Біблійна відповідь

У Біблії не вказано точної дати народження Ісуса Христа. Це підтверджують також інші джерела.

• «Достовірна дата народження Христа невідома» («New Catholic Encyclopedia»).

• «Ніхто не знає точної дати народження Христа» («Encyclopedia of Early Christianity»).

Біблія не дає прямої відповіді на запитання, коли народився Ісус. Однак у ній згадано дві події, які допомогли багатьом людям дійти висновку, що він не міг народитися взимку, хоч би коли святкували його народження — 25 грудня чи 7 січня.

Не взимку

1. Перепис населення. Незадовго до народження Ісуса кесар Август видав постанову «зробити перепис усієї населеної землі». Кожен мав піти «до свого міста». Така подорож могла тривати тиждень або більше (Луки 2:1—3). Піддані кесаря, мабуть, не були у захваті від такого наказу (перепис, очевидно, проводився для того, щоб зібрати інформацію про платників податків і тих, хто підлягав військовій повинності). Оскільки багато хто мусив би здійснити довгу подорож, Август навряд чи міг призначити перепис на холодні зимові місяці, адже це ще більше роздратувало б людей.

2. Отари в полі. Пастухи «жили в полі і вночі стерегли свої отари» (Луки 2:8). У книжці «Щоденне життя за Ісусових часів» зазначається, що «за тиждень до Пасхи [в другій половині березня]» отари виводили на пасовища, і вони залишалися там до середини листопада. У цій книжці також говориться: «Отари зимували в укритті; і вже з цього видно, що традиційна дата Різдва, взимку, навряд чи правильна, оскільки в Євангелії сказано, що пастухи були на полі» («Daily Life in the Time of Jesus»).

У першій половині осені

Приблизну дату народження Ісуса можна встановити, якщо рахувати назад від дня його смерті. А помер Ісус 14 нісана під час свята Пасхи навесні 33 року н. е. (Івана 19:14—16). Коли Ісус розпочав своє служіння, яке тривало три з половиною роки, йому було коло 30 років (Луки 3:23). Отже, Ісус народився в першій половині осені 2 року до н. е.

Чому Різдво святкують 25 грудня (чи 7 січня)?

Якщо Ісус народився не 25 грудня (чи 7 січня), чому ж тоді Різдво святкують саме в цей день? Згідно з «Британською енциклопедією», церковні провідники «хотіли, аби цей день збігся із язичницьким святом римлян на честь “дня народження непереможного сонця”» («Encyclopædia Britannica»). Це язичницьке свято припадало на день зимового сонцестояння. У книжці «Дохристиянські вірування українського народу» митрополит Іларіон (професор Іван Огієнко) пише: «Християнство заступило перше Свято народження сонця (Dies natalis solis) Святом Народження Христа». Як зазначається в «Американській енциклопедії», так церква прагнула «зробити християнство привабливішим для новонавернених язичників» («The Encyclopedia Americana»).

Біблійна відповідь

У Біблії не наводиться ні дати народження Ісуса Христа, ні наказу святкувати його день народження. В енциклопедії Мак-Клінтока і Стронга говориться: «Святкування Різдва відбувається не за Божою постановою, також про нього не згадується в НЗ [Новому Завіті]» («Cyclopedia of Biblical, Theological, and Ecclesiastical Literature»).

Історія Різдва свідчить про те, що насправді його витоки беруть свій початок у язичницьких релігійних обрядах. Біблія показує, що, коли ми поклоняємось Богові у спосіб, якого він не схвалює, то цим обурюємо його (Вихід 32:5—7).

Походження різдвяних звичаїв

1. Святкування Ісусового дня народження. «Ранні християни не відзначали [Ісусового] народження, бо вважали святкування днів народження язичницьким звичаєм» («The World Book Encyclopedia»).

2. Дата святкування. Немає підстав вважати, що Ісус народився 25 грудня. Очевидно, церковні провідники вибрали цю дату, щоб Різдво припадало на язичницькі свята, котрі відзначалися в період зимового сонцестояння.

3. Обмін подарунками, гостини, святкування. Митрополит Іларіон (професор Іван Огієнко) в одній своїй книжці написав: «У римлян були веселі зимові Свята, т[ак] зв[ані] Сатурналії, що справлялися цілий тиждень, від 17 по 23 грудня. Цього Свята готувалося жертовне порося, робилася врочиста святкова трапеза, скрізь були гри та забави, давалися взаємно дарунки» («Дохристиянські вірування українського народу»). В «Американській енциклопедії» говориться: «Сатурналії... стали взірцем для багатьох веселих різдвяних звичаїв» («The Encyclopedia Americana»).

4. Різдвяні вогники. Як говориться в «Енциклопедії релігії», європейці прикрашали свої будинки «вогниками і гілками вічнозелених дерев». Так вони відзначали зимове сонцестояння і відганяли злих духів («The Encyclopedia of Religion»).

5. Дідух. В «Енциклопедії українознавства» говориться: «На Україні, з уведенням християнства у [X столітті], Р[іздво] злилося, як і в ін[ших] країнах, з місц[евим] поганським святкуванням повороту сонця на весну — хліборобського нового року, зберігаючи подекуди первісну назву Коляда. Найцікавішим днем укр[аїнського] Р[іздва] є його навечер’я — Свят-вечір, що відбувається у супроводі багатьох обрядових і магічних дій... в ньому беруть участь також і померлі предки та чл[ени] роду, персоніфіковані снопом збіжжя — “дідом”, “дідухом”».

6. Різдвяна ялинка. «У Європі язичники, як правило, поклонялися деревам, і після свого навернення на християнство вони не перестали цього робити». Поклоніння деревам збереглося в різних обрядах та звичаях, як-от у «звичаї... ставити ялинку в домі або при вході під час свята середини зими» («Encyclopædia Britannica»).