Закони про штурм та облогу міст. Єгова дав Ізраїлю вказівки щодо завоювання Ханаану. Слід було вигубити сім ханаанських народів (перелічені в Пв 7:1, 2), у тому числі жінок та дітей. Їхні міста мали бути повністю знищені (Пв 20:15—17). Як видно з Повторення Закону 20:10—15, інші міста спершу отримували попередження і їм пропонували укласти мир. Якщо місто здавалося ізраїльському війську, то його мешканців залишали живими і зобов’язували до підневільної праці. Пропозиція здатися, а також запевнення, що мешканців міста залишать при житті і їхніх жінок не будуть ґвалтувати, спонукували такі міста капітулювати, і це дозволяло уникнути кровопролиття. Якщо ж місто не здавалося, у ньому вбивали всіх чоловіків, чим запобігали майбутньому бунту міста. «Жінок [і] дітей» не вбивали. Під словом «жінки», скоріш за все, маються на увазі незаймані дівчата, оскільки в Повторення Закону 21:10—14 говориться, що полонена жінка, яку ізраїльтянин захоче взяти за дружину, буде оплакувати своїх батьків, а не чоловіка. Раніше, коли ізраїльтяни воювали з мідіянітянами, вони отримали чіткий наказ зберегти життя тільки незайманим дівчатам. Цей наказ мав уберегти ізраїльтян від фальшивого поклоніння і, безперечно, від венеричних захворювань (Чс 31:7, 17, 18). (Щодо справедливості Божого присуду над ханаанськими народами див. ХАНААН, ХАНААНЦІ, Завоювання Ханаану ізраїльтянами.)

Протягом століть військові тактики змінювалися. Загалом Ізраїль приділяв більше уваги укріпленню оборони, а не розробці наступальної зброї. Біблія зазначає, що юдейський цар Уззія робив «військові машини, винайдені вмілими майстрами», але вони служили в основному для оборони Єрусалима (2Хр 26:14, 15). Для ураження вищої і слабшої частини міської стіни споруджували облогові мури і насипали вали; особливо цим були відомі ассирійці та вавилоняни. По схилах таких валів піднімали башти зі стінобитними таранами; з цих башт стріляли лучники і пращники. Існували ще й інші механізми для облоги, як-от великі катапульти (2Цр 19:32; Єр 32:24; Єз 4:2; Лк 19:43). Захисники міста у свою чергу відбивали напади ворогів, стріляючи з луків і пращ; також вони кидали палаючі поліна з мурів та башт і стріляли ними з метальних машин, розташованих усередині міста (2См 11:21, 24; 2Хр 26:15; 32:5). Одним із перших завдань війська, яке нападало на місто-фортецю, було перекрити місту доступ до води, а мешканці міста, готуючись до прийдешньої облоги, нерідко засипали навколишні джерела, щоб ними не скористалися нападники (2Хр 32:2—4, 30).