Не для продажу. Видається в рамках всесвітньої програми з поширення біблійних знань, яка підтримується добровільними пожертвами.

Щоб зробити пожертву, зайдіть на сторінку donate.jw.org.

Якщо не зазначено інакше, при цитуванні Біблії використовується переклад І. Огієнка (видання 1990 року).

Видано в травні 2019 року

Ukrainian (ed-K)

ГОЛЛАНДСЬКИЙ філософ Спіноза писав: «Я намагався не сміятися з учинків людей, не плакати над ними, не ненавидіти їх, а зрозуміти». Як учитель, ви маєте нелегке завдання намагатися зрозуміти погляди, походження і переконання учнів, довірених під вашу опіку, в тому числі учнів, які є Свідками Єгови. Деколи ці учні можуть займати у певних питаннях позицію, яка виглядатиме нетрадиційно. Але коли такі дії є результатом релігійних та моральних переконань учня, вони заслуговують вашої уваги. Ця брошура видана Товариством Вартової башти, Біблії і брошур (видавниче агентство Свідків Єгови) з метою допомогти вам краще розуміти учнів, які є Свідками. Надіємося, що ви знайдете час уважно прочитати її.

Зрозуміти релігійні погляди не означає прийняти чи дотримуватися їх, а інформувати — це не те саме, що навертати. Метою цієї брошури не є нав’язати вам чи вашим учням релігійні погляди Свідків Єгови. Ми лише хочемо поінформувати вас про принципи та погляди, яких деякі ваші учні навчаються від своїх батьків, так щоб вам було легше зрозуміти дітей-Свідків і співпрацювати з ними. Звичайно, те, чого навчаються діти, не завжди буде гармоніювати з тим, як вони поводяться, оскільки кожна дитина формує власне сумління.

Як і більшість батьків, Свідки Єгови хочуть, щоб їхні діти отримали якомога більше користі з навчання у школі. Для цього вони вчать своїх дітей співпрацювати з учителями. У свою чергу Свідкам — як батькам, так і їхнім дітям — приємно, коли вчителі ставляться до них з розумінням і повагою.

Свідки Єгови є християнами, відомими по цілому світі. Однак деколи їх неправильно розуміють. Тому ми сподіваємося, що ця брошура допоможе вам краще розуміти дітей-Свідків, довірених під вашу опіку. Особливо ми надіємося, що ви побачите, чому в деяких конкретних випадках вони домагаються права бути не такими, як усі.

ЗГІДНО з вищенаведеною цитатою з «Уорлд бук енсайклопідія», одною з головних цілей навчання є готувати дітей до щоденного життя, що означає теж робити їх здатними у майбутньому піклуватися про потреби власної сім’ї. Свідки Єгови вважають це священною відповідальністю. Сама Біблія каже: «Коли ж хто про своїх, особливо ж про домашніх не дбає, той вирікся віри, і він гірший від невірного» (1 Тимофія 5:8). Шкільні роки готують дітей до майбутніх відповідальностей у житті. Тому Свідки вважають, що до освіти слід ставитися дуже серйозно.

Свідки Єгови намагаються жити згідно з біблійним наказом: «І все, що тільки чините, робіть від душі, немов Господеві, а не людям!» (Колосян 3:23). Цей принцип стосується всіх аспектів щоденного життя, в тому числі школи. Тому Свідки заохочують своїх дітей старанно і серйозно ставитися до шкільних завдань.

Біблія вчить також підкорятися законам країни, в якій ми живемо. Отже, якщо навчання у школі є обов’язковим до певного віку, Свідки Єгови дотримуються цього закону (Римлян 13:1—7).

