Різдвяні й новорічні свята. У чому їхня суть?

ДЛЯ мільйонів людей різдвяні й новорічні свята — це час, який вони проводять разом з сім’єю і друзями, час відновлення тісних уз. Чимало інших людей вважає ці свята часом, коли можна роздумувати про народження Ісуса Христа і про те, яку роль він відіграв у спасінні людства. У Росії, на відміну від багатьох країн світу, людям не завжди дозволяли відзначати Різдво. Протягом століть парафіяни Руської православної церкви відкрито святкували Різдво. Але його святкування було заборонене впродовж більшої частини XX сторіччя. Що ж призвело до цієї заборони?

У 1917 році в Росії відбулася більшовицька революція. Невдовзі після неї Радянська влада почала завзято впроваджувати по всій країні атеїзм. Тому держава почала несхвально ставитися до різдвяних свят, які мали релігійний підтекст. Вона стала проводити пропаганду, спрямовану проти святкування Різдва і Нового року. У той час публічному осуду піддавали навіть атрибути цих свят: різдвяну ялинку і Діда Мороза, який є російським відповідником Санта Клауса.

У 1935 році сталася зміна, котра відчутно вплинула на те, як росіяни почали відзначати різдвяні свята. У радянській державі відродили такі поняття, як Дід Мороз, святкова ялинка і відзначення Нового року. Але тепер вони набули зовсім іншого значення. Тоді стали казати, що Дід Мороз приносить подарунки не на Різдво, а на Новий рік. Більше не існувало різдвяної ялинки — її перейменували на новорічну ялинку. Тож у Радянському Союзі суть цих свят сильно змінилася. Замість Різдва в цій країні відзначали тепер Новий рік.

Різдвяні свята набули цілковито світського значення й офіційно втратили будь-який релігійний підтекст. Новорічну ялинку прикрашали не релігійними оздобами, а іграшками світського плану, які зображали прогрес Радянського Союзу. У російському журналі «Вокруг света» пояснюється: «За ялинковими іграшками різних років радянського періоду можна прослідкувати історію будівництва комуністичного суспільства. Окрім банальних зайчиків, бурульок і колобків, випускались іграшки у вигляді серпа й молота, а також трактора. Пізніше на зміну їм прийшли фігурки шахтарів і космонавтів, нафтових вишок, ракет і місяцеходів».

А що сказати про Різдво? Це свято, безумовно, не було визнане. Натомість Радянська влада зробила його звичайним робочим днем. Ті, хто хотів святкувати Різдво як релігійне свято, робили це, але дуже обережно. Адже через таке святкування можна було потрапити в немилість держави і зазнати неприємностей. Отже, у XX столітті в Росії суть різдвяних і новорічних свят змінилася з релігійної на світську.

Недавня переміна

У 1991 році Радянський Союз розпався і люди отримали більшу свободу. Відійшла в минуле державна політика атеїзму. Країни, що утворилися після розпаду радянської держави, вели здебільшого світську політику: церква була відокремлена від держави. Чимало релігійно настроєних людей побачили, що тепер вони можуть сповідувати свою релігію. На їхню думку, один зі способів робити це полягав у тому, щоб святкувати Різдво. Однак багато таких людей невдовзі глибоко розчарувалися. Чому?

З року в рік це свято набуває усе більш комерційного духу. Як і на Заході, для російських підприємців і оптових та роздрібних торговців період різдвяних свят — чи не найвигідніший період, коли можна заробити гарні гроші. Різдвяні прикраси виставляють напоказ на вітринах магазинів. З самих магазинів лунають колядки та різдвяні мелодії на західний манер, раніше невідомі в Росії. Продавці носять великі сумки з різдвяними сувенірами і пропонують товари в електричках та іншому громадському транспорті. Саме таку картину тепер можна бачити під час різдвяних і новорічних свят.

Навіть тих, хто не бачить нічого поганого в такому відвертому комерційному дусі, може непокоїти ще одна тривожна особливість цих свят. Ідеться про зловживання алкоголем, що призводить до різних негативних наслідків. Лікар, який працює в одній з московських лікарень у відділенні невідкладної допомоги, розповідає: «Для лікарів є звичним те, що святкування Нового року пов’язане зі збільшенням у людей кількості тілесних ушкоджень: від синців і забитих місць на тілі до ножових ран та ран від вогнепальної зброї. Більшість таких ушкоджень люди отримують унаслідок насилля в сім’ї, п’яних бійок та автомобільних аварій». Старший науковий співробітник філіалу Російської академії наук каже: «На Новий рік різко зростає число померлих від алкоголю, у 2000 році такий зріст був особливо великим. Разом з тим трохи підскочила кількість самогубств і вбивств».

На жаль, у Росії протягом різдвяних і новорічних свят така ситуація погіршується ще через один чинник. У російській газеті «Известия» в статті «Майже кожен десятий росіянин відзначає Різдво двічі» говорилося: «Майже кожен десятий росіянин відзначає Різдво двічі. За даними опитування, проведеного центром «РОМІР-Моніторинг», 8 відсотків респондентів визнали, що відзначають різдвяну ніч як за католицьким церковним календарем 25 грудня, так і за православним — 7 січня... Очевидно, для декого важливою є не стільки релігійна сутність Різдва, скільки сама нагода посвяткувати»a.