Прикладом такої проблеми є шкода, завдана озоновому шарові. Вже у березні 1988 року голова однієї великої хімічної компанії США заявив: «На даний час наукові факти не вказують на потребу революційного скорочення викидів хлорфторвуглецю в атмосферу».

Однак ця сама компанія рекомендує поступово повністю припинити випуск хлорфторвуглецевих сполук. Чи це зміна планів? «Ця пропозиція немає нічого спільного з навколишнім середовищем,— пояснює Мустафа Толба, генеральний директор Програми Організації Об’єднаних Націй з навколишнього середовища (ЮНЕП).— Справа полягає в тому, хто здобуде економічну першість». Нині багато вчених розуміють, що знищення озонового шару — це одна з найгірших штучних катастроф довкілля в історії людства.

За даними ЮНЕП, цілком можливо, що втрата озону до кінця цього десятиріччя може щорічно спричинити сотні тисяч нових випадків захворювання на рак шкіри. Вплив на врожай зернових та на вилов риби ще не вивчений, але, мабуть, він є істотним.