ЗНАБЛИЖЕННЯМ Різдва пісні, фільми і телепрограми налаштовують людей на святковий лад, поширюючи різдвяний дух. Що, на вашу думку, обов’язково потрібно робити, щоб відчути цей дух?

• Згадувати Ісуса Христа?

• Тішити близьких людей подарунками?

• Допомагати нужденним?

• Проводити час у родинному колі?

• Розвивати мирні стосунки з іншими?

Як сказав губернатор Генрі, слова якого наводилися раніше, багатьом, хто відзначає Різдво, нічого не вдається зробити з цього списку. Різдво — це час метушні та стресу. До того ж це комерційне свято. Отже, чи взагалі можливо відчути різдвяний дух або принаймні щось, що його нагадує?

Біблія заохочує усіх нас згадувати Ісуса Христа, бути щедрими, допомагати нужденним і проводити час зі своїми рідними. Вона також вчить, як підтримувати мирні стосунки з іншими. Тож у цих статтях не буде обговорюватися, чому дехто не святкує Різдваa, а розглядатимуться такі питання:

• З яких причин, на думку декого, треба відзначати Різдво?

• Чому сподівання багатьох людей щодо Різдва не справджуються?

• Які біблійні принципи допомогли мільйонам людей знайти щось ліпше за Різдво?

Чому дехто святкує Різдво?

Деякі люди кажуть, що Різдво відзначається для того, щоб згадати Ісуса. Вони вважають, що Різдво — це свято на честь його народження.

Що показує життя?

Популярна різдвяна музика і чимало різдвяних традицій не мають з Ісусом Христом нічого спільного. Мільйони людей, які відзначають це свято, не вірять в Ісуса, а дехто взагалі думає, що така людина не існувала. Для світу комерції Різдво — це нагода розрекламувати товари, а не згадати Ісуса.

Що говорить Біблія?

«Син людський прийшов... дати душу свою як викуп за багатьох» (Марка 10:45). Ісус сказав слова, наведені на початку цієї статті, не в день свого народження, а в ніч перед смертю. У той вечір він започаткував простий обряд на спомин своєї смерті. Чому ж Ісус хотів, щоб його послідовники згадували його смерть, а не народження? Тому що викупна жертва Ісуса дає слухняним людям можливість отримати вічне життя. «Плата за гріх — смерть,— каже Біблія,— а дар від Бога — вічне життя завдяки Христу Ісусу, нашому Господу» (Римлян 6:23). Отож, щороку на річницю смерті Ісуса Христа його послідовники згадують свого Господа — причому не як безпомічне немовля, а як «спасителя світу» (Івана 4:42).

«Христос постраждав за вас, залишивши приклад, щоб ви точно йшли його слідами» (1 Петра 2:21). Щоб шанувати і пам’ятати Ісуса, вам потрібно досліджувати приклад, який залишила ця досконала і мудра людина. Також роздумуйте над тим, як Ісус виявляв співчуття, терпіння та як сміливо він обстоював те, що правильне, і намагайтеся завжди наслідувати його у своєму житті.

«Царство світу стало царством нашого Господа та Христа його, і Він царюватиме повік-віки» (Об’явлення 11:15). Згадуючи Ісуса Христа, розмірковуйте про те, що він робить тепер. Ісус царює в небі. У Божому Слові записано таке пророцтво про Ісуса: «Буде судити убогих за правдою, і правосуддя чинитиме слушно сумирним землі» (Ісаї 11:4). Ці чудові риси виявляє не новонароджена дитина, а могутній Правитель.

Чому дехто святкує Різдво?

Як сказав Ісус, коли ми даємо, то робимо щасливими і себе, і інших. Розуміючи цю істину, багато людей вважає дарування подарунків чи не найважливішою складовою Різдва. Результати одного дослідження показали, що, незважаючи на минулорічну економічну кризу, кожна сім’я в Ірландії планувала витратити на різдвяні подарунки понад 500 євро.

Що показує життя?

Багато хто вважає, що дарування подарунків на Різдво приносить більше стресу, ніж щастя. Чому? Чимало покупців почуваються змушеними купувати те, що їм не по кишені. До того ж перед Різдвом всі біжать за подарунками, і в магазинах утворюється тиснява та довжелезні черги. Ось чому для багатьох різдвяний шопінг — це неприємна повинність.

Що говорить Біблія?

«Давайте»,— сказав Ісус (Луки 6:38). Він не говорив, що треба давати тільки в певний час року, коли від нас сподіваються подарунків. Ісус заохочував своїх послідовників давати подарунки неочікувано і зробити дарування звичкою.

«Нехай кожен робить так, як постановив у серці, а не з примусу чи неохоче, оскільки Бог любить того, хто дає з радістю» (2 Коринфян 9:7). Як пояснюється в одному коментарі до Біблії, суть цієї поради полягає в тому, що «ніхто не повинен давати “з примусу”, почуваючи себе зобов’язаним щось дати». Хіба можливо «давати з радістю», якщо почуваєшся змушеним зробити визначений подарунок визначеній людині у визначений час? А втім, саме з такими почуттями більшість людей дарує подарунки на Різдво.

«Якщо людина дає передусім тому, що в неї є таке бажання, то її дари особливо приємні. І при цьому береться до уваги не те, чого вона не має, а те, що має» (2 Коринфян 8:12). Бог не хоче, щоб християни залазили в борги, купуючи дорогі подарунки. Однак якщо людина дає відповідно до «того, що має», в очах Бога її подарунок не лише достатньо добрий, а й «особливо приємний». Як же це відрізняється від рекламного заклику: «Купуй зараз — плати пізніше», який часто лунає під час свят!

Чому дехто святкує Різдво?

Ісус допомагав бідним, хворим і пригнобленим, тому деякі люди хочуть наслідувати його приклад. Вони вважають, що це найкраще робити в час Різдва, коли благодійні установи з особливою ревністю збирають пожертви.

Що показує життя?

Під час свят люди зайняті покупками, розвагами та відвідуванням друзів і родичів. У них майже не залишається часу, сил і грошей, щоб подбати про бідних і знедолених; вони можуть хіба що пожертвувати певну суму на благодійність.

Що говорить Біблія?

«Не стримуй добра потребуючому, коли в силі твоєї руки це вчинити» (Приповістей 3:27). Бідні, голодні і пригноблені страждають не лише в час Різдва. Якщо ви бачите, що хтось потребує допомоги, і якщо «в силі [вашої] руки це вчинити», то навіщо чекати свят? Ви обов’язково отримаєте благословення за добрі вчинки і співчуття.

«Нехай кожен з вас щотижня, у перший день, відкладає вдома гроші відповідно до своїх можливостей» (1 Коринфян 16:2). Таку пораду дав апостол Павло першим християнам, які хотіли допомагати бідним. Чи можете ви «відкладати», тобто передбачати у своєму бюджеті, суму, яку будете регулярно жертвувати людям або організації, що мудро розпоряджається грішми? Тоді ви дбатимете про нужденних відповідно до своїх можливостей.

«Не забувайте робити добро й ділитися з іншими, бо такі жертви дуже приємні Богу» (Євреїв 13:16). Зверніть увагу, що треба не лише «ділитися з іншими», а й «робити добро». Наприклад, мудрі батьки навчають своїх дітей допомагати старшим у повсякденних справах, підбадьорювати хворих листівкою, відвідинами або телефонним дзвінком, а також виявляти увагу до інших дітей, які є бідними чи мають фізичні або інші вади. Так діти вчаться виявляти щедрість і доброту протягом усього року.

Чому дехто святкує Різдво?

Оскільки всі ізраїльтяни походили від одного чоловіка Якова (Ізраїля), вони були «братами», членами однієї сім’ї. Коли вони збиралися в Єрусалимі на свята, це було «добре та гарне». Подібно до них, сьогодні багато родин з нетерпінням чекають Різдва, коли зможуть зібратися разом і «добре та гарно» провести час.

Що показує життя?

В «Енциклопедії різдвяних і новорічних святкувань» (англ.) говориться: «Під час свят, коли збирається вся сім’я, сімейні конфлікти, про які ніхто не згадував цілий рік, раптом виринають на поверхню».

Що говорить Біблія?

«Віддавайте належне батькам та дідусеві з бабусею» (1 Тимофія 5:4). Наскільки це можливо, регулярно відвідуйте своїх родичів. Ви можете підтримувати з ними зв’язок, навіть якщо вони живуть далеко. Напишіть їм звичайного чи електронного листа, зателефонуйте або поспілкуйтеся через Інтернет. Постійний обмін думками зводить непорозуміння до мінімуму.

«Вам тісно у ваших ніжних почуттях... широко відкрийте свої серця» (2 Коринфян 6:12, 13). Якщо бачитися з родичами лише раз у рік, то вони скоро стануть незнайомцями для вас і особливо для ваших дітей. Деякі діти відчувають, що не мають нічого спільного зі своїми дідусями, бабусями та далекими родичами. Тож заохочуйте дітей «широко відкрити свої серця» і розвивати близькі стосунки з літніми родичамиa. Діти, які регулярно проводять час з людьми похилого віку, виявляють більше співчуття і поваги до старших.

«Слово на часі своєму — яке воно добре!» (Приповістей 15:23). Як уникати непорозумінь і конфліктів, що можуть зруйнувати сімейні стосунки? Один зі способів — обговорювати проблеми «на часі своєму», тобто у відповідний момент. Якщо ви регулярно спілкуєтесь, вам буде легше підійти до родича і наодинці з ним обговорити проблему. Тоді, збираючись сім’єю, ви будете «добре та гарно» проводити час.

Чому дехто святкує Різдво?

Щороку папа римський та інші релігійні провідники закликають до миру, сподіваючись, що на різдвяні свята сповняться слова ангелів: «На землі мир, у людях добра воля!» У цей період дехто навіть здійснює паломництво до святих місць.

Що показує життя?

Мир під час Різдва у найліпшому випадку тимчасовий. Наприклад, у грудні 1914 року, коли в Європі вирувала Перша світова війна, британські та німецькі солдати повиходили з окопів і разом святкували Різдво. Вони ділилися їжею, напоями, цигарками і навіть грали разом у футбол. Однак таке перемир’я не тривало довго. Один британський солдат у листі з фронту написав, що́ сказав йому німецький солдат: «Сьогодні між нами мир. Але завтра ти будеш воювати за свою країну, а я — за свою».

Що говорить Біблія?

«Дитя народилося нам... і кликнуть ім’я Йому... Князь миру. Без кінця буде множитися панування та мир» (Ісаї 9:5, 6). Як же підбадьорює нас це пророцтво про Ісуса Христа! Ісус прийшов на землю не заради того, щоб зробити мирним лише один день у році. Цей небесний Правитель встановить справжній мир, який не матиме кінця.

«Завдяки мені [Ісусу] ви будете мати мир. У світі ви зазнаватимете лиха, але будьте відважні: я світ переміг» (Івана 16:33). Вже сьогодні Ісус допомагає своїм послідовникам мати мир. Звичайно, християни зазнають лиха. Але завдяки Біблії вони розуміють, чому існують страждання і як Ісус встановить мир назавжди. Тому в них є внутрішній мир.

Дотримуючись наказів Ісуса, Свідки Єгови, незалежно від раси, національності, племені чи мови, мають мир. Переконайтесь у цьому, відвідавши їхні зібрання, які проходять у Залах Царства. Можливо, ви, подібно до багатьох людей, побачите, що мир, який панує серед Свідків, ліпший за «різдвяний мир».

МІЛЬЙОНИ християн вирішили не святкувати Різдва. Чи вони задоволені своїм рішенням? Чи їм здається, ніби вони щось втрачають? Чи їхні діти почуваються обділеними? Прочитайте, що кажуть про це Свідки Єгови з різних куточків світу.

Нагода згадати Ісуса Христа. «До того як стати Свідком Єгови, я рідко ходила до церкви. Я приходила туди лише на Різдво і Великдень. Проте навіть під час тих свят я не роздумувала про Ісуса Христа. Тепер я не святкую Різдва, але двічі на тиждень відвідую християнські зібрання і розповідаю іншим про те, що́ Біблія говорить про Ісуса» (ІВ, АВСТРАЛІЯ).

Радість від дарування подарунків. «Мені подобається отримувати несподівані подарунки. Дуже люблю сюрпризи! Ще я люблю дарувати листівки, які роблю сам, а також свої малюнки. Це приносить радість не тільки іншим, а й мені» (РУБЕН, ПІВНІЧНА ІРЛАНДІЯ).

Допомога нужденним. «Ми із задоволенням готуємо їжу для хворих. А іноді приносимо їм квіти, пиріг або невеличкий подарунок, щоб їх підбадьорити. Нам подобається, що ми можемо відвідувати цих людей в будь-яку пору року» (ЕМІЛІ, АВСТРАЛІЯ).

Можливість зібратися у колі сім’ї. «Коли збирається ціла родина, наші діти у невимушеній атмосфері спілкуються зі своїми дядьками, тітками, дідусями, бабусями та двоюрідними братами і сестрами. Ми не прив’язані до свят, тому не відчуваємо стресу, і наші родичі знають, що ми приходимо до них в гості, бо любимо їх» (ВЕНДІ, КАЙМАНОВІ ОСТРОВИ).

Мир. «На Різдво у людей стільки справ, що мало хто думає про мир. Тепер, коли я знаю, що́ Біблія обіцяє людям, моє серце спокійне. Я переконана, що в моїх дітей буде щасливе майбутнє» (САНДРА, ІСПАНІЯ).

По всьому світі близько двох мільярдів людей щороку святкує Різдво 25 грудня і ще принаймні 200 мільйонів відзначають народження Ісуса Христа 7 січня. Проте мільйони людей взагалі не святкують Різдва. Чому?

Одні сповідують релігії, які не є християнськими. Зокрема це юдеї, індуси, синтоїсти. Інші, наприклад атеїсти, агностики, вільнодумці і світські гуманісти, вважають історію про народження Христа міфом.

Хоч як це не дивно, багато людей, які вірять в Ісуса, відкидають різдвяні традиції. Чому? Вони наводять принаймні чотири причини.

По-перше, ці люди не вірять, що Ісус народився в грудні чи в січні. У Біблії немає точної дати народження Ісуса. У ній просто сказано: «У тій же місцевості були пастухи, які жили в полі і вночі стерегли свої отари. Аж раптом біля них з’явився ангел Єгови і... сказав їм: “...Народився вам Спаситель — Христос Господь”» (Луки 2:8—11).

Факти вказують на те, що Ісус народився приблизно на початку жовтня, коли пастухи все ще ночували зі своїми отарами на полях. У Віфлеємі та його околицях грудень і січень — це найхолодніша пора року. Тому, щоб захистити овець від холоду, їх на ніч заганяють у кошари.

Друга причина: Ісус наказав своїм послідовникам відзначати лише одну подію — його смерть, а не народження. Це мало відбуватися у вигляді простої спільної вечері (Луки 22:19, 20). Зверніть увагу також на те, що в Євангеліях від Марка та Івана взагалі не згадується про народження Ісуса.

Третя причина: немає історичних доказів, що перші християни святкували народження Христа. Однак вони відзначали спомин його смерті (1 Коринфян 11:23—26). Минуло понад 300 років після народження Ісуса, перш ніж християнство почало 25 грудня офіційно відзначати Різдво. Цікаво, що в середині XVII століття парламент заборонив в Англії святкування Різдва. У США те саме зробили Законодавчі збори штату Массачусетс. Чому? У книжці «Битва за Різдво» (англ.) сказано: «Немає ані біблійних, ані історичних підстав стверджувати, що Ісус народився 25 грудня». У ній також говориться, що пуритани вважали «Різдво язичницьким святом, замаскованим під християнське».

Це приводить нас до четвертої причини: саме свято має сумнівне походження. Корені різдвяних свят сягають язичницького Риму, де проводились різні святкування на честь бога землеробства Сатурна і бога Мітри, якого називали «Непереможне Сонце» (лат. Sol Invictus). Антропологи Крістіан Реч і Клаудія Мюллер-Ебелінг, автори книжки «Язичницьке Різдво» (нім.), написали: «Як і численні дохристиянські звичаї та вірування, давнє свято на честь щорічного повернення сонця було “переприсвячене” народженню Христа».

Отже, чи розумієте ви тепер, чому правдиві християни не святкують Різдва?