Божий погляд на моральну чистоту

«Я — Господь, Бог твій, що навчає тебе про корисне, що провадить тебе по дорозі, якою ти маєш ходити» (ІСАЇ 48:17).

1, 2. а) Які погляди на статеву мораль має багато людей? б) Якого погляду на статеву поведінку дотримуються християни?

НОРМИ моралі, яких дотримується людина,— це її особиста справа. Такий погляд поділяє нині багато мешканців нашої планети. Вони вважають, що секс є природним виявом прихильності, а займатися ним можна не тільки в шлюбі, але й коли хочеш і з ким хочеш. На їхню думку, допоки ніхто не страждає, кожен може поводитися так, як йому заманеться, і в цьому немає нічого поганого. Такі особи твердять, що людей не слід судити в справах моралі, а особливо в питанні статевих стосунків.

² Ті ж, хто набув знань про Єгову, дотримуються іншого погляду. Вони з радістю додержуються біблійних настанов, бо люблять Єгову і прагнуть йому подобатися. Такі люди бачать, що Єгова їх любить і дає таке керівництво, яке йде їм на благо,— керівництво, котре принесе їм справжню користь та щастя (Ісаї 48:17). Оскільки Бог — це Джерело життя, здоровий глузд підказує, що саме до нього потрібно звертатися за вказівками про правильне використання власного тіла, особливо в справі, так тісно пов’язаній з передачею життя.

Дар велелюбного Творця

3. Чого про статеві стосунки навчає людей загальновизнане християнство, але як цю справу представлено в Біблії?

³ На відміну від поширених у цьому світі поглядів, деякі представники загальновизнаного християнства навчають, що секс є непристойним та аморальним, і стверджують, що «первородним гріхом» в Едемському саду були статеві зносини, до яких Єва схилила Адама. Однак така думка суперечить тому, що каже натхнене Богом Писання. У Біблії першу людську пару названо «чоловіком і його жінкою» (Буття 2:25, Хом.). Бог дав їм завдання народжувати дітей, кажучи: «Плодіться й розмножуйтеся, і наповнюйте землю» (Буття 1:28). Було б безглуздо, якби Бог наказав Адаму та Єві розмножуватися, а потім покарав за виконання власної ж постанови (Псалом 19:9).

4. З якою метою Бог дав людям спроможність вступати в статевий зв’язок?

⁴ Із цієї заповіді, даної нашим прабатькам і повтореної Ною та його синам, видно, що головне призначення статевих зносин — приводити на світ дітей (Буття 9:1). Проте Боже Слово не говорить, що одружені слуги Єгови зобов’язані вступати в статевий зв’язок лише з цією метою. Секс належною мірою задовольняє емоційні та фізичні потреби подружжя і служить джерелом взаємної утіхи. Таким способом подружні партнери можуть виражати глибоку любов одне до одного (Буття 26:8, 9; Приповістей 5:18, 19; 1 Коринтян 7:3—5).

Накладені Богом обмеження

5. Які обмеження Бог наклав на людську здатність вести статеве життя?

⁵ Хоча здатність вести статеве життя — це дар від Бога, нею не слід надуживати. Цей принцип стосується навіть взаємин між подружніми партнерами (Ефесян 5:28—30; 1 Петра 3:1, 7). Мати статеві стосунки поза шлюбом заборонено, і Біблія говорить про це дуже конкретно. «Не чини перелюбу!» — було написано в Законі, якого Бог дав ізраїльтянам (Вихід 20:14). Пізніше Ісус сказав, що «розпуста» та «перелюби» належать до «лихих думок», котрі зароджуються в серці й опоганюють людину (Марка 7:21, 22). Під Божим натхненням апостол Павло дав християнам з Коринта пораду ‘утікати від розпусти’ (1 Коринтян 6:18). А в Посланні до євреїв він написав: «Нехай буде в усіх чесний шлюб та [«подружнє», НС] ложе непорочне, а блудників та перелюбів судитиме Бог» (Євреїв 13:4).

6. У якому значенні в Біблії вжито слово «розпуста»?

⁶ В якому значенні Біблія вживає слово «розпуста»? Це слово походить від грецького порне́іа, яким інколи описують статеві зносини між неодруженими (1 Коринтян 6:9). В інших віршах, приміром у Матвія 5:32 та 19:9, цей термін має ширше значення й, окрім уже згаданого, включає перелюбство, кровозмішення та скотолозтво. Інші сексуальні дії між неодруженими теж можна окреслити словом порне́іа: до них належать оральний і анальний секс, а також маніпуляція статевими органами іншої особи. Боже Слово різко засуджує всі такі дії, роблячи це відверто або опосередковано (Левит 20:10, 13, 15, 16; Римлян 1:24, 26, 27, 32)a.

Пожиток з Божих законів моралі

7. Який пожиток приносить нам моральна чистота?

⁷ Недосконалим людям деколи важко слухатись Божого керівництва в питаннях статевої поведінки. Маймонід, відомий єврейський філософ XII сторіччя, якось написав: «З усіх заборон, накладених Торою [Законом Мойсея], найважче дотримуватися наказів про недозволені зв’язки та незаконні статеві зносини». Але якщо ми все-таки слухаємось Божих настанов, це приносить нам незмірну користь (Ісаї 48:18). Наприклад, послух у питаннях сексу є захистом від хвороб, що передаються статевим шляхом, декотрі з яких невиліковні й можуть призвести до смертіb. Це також служить захистом від позашлюбної вагітності. Крім того, коли людина керується Божою мудрістю, вона може втішатися чистим сумлінням. Завдяки такій поведінці ми більше поважаємо самих себе і здобуваємо повагу інших, у тому числі наших родичів, подружнього партнера, дітей, а також християнських братів та сестер. До того ж така поведінка допомагає нам розвивати здорове й позитивне ставлення до сексу, що спричиниться до щастя у шлюбі. Ось що написала в листі одна християнка: «Правда з Божого Слова — це найліпша охорона. Я збираюсь вийти заміж, а коли це станеться, я з гордістю скажу своєму християнському чоловікові, що зуміла зберегти свою незайманість».

8. Як наша непорочна поведінка може спричинитись до поширення чистого поклоніння?

⁸ Своєю непорочною поведінкою ми також можемо спростовувати хибні уявлення про правдиве поклоніння і приваблювати людей до нашого Бога. Апостол Петро писав: «Поводьтеся поміж поганами добре, щоб за те, за що вас обмовляють вони, немов би злочинців, побачивши добрі діла, славили Бога в день відвідання» (1 Петра 2:12). Коли ж ті, хто не служить Єгові, не розуміють або не схвалюють нашої морально чистої поведінки, ми можемо бути певні, що її бачить і схвалює наш небесний Отець, котрого дуже тішать наші намагання дотримуватися його керівництва (Приповістей 27:11; Євреїв 4:13).

9. Чому потрібно покладатися на правильність Божих настанов навіть тоді, коли ми не до кінця розуміємо їхніх підстав? Проілюструйте.

⁹ Вірити в Бога означає довіряти, що він знає, який спосіб життя є для нас найліпшим,— довіряти навіть тоді, коли ми не до кінця розуміємо, чому він дає ті чи інші настанови. Розгляньмо це на прикладі однієї з вказівок Мойсеєвого Закону. Згідно з нею, екскременти слід було закопувати поза територією військового табору (Повторення Закону 23:14, 15). Ізраїльтян, напевне, цікавило, в чому причина такого наказу, а дехто, мабуть, і взагалі вважав його зайвим. Однак згодом медики зрозуміли, що цей закон оберігав водні джерела від зараження і захищав ізраїльтян від цілого ряду хвороб, яких переносили комахи. Для того, чому Бог дозволив статеві стосунки лише в рамках шлюбу, теж існують певні духовні, соціальні, емоційні, фізичні та психологічні підстави. Розгляньмо кілька біблійних прикладів осіб, котрим вдалося зберегти свою моральну чистоту.

Йосип — винагороджений за непорочність

10. Хто намагався спокусити Йосипа і якою була його реакція?

¹⁰ Вам, можливо, відома біблійна розповідь про Яковового сина Йосипа. Коли йому було сімнадцять, він став рабом Потіфара, начальника сторожі єгипетського фараона. Єгова благословляв Йосипа, і з часом Потіфар призначив його над усім своїм домом. Коли Йосипу виповнилось двадцять, він став «гарного стану та вродливого вигляду». Потіфарова дружина вподобала його і спробувала спокусити. Проте Йосип чітко пояснив свою позицію, кажучи, що якби погодився на таке, то не лише зрадив би свого пана, але й ‘згрішив перед Богом’. Чому Йосип так мислив? (Буття 39:1—9).

11, 12. Чим міг керуватися Йосип у своєму міркуванні, адже тоді Бог ще не дав письмового закону, котрий забороняв розпусту та перелюб?

¹¹ Як видно, Йосип зробив таке рішення не тому, що боявся викриття з боку людей. Його родина жила в далекому краї, а батько думав, що він помер. Якби Йосип учинив статеву неморальність, його родичі ніколи про це не довідалися б. Цей гріх можна було б приховати і від Потіфара та його слуг, оскільки деколи їх не було в будинку (Буття 39:11). Однак навіть попри все це Йосип знав, що такого вчинку не приховаєш від Бога.

¹² У своєму міркуванні Йосип керувався знанням про Єгову. Він добре знав слова, які Бог проголосив в Едемському саду: «Покине тому чоловік свого батька та матір свою, та й пристане до жінки своєї,— і стануть вони одним тілом» (Буття 2:24). Крім того, Йосипу, мабуть, були добре відомі слова Єгови до филистимського царя, котрий прагнув спокусити його прабабусю Сару. Єгова сказав тому цареві: «Ось ти вмираєш через жінку, яку взяв, бо вона має чоловіка». (...) І Я теж удержав тебе, щоб не згрішив [ти] проти Мене. Тому то не дав Я тобі доторкнутись до неї» (Буття 20:3, 6). Тож, хоча Єгова ще не дав тоді письмового закону, його погляд на шлюб був недвозначним. Йосип відкидав аморальність, керуючись знанням моральних принципів і бажанням подобатися Єгові.

13. З яких причин Йосип, мабуть, не міг уникнути зустрічей з дружиною Потіфара?

¹³ Але це не зупинило Потіфарову дружину: «день-у-день» вона благала Йосипа лягти з нею. Чи ж Йосип не міг просто уникати її? Не забуваймо, що, будучи рабом, він мав певні обов’язки й тому не міг змінити своєї ситуації. Археологічні знахідки наводять на думку, що до комор в єгипетському будинку можна було дістатися лише через головні житлові приміщення. З огляду на це, Йосип, імовірно, не міг уникнути зустрічей з дружиною Потіфара (Буття 39:10).

14. а) Що трапилося з Йосипом після того, як він утік від Потіфарової дружини? б) Як Єгова поблагословив Йосипа за вірність?

¹⁴ І ось настав день, коли в будинку не було нікого — тільки Йосип і Потіфарова дружина. Вона схопила його і вигукнула: «Лягай же зо мною!», але Йосип утік. Болюче вражена цією відмовою, Потіфарова дружина звинуватила Йосипа в спробі зґвалтувати її. Що ж трапилось потім? Чи Єгова одразу винагородив Йосипа за непорочність? Ні, його вкинули до в’язниці і закували в кайдани (Буття 39:12—20; Псалом 105:18). Проте Єгова бачив усю цю несправедливість і врешті-решт повищив Йосипа, перевівши його з в’язниці до палацу. Цей вірний чоловік став другою найвпливовішою людиною в Єгипті і був поблагословлений дружиною та дітьми (Буття 41:14, 15, 39—45, 50—52). Більш того, оповідь про Йосипову непорочність було записано 3500 років тому як приклад для всіх наступних поколінь Божих слуг. Які ж чудові благословення принесло тверде дотримування Божих праведних законів! Так само й нині: хоча деколи блага морально чистої поведінки видно не відразу, Єгова безперечно бачить її і свого часу неодмінно нас винагородить (2 Хронік 16:9).

Йовова ‘умова з очима’

15. У якому розумінні Йов склав ‘умову зі своїми очима’?

¹⁵ Ще одним прикладом непорочної людини був Йов. Під час спроваджених Дияволом випробувань він проаналізував своє життя й оголосив, що готовий понести суворе покарання, якщо крім іншого порушив Божі принципи статевої моралі. Йов сказав: «Умову я склав був з очима своїми, то як буду дивитись на дівчину?» (Йова 31:1). Йов мав тут на увазі свій твердий намір зберігати непорочність перед Богом і не дