказує чоловікам любити своїх дружин, як свої власні тіла. Відмова робити це є бунтом проти Божого плану, вона може зруйнувати взаємини людини з Богом. Апостол Петро ясно говорить: «Так само і ви, чоловіки, поводьтеся з жінками, як з немічною посудиною, віддаючи честь їм,... щоб не було вам перешкод у молитвах» (1 Петра 3:7, Деркач). Якщо чоловік грубо поводиться з дружиною, це може мати негативний вплив на її духовність і на духовність дітей.
10. Як чоловік може виконувати свої обов’язки голови, наслідуючи Христа?
10 Чоловіки, сім’ї процвітатимуть під вашим головуванням, якщо ви будете головувати так само, як Христос. Ісус ніколи не поводився грубо чи образливо. Навпаки, він міг сказати: «Навчіться від Мене, бо Я тихий і серцем покірливий,— і «знайдете спокій душам своїм» (Матвія 11:29). Чи може твоя сім’я сказати це про тебе? Христос поводився зі своїми апостолами, як друг, і покладався на них (Івана 15:15). Чи ти маєш таку ж повагу до своєї дружини? У Біблії про «жінку чеснотну» говорилося так: «довіряє їй серце її чоловіка» (Приповістей 31:10, 11). Це означає дозволяти їй мати певний рівень волі та свободи вибору, не накладати на неї непотрібних обмежень. Крім цього, Ісус заохочував своїх апостолів висловлювати свої почуття та думки (Матвія 9:28; 16:13-15). Чи ти поводишся так зі своєю дружиною? Чи може ти вважаєш чесний вираз незгоди викликом твоєму авторитету? Якщо ти замість того, щоб ігнорувати почуття своєї дружини, приймаєш їх до уваги, то в дійсності будуєш повагу до себе як до голови.
11. (а) Як батьки можуть піклуватися про духовні потреби своїх дітей? (б) Чому старійшини та службові помічники повинні подавати добрий приклад у піклуванні про свої сім’ї?
11 Якщо ти є батьком, від тебе також вимагається брати провід у піклуванні про духовні, емоційні та фізичні потреби дітей. У це входить хороша духовна програма для сім’ї: праця разом у полі, проведення домашніх біблійних вивчень, обговорення щоденного тексту. Цікаво, що, згідно з Біблією, старійшина чи службовий помічник повинен бути таким чоловіком, «що добре управляє домом своїм». Отже, чоловіки, які служать старійшинами чи службовими помічниками, повинні бути зразковими головами сімей. Тоді як вони, можливо, несуть нелегку ношу зборових обов’язків, своїм сім’ям вони повинні віддавати перевагу. Павло показав чому: «Бо хто не вміє управляти своїм власним домом, то як він може піклуватись про Церкву Божу [Божий збір, НС]?» (1 Тимофія 3:4, 5, 12, Деркач).
Підтримка дружини у християнській сім’ї
12. Яку роль у християнській сім’ї відіграє дружина?
12 Чи ти є дружиною у християнській сім’ї? Якщо так, то ти теж повинна відігравати в ній важливу роль. Християнок закликається «любити чоловіків, любити дітей, щоб були розсудливі, чисті, господарні, добрі, підвладні своїм чоловікам» (Тита 2:4, 5, Деркач). Ти повинна намагатися бути зразковою господинею, підтримуючи дім чистим і приємним місцем для сім’ї. Домашня робота часом може бути нудною, але вона не є ні принизливою, ні марною. Як дружина, ти «управляєш домом» і можеш мати значну свободу вибору в цьому відношенні (1 Тимофія 5:14, Деркач). «Чеснотна жінка», наприклад, забезпечувала дім необхідним, займалася питаннями щодо нерухомого майна, а навіть збільшувала прибуток, виконуючи додаткову роботу. Вона, без сумніву, заслуговувала похвали свого чоловіка! (Приповістей, розділ 31). Звичайно, все це робилося під керівництвом її голови — чоловіка.
13. (а) Чому декотрим жінкам важко підкорятися? (б) Чому підкорення християнських жінок чоловікам є корисним?
13 Однак тобі, можливо, не завжди легко підкорятися своєму чоловікові. Не всі чоловіки викликають до себе повагу. І цілком можливо, що ти досить здібна у веденні фінансових та організаторських справ, як і в плануванні. Можливо, ти працюєш на світській роботі і вносиш вагомий вклад у сімейний бюджет. Або, можливо, ти маєш неприємні спогади про владу особи чоловічої статі, і тобі зараз важко підкорятися чоловікові. Але, виявляючи глибоку повагу, або «страх», до свого чоловіка, ти проявляєш повагу до Божого головування (Ефесян 5:33; 1 Коринтян 11:3). Підкорення теж є необхідним для успіху в сімейному житті, воно допомагає уникати непотрібних стресів та напружень.
14. Що може зробити дружина, якщо вона не погоджується з рішенням, прийнятим її чоловіком?
14 Чи це означає, що ти мусиш мовчати, коли твій чоловік приймає рішення, яке принесло б шкоду сім’ї? Не обов’язково. Сара, дружина Авраама, не мовчала, коли помітила загрозу благополуччю свого сина Ісака (Буття 21:8-10). Так само й ти часом можеш відчувати себе зобов’язаною висказати свої почуття. Якщо це робиться ввічливо і «часу свого», побожний чоловік у християнській сім’ї послухає (Приповістей 25:11). Але якщо твою пораду не було застосовано або у справі немає серйозного порушення біблійних принципів, чи не було б противлення волі чоловіка приреченим на невдачу? Пам’ятай, «мудра жінка будує свій дім, а безумна своєю рукою руйнує його» (Приповістей 14:1). Один спосіб будувати свій дім — це підтримувати головування свого чоловіка, хвалити його за успіхи, спокійно реагуючи на помилки.
15. Яким чином дружина може брати участь у дисциплінуванні й навчанні дітей?
15 Інший спосіб будувати свій дім — це брати участь у дисциплінуванні й навчанні дітей. Наприклад, ти можеш зі свого боку сприяти проведенню сімейного біблійного вивчення регулярно й підкріпляюче. «Хай не спочиває рука твоя» у постійному навчанні дітей Божої правди — чи то під час подорожі, чи просто коли ходиш з ними по магазинах (Екклезіястова 11:6). Допомагай їм готувати коментарі до зібрань та завдання на Школу теократичного служіння. Пильнуй за їх товариством (1 Коринтян 15:33). Що стосується Божих норм і дисципліни, то хай діти знають, що ти такої ж думки, як і твій чоловік. Не дозволяй їм настроювати тебе проти нього.
16. (а) Який біблійний приклад заохочує одиноких батьків і тих, що одружені з невіруючою особою? (б) Як інші члени збору можуть допомогти таким батькам?
16 Якщо ти самітна або маєш невіруючого чоловіка, тобі, очевидно, слід взяти духовний провід у свої руки. Це може бути нелегкою, а часом знеохочуючою справою. Але не здавайся. Евнікія, мати Тимофія, мала успіх, навчаючи його Святого Письма «з дитинства», хоча була одружена з невіруючим чоловіком (2 Тимофія 1:5; 3:15). Багато хто серед нас сьогодні має такі успіхи. Якщо у цьому відношенні тобі потрібна допомога, ти можеш повідомити про свої потреби старійшин. Можливо, вони зможуть організувати, щоб хтось допомагав тобі приїжджати на зібрання і ходити в польову службу. Вони можуть заохотити інших запрошувати твою сім’ю на розважальні прогулянки або в гості. Або вони можуть попіклуватися, щоб один з досвідчених вісників допоміг тобі почати сімейне вивчення.
Вдячні діти
17. (а) Як молоді люди можуть сприяти благополуччю сім’ї? (б) Який приклад дав у цьому відношенні Ісус?
17 Християнські діти можуть внести свій вклад у сімейне благополуччя, слухаючись поради з Ефесян 6:1-3: «Діти,— слухайтеся своїх батьків у Господі, бо це справедливе! «Шануй свого батька та матір» — це перша заповідь з обітницею,— «щоб добре велося тобі, і щоб ти був на землі довголітній!» Співпрацюючи з батьками, ти проявляєш свою повагу до Єгови. Ісус Христос був досконалий і легко міг би сказати, що підкорення недосконалим батькам нижче його гідності. Однак він «був їм слухняний... А Ісус зростав мудрістю, і віком та благодаттю, у Бога й людей» (Луки 2:51, 52).
18, 19. (а) Що означає шанувати батьків? (б) Як дім може стати місцем відпочинку?
18 Чи ти не повинен так само шанувати своїх батьків? «Шанувати» у цьому випадку означає визнавати належно встановлений авторитет. (Порівняйте 1 Петра 2:17). У більшості ситуацій така шана є належною, навіть якщо батьки не є віруючими або не подають хорошого прикладу. Якщо твої батьки є зразковими християнами, ти тим більше повинен шанувати їх. Пам’ятай, батьки дисциплінують і дають тобі керівництво не для того, щоб незаслужено тебе обмежувати. Навпаки, вони мають обов’язок оберігати тебе, щоб ти міг «жити» (Приповістей 7:1, 2).
19 Сім’я — це чудовий вияв любові Бога. Коли і чоловік, і дружина, і діти — усі підкоряються Божому керівництву щодо сімейного життя, то дім стає тихою пристанню, місцем відпочинку. Але, незважаючи на це, проблеми спілкування і виховання дітей таки можуть виникати. У наступній статті ми обговоримо шляхи вирішення деяких таких проблем.
Чи ви пам’ятаєте?
◻ Який зразок дали богобоязливі чоловіки, жінки і діти у біблійні часи?
◻ Як християнство пролило світло на роль чоловіка?
◻ Яку роль у християнській сім’ї повинна відігравати дружина?
◻ Який вклад у сімейне благополуччя можуть внести християнські діти?
[Ілюстрація на сторінці 9]
«Ніщо в християнстві не видавалося таким незвичайним і суворим у порівнянні з розбещеною мораллю того часу, як християнське ставлення до одруження... [Воно] почало нову епоху людства».
[Ілюстрація на сторінці 10]
Християнські чоловіки заохочують своїх дружин висловлювати почуття, беручи ці почуття до уваги!