Не применшуючи важливості готувати дітей до щоденного життя, Біблія показує, що це не єдина і не головна ціль освіти. Успішна освіта повинна також збільшувати радість життя, допомагати дітям стати врівноваженими людьми і знайти своє місце у суспільстві. Тому Свідки Єгови серйозно ставляться до вибору позаурочних занять. Вони вважають, що здоровий відпочинок, музика, хобі, фізичні вправи, відвідування бібліотек, музеїв і тому подібне відіграють важливу роль у всебічній освіті. Крім цього, вони вчать своїх дітей поважати старших і старатися допомагати їм.

Ставлення до додаткової освіти

Через впровадження на виробництвах нових технологій потреби в працівниках постійно змінюються. В результаті цього багато молодих людей змушені працювати не за фахом. У такому випадку їхні трудові навики і знання, зокрема здатність пристосовуватися до змін, будуть особливо цінними. Тому краще, коли учні ставатимуть такими дорослими людьми, що, як сказав письменник епохи Відродження Монтень, «мають добру голову, а не повну голову».

Безробіття як в багатих, так і в бідних країнах часто загрожує молодим людям, які не мають достатньої кваліфікації. Отже, якщо для отримання роботи не вистачає мінімальної освіти, передбаченої законом, батьки повинні допомогти дітям вирішити, чи потрібна їм додаткова освіта, зважуючи потенційні користі і жертви, пов’язані з таким навчанням.

Однак ви, мабуть, погодитеся, що успіх в житті залежить не тільки від матеріального достатку. У наш час люди, повністю поглинуті своєю кар’єрою, втрачають все, коли залишаються без роботи. Деякі батьки жертвують сімейним життям і часом, що повинен належати їхнім дітям, яким так не вистачає підтримки, тому що батьки цілком віддаються роботі.

Зрозуміло, розглядаючи питання всебічної освіти, слід взяти до уваги й те, що для правдивого щастя потрібно щось більше, ніж тільки матеріальний достаток. Ісус Христос сказав: «Написано: Не хлібом самим буде жити людина, але кожним словом, що походить із уст Божих» (Матвія 4:4). Як християни, Свідки Єгови усвідомлюють важливість розвитку моральних і духовних рис, а також підготовки до піклування про свої матеріальні потреби.

ОСКІЛЬКИ вони вважають свою біблійну освітню працю дуже важливою, дехто може думати, що вони не цікавляться світською освітою. Але це неправда. Щоб учити інших, вчитель повинен спочатку сам навчитися, а для цього необхідні певні навчальні програми. Тому, крім світської освіти, Свідки Єгови вже багато років користають з різних освітніх програм і шкіл, заснованих Товариством Вартової башти. Ці школи допомагають Свідкам, а також іншим людям розвивати свої розумові здібності та моральні й духовні якості.

Наприклад, у багатьох країнах Свідки зустрічаються з особливою складністю: як вчити людей, котрі не мали або майже не мали нагоди вчитися в школі і тому не вміють ні читати, ні писати. Щоб розв’язати цю проблему, Товариство Вартової башти розробило програму уроків письменності.

У Нігерії Свідки Єгови проводять уроки письменності з 1949 року. Завдяки таким урокам десятки тисяч нігерійців навчилися читати. Згідно з одним опитуванням, понад 90 відсотків Свідків Єгови в Нігерії вміють читати і писати, тимчасом як серед решти населення цей показник становить менш ніж 50 відсотків. У Мексиці Свідки Єгови проводять уроки письменності з 1946 року. За один рік більш ніж 6500 осіб навчилося читати і писати. Загалом понад 100 000 осіб стали письменними. Упродовж років уроки письменності були також організовані в багатьох інших країнах, наприклад у Болівії, Замбії, Камеруні та Непалі. Свідки Єгови видали брошуру «Наполегливо займайтесь читанням і писанням» більш ніж 100 мовами і тиражем понад сім мільйонів.

Дуже часто ці уроки письменності знаходили визнання місцевих державних освітніх установ. Наприклад, один мексиканський державний службовець написав: «Я вдячний за вашу співпрацю і передаю вам від членів уряду країни сердечні поздоровлення за вашу благородну і прогресивну працю на благо людей, за те, що ви несете світло знання неписьменним... Бажаю вам успіху у вашій освітній праці».

Додаткове навчання

Через серйозне ставлення до біблійної освітньої праці Свідки Єгови намагаються вдосконалювати свою здібність пояснювати іншим біблійні вчення. Наприклад, в кожному з понад 119 000 зборів по цілому світі учні вдосконалюють своє вміння публічно читати, а також ораторські здібності. Записатися можуть навіть наймолодші, як тільки вони навчаться читати, а здобуті вміння не раз пригодяться їм, наприклад, під час навчання у світській школі. Багато вчителів кажуть, що учні-Свідки вміють дуже гарно висловлюватися.

Крім того, рекомендується, щоб кожен збір Свідків Єгови мав у своєму Залі Царства — місці для зібрань — бібліотеку біблійних підручників, словників та інших довідників. Ця бібліотека доступна для всіх, хто приходить на зібрання у Зал Царства. У зборах всіх щиро заохочують читати, а кожній сім’ї рекомендують мати сімейну бібліотеку, в якій були б публікації на різні теми, щоб задовольняти потреби дітей і дорослих.

Різні школи

Товариство Вартової башти має також школи для навчання місіонерів і місіонерок; крім того, є школи, в яких чоловіки вчаться виконувати обов’язки служителів у місцевих зборах. Ці школи є додатковим доказом того, що Свідки Єгови надають великого значення питанню освіти.

У СЕРЕДНІ віки громадяни однієї країни належали, як правило, до однієї і тієї ж релігії. Навіть під кінець XIX століття Європа знала лише декілька великих релігій: католицизм і протестантизм на Заході, православ’я та іслам на Сході, а також юдаїзм. Сьогодні релігійні відмінності стали звичайним явищем у Європі і по цілому світі. З’явилися незнайомі релігії, прийняті деякими місцевими жителями або привезені іммігрантами й біженцями.

Тому зараз у таких країнах, як Австралія, Великобританія, Німеччина, Сполучені Штати Америки і Франція, можна знайти багато мусульман, буддистів та індусів. У той же час Свідки Єгови виконують своє християнське служіння у 239 країнах і територіях. У 14 країнах кількість активних Свідків перевищує 150 000. (Дивіться інформацію в рамці «Свідки Єгови — всесвітня релігія»).

Відмінності між місцевими релігійними звичаями можуть бути проблемою для вчителя. Наприклад, можуть виникнути важливі питання стосовно популярних свят. Чи слід вимагати від кожного учня відзначання усіх свят, незважаючи на його релігію? Більшість може не мати нічого проти таких свят. Однак чи ж не слід поважати також погляди сімей, які належать до меншості? До уваги треба взяти ще один фактор. Чи не виглядало б непослідовним, коли б у країнах, де закон відділяє релігію від держави і уроки релігії не повинні включатися в курс навчання, такі святкування були б обов’язковими у школі?

День народження

Непорозуміння можуть виникати навіть у зв’язку зі святами, які на вигляд здаються абсолютно нерелігійними. Це стосується і днів народження, які святкують у багатьох школах. Хоча Свідки Єгови поважають право інших людей святкувати день народження, ви, мабуть, добре знаєте, що самі вони визнають за краще не брати участі у таких святкуваннях. Але вас, можливо, цікавить, чому вони та їхні діти вирішили не відзначати цих свят.

Енциклопедія «Le livre des religions» («Книжка про релігії»), широко розповсюджена у Франції, називає цей звичай ритуалом і наводить його серед «світських церемоній». Хоча сьогодні святкування дня народження вважають невинним світським звичаєм, в дійсності воно має язичеське походження.

«Американська енциклопедія» (видання 1991 року) свідчить: «У таких країнах стародавнього світу, як Єгипет, Греція, Рим і Персія, святкували дні народження богів, царів і вельмож». Письменники Ральф та Аделін Лінтон відкривають глибші причини цього. У своїй книжці «The Lore of Birthdays» («Вчення про день народження») вони пишуть: «Месопотамія і Єгипет — колиски цивілізації — були також першими місцевостями, де люди пам’ятали і відзначали свої дні народження. У стародавні часи пам’ятати день народження було важливо перш за все з огляду на користування гороскопом». Цей прямий зв’язок з астрологією турбує всіх, хто її уникає через те, що́ про неї говорить Біблія (Ісаї 47:13—15).

Тому не дивно, що в «Уорлд бук енсайклопідія» говориться: «Ранні християни не відзначали Його [Христового] народження, бо вважали відзначання днів народження язичеським звичаєм» (том 3, сторінка 416).

Беручи до уваги вищенаведене, Свідки Єгови воліють не брати участі у святкуваннях днів народження. Безумовно, народження дитини є радісною і чудовою подією. Звичайно, що батьки тішаться, спостерігаючи, як з кожним роком їхні діти підростають і розвиваються. Свідки Єгови з великою радістю виявляють любов до членів своїх сімей і до друзів, дають подарунки одні одним і разом приємно проводять час. Однак з огляду на походження святкування дня народження вони визнають за краще робити це в інші дні протягом року (Луки 15:22—25; Дії 20:35).

Різдво

Різдво святкують по цілому світі, навіть у нехристиянських країнах. Оскільки це свято визнається більшістю релігій християнського світу, може виглядати дивним, що Свідки Єгови не відзначають його. Чому це так?

Як свідчить багато енциклопедій, день народження Ісуса було умовно призначено на 25 грудня, щоб він збігався з римським язичеським святом. Зверніть увагу на нижченаведені цитати з різних довідкових видань.

«Дата народження Христа не відома. Євангелія не вказують ні дня, ні місяця» («New Catholic Encyclopedia» [«Нова католицька енциклопедія»], том III, сторінка 656).

«Більшість різдвяних звичаїв, які зараз поширені в Європі або були популярні там у минулі часи, не є справжніми християнськими, але язичеськими звичаями, котрі церква прийняла або до яких просто ставилася поблажливо. (...) Сатурналії в Римі стали взірцем для більшості святкових обрядів, пов’язаних з Різдвом» («Encyclopædia of Religion and Ethics» [«Енциклопедія релігії та етики»], Едінбург, 1910 рік, за редакцією Джеймса Гастінґса, том III, сторінки 608, 609).

«Починаючи від четвертого століття по всіх християнських церквах Різдво святкують 25 грудня. У той час це був день язичеського свята зимового сонцестояння, яке називали «Народження (по-латинськи natale) сонця», оскільки здавалося, що сонце знову народжується, коли дні починають ставати довшими. Церкви в Римі прийняли цей надзвичайно популярний звичай... надавши йому нового значення» («Encyclopædia Universalis», фр., 1968 рік, том 19, сторінка 1375).

«На розвиток свята Різдва вплинула відмінність між ним і язичеським святом Sol Invictus (Мітри). З іншого боку, 25 грудня, як день зимового сонцестояння, ототожнювали зі світлом, що прийшло у світ через Христа, і таким чином символіку Sol Invictus було перенесено на Христа» («Енциклопедія Брокгауза», нім., том 20, сторінка 125).

Якою була реакція людей, коли вони дізнавалися про ці факти стосовно Різдва? «Британська енциклопедія» свідчить: «У 1644 році англійські пуритани парламентським актом заборонили будь-які веселощі чи релігійні служіння на підставі того, що воно [Різдво] є поганським святом, і вимагали, щоб у цей час всі постили. Карл II відновив свято, однак шотландці дотримувалися пуританського погляду». Ранні християни не святкували Різдва, і Свідки Єгови сьогодні теж не відзначають його і не беруть участі в церемоніях, пов’язаних з цим святом.

Однак, згідно з Біблією, давати подарунки і запрошувати членів сім’ї і друзів на обід чи з якогось іншого приводу — річ похвальна. Біблія заохочує батьків навчати своїх дітей справжньої щедрості, а не давати подарунки лише тоді, коли цього вимагають звичаї суспільства (Матвія 6:2, 3). Свідки Єгови навчають своїх дітей бути терпимими, поважати інших, а це означає також визнавати право інших святкувати Різдво. У свою чергу вони цінують, коли їхнє рішення не брати участі у святкуванні Різдва теж поважають.

Інші свята

Свідки Єгови займають подібну позицію стосовно інших релігійних або напіврелігійних свят, що припадають на час навчального року в різних країнах, таких, як Червневі свята в Бразилії, Масниця в Німеччині, переддень свята усіх святих у США, Водохрещі у Франції та Сетсубун у Японії. Свідки Єгови, як батьки, так і їхні діти, з радістю дадуть вам відповідь на будь-які питання стосовно цих свят, а також інших, не згаданих тут.

ОСОБЛИВО мужніми були ранні християни. Протягом жорстокого переслідування у перші три століття багато з них були страчені римлянами-язичниками за відмову поклонятися імператору. Деколи на аренах встановлювали вівтарі. Щоб повернути собі свободу, християнам було достатньо спалити щіпку пахощів у знак визнання божественності імператора. Проте не багато з них пішли на компроміс. Більшість воліли вмерти, ніж відректися від своєї віри.

У наш час християнські Свідки Єгови займають подібну позицію стосовно політичного нейтралітету. Наприклад, історичні факти свідчать про їхню непохитність під час нацистського переслідування. Перед другою світовою війною і протягом неї приблизно кожний четвертий Свідок в Німеччині втратив життя — переважно в концентраційних таборах — через свою нейтральність і відмову говорити «Хайль Гітлер». Дітей насильно розлучали з батьками-Свідками. Незважаючи на тиск, ці діти залишалися непохитними і не приймали небіблійних вчень, які їм намагалися нав’язати інші.

Салютування прапору

В загальному Свідки Єгови сьогодні не зазнають такого запеклого переслідування. Однак коли згідно зі своїм сумлінням молоді Свідки вирішують не брати участі у деяких патріотичних церемоніях, наприклад, у салютуванні прапору, часом виникають непорозуміння.

Свідки Єгови навчають своїх дітей не відраджувати інших від салютування прапору; це приватна справа кожної людини. Однак самі Свідки займають непохитну позицію: вони не салютують прапору жодної країни. Це ні в якому разі не говорить про неповагу. Вони поважають прапор країни, в якій живуть, і виявляють цю повагу слухняністю до законів країни. Вони не беруть участі ні в яких антиурядових виступах. Свідки навіть вважають, що сучасні людські уряди є «Божою постановою», якій він дозволив існувати. Тому вони відчувають, що знаходяться під божественним наказом сплачувати податки і поважати таку «вищу владу» (Римлян 13:1—7). Це в гармонії з відомим висловом Христа: «Віддайте кесареве кесареві, а Боже — Богові» (Матвія 22:21, Хоменко).

Але дехто може запитати: «Чому ж тоді Свідки Єгови не віддають честі прапору салютом? Це тому, що вони розцінюють салютування прапору як акт поклоніння, а поклоніння належить Богові; вони не можуть з чистим сумлінням поклонятися будь-кому чи будь-чому, окрім Бога (Матвія 4:10; Дії 5:29). Тому вони вдячні, коли вчителі поважають їхнє переконання і дозволяють дітям Свідків дотримуватися своїх поглядів.

Немає нічого дивного в тому, що не тільки Свідки вважають, що салютування прапору пов’язане з поклонінням, як показують нижченаведені коментарі.

«Спочатку прапори були майже виключно релігійного характеру... Релігію, здається, завжди намагалися використати для освячення національних прапорів» (курсив наш) («Британська енциклопедія»).

«Прапор, як і хрест, є святим... У правилах і постановах відносно ставлення до національних символів вживаються такі виразні, відверті вислови, як «служіння прапору», ...«шанування прапора», «відданість прапору» (курсив наш) («Американська енциклопедія»).

«Християни відмовлялися... жертвувати генієві [римського] імператора, що приблизно відповідає сьогоднішній відмові салютувати прапору або давати присягу вірності» (Деніел П. Маннікс, «На порозі смерті», англ., 1958 рік, сторінка 135).

Як уже зазначалось, відмовляючись салютувати прапору, Свідки Єгови не мають наміру зневажати будь-який уряд чи правителів. Просто вони не поклоняються і не салютують образу, що представляє державу. Вони бачать подібність між таким своїм ставленням і позицією, яку в біблійні часи зайняли три молоді євреї, що відмовились поклонитися статуї, поставленій в долині Дура вавилонським царем Навуходоносором (Даниїла, розділ 3). Отже, тоді як інші салютують і присягають на вірність, діти Свідків Єгови навчені слухатися свого вихованого на основі Біблії сумління. Тому вони мовчки і з повагою не беруть участі в таких церемоніях. З подібних причин діти Свідків не беруть участі у звичаях, пов’язаних зі співом чи музичним виконанням державного гімну.

Право батьків

У наші дні більшість держав поважає право батьків навчати дітей релігії в гармонії зі своїми переконаннями. Всі релігії підтримують цей погляд, про що свідчить канонічне право, яке все ще існує в католицькій церкві: «Давши своїм дітям життя, батьки знаходяться під суворим зобов’язанням навчати їх, і вони мають право на це; ось чому в першу чергу батьки повинні навчати своїх дітей християнської віри згідно з церковною доктриною» (Канон 226).

Свідки Єгови не вимагають більшого. Як турботливі батьки, вони намагаються передати своїм дітям правдиві християнські цінності і пильно навчати їх любові до ближнього і поваги до власності інших людей. Вони бажають триматися поради апостола Павла, даної християнам в Ефесі: «Батьки, не дратуйте дітей ваших, виховуйте їх у послусі й напоумленні Господньому» (Ефесян 6:4, Хоменко).

Релігійно розділені сім’ї

У деяких сім’ях лише один з батьків є Свідком Єгови. У такій ситуації Свідків заохочується визнавати право свого партнера, який не є Свідком, також навчати дітей відповідно до його релігійних переконань. Навряд чи буде багато негативних наслідків,— якщо вони взагалі будуть,— коли діти зустрічатимуться з різними релігійними поглядамиa. Кожна дитина сама повинна буде вибрати собі релігію. Звичайно, не всі захочуть триматися релігійних принципів своїх батьків, незалежно від того, чи батьки є Свідками Єгови, чи ні.

Право дітей на свободу совісті

Вам треба також знати, що Свідки Єгови відводять важливу роль християнському сумлінню кожної особи (Римлян, розділ 14). Конвенція про права дитини, прийнята Генеральною Асамблеєю ООН в 1989 році, визнає право дитини на «свободу думки, совісті та релігії», а також право вільно висловлювати свої погляди, розраховуючи, що вони будуть взяті до уваги у будь-якій справі або дії, що стосується цієї дитини.

Немає двох однакових дітей. Тому розсудливо сподіватися, що рішення, які приймають молоді Свідки або інші учні стосовно певних занять і призначень у школі, не завжди будуть однаковими. Ми надіємося, що ви також погоджуєтеся з принципом свободи совісті.

НАЦІОНАЛЬНИЙ інститут психічного здоров’я у США опублікував результати опиту батьків, яких вважають успішними,— батьків, діти котрих після 21 року життя «є повноцінними дорослими, які, очевидно, добре пристосовуються до суспільства». Цих батьків запитали: «Що б ви порадили іншим батькам зі свого досвіду?» Найчастіше відповіді були такі: «не скупіться на любов», «покарання нехай має виховний характер», «проводьте разом час», «вчіть дітей відрізняти добре від поганого», «розвивайте взаємоповагу», «по-справжньому слухайте їх», «замість відчитувати, давайте керівництво», «будьте реалістичними».

Але не тільки батьки працюють над тим, щоб діти росли і ставали зрілими дорослими людьми. Вчителі також відіграють у цьому важливу роль. Один досвідчений шкільний радник каже: «Головною метою офіційної освіти є підтримати батьків у вихованні відповідальних людей, добре розвинених розумово, фізично та емоційно».

Отже, батьки і вчителі мають спільну мету: виховати зрілих і врівноважених людей, які втішатимуться життям і знайдуть своє місце у суспільстві.

Співпрацівники, а не конкуренти

Проте коли батьки не співпрацюють з учителями, виникають проблеми. Деякі батьки, наприклад, зовсім байдуже ставляться до освіти своїх дітей, інші намагаються суперничати з учителями. В одному французькому журналі, де обговорювалась ця тема, було сказано: «Вчитель вже перестав бути «єдиним капітаном на борту». Батьки, перейняті успіхом своїх дітей, аналізують шкільні підручники, судять і критикують навчальні методи і відразу обурюються, як тільки діти отримують погану оцінку». Такими діями можна втрутитись у сферу відповідальності вчителів.

Свідки Єгови вважають, що для їхніх дітей краще, коли батьки співпрацюють з учителями, виявляючи живий і здоровий інтерес до освіти своїх дітей. Така співпраця, на їхню думку, особливо важлива, тому що ваш труд учителя стає щораз важчим.

Сьогоднішні проблеми школи

Будучи частиною суспільства, освітня система не захищена від його проблем. А за останні роки соціальні проблеми дуже загострилися. Описуючи стан одної американської школи, газета «Нью-Йорк таймс» повідомляла: «Учні сплять на уроках, вони погрожують одні одним у коридорах, списаних «графіті», принижують добрих учнів... Майже всі учні мають такі проблеми, як, наприклад, доглядати за немовлятами, миритися з ув’язненням батьків, зносити напади хуліганів. Кожного дня майже п’ята частина учнів відсутня».

Особливо тривожить зростаюча всесвітня проблема насилля у школі. На місце випадкових штовхань і бійок прийшло постійне вживання пістолетів і ножів. Зброя стала доступнішою, напади — жорстокішими; діти вдаються до насилля швидше і в ранішому віці.

Звичайно, не в кожній країні обставини такі похмурі. Однак багато вчителів по цілому світі стикаються із ситуацією, згаданою у французькому щотижневику «Пуен»: «Вчителя вже не поважають; він не має жодної влади».

Така неповага до влади становить справжню небезпеку для дітей. Тому Свідки Єгови намагаються прищепити своїм дітям слухняність і повагу до влади — риси, яких сьогодні часто не вистачає у школах.

ЦЯ БРОШУРА не розрахована на те, щоб розглянути всі релігійні погляди Свідків Єгови. Нашим наміром було пояснити деякі принципи віри Свідків і добре описати, яким є вплив сім’ї на вашого учня, якщо один з його батьків або обоє є Свідками.

Свідки Єгови ставлять великий наголос на духовний розвиток своїх дітей. І вони впевнені, що це сприяє розвиткові дитини також в інших галузях. Вірування, яких вони навчаються, і принципи, яких дотримуються, надають їхньому життю змісту і допомагають їм справлятися із щоденними проблемами. Крім того, ці вірування і принципи повинні спонукувати їх бути наполегливими учнями і добрими громадянами.

Свідки намагаються реалістично дивитися на життя і, отже, відводять важливе місце питанню освіти. Тому вони бажають якнайкраще співпрацювати з вами. Зі свого боку вдома і в місцях поклоніння по цілому світі вони і далі заохочуватимуть своїх дітей робити все, що залежить від них, у цій плідній співпраці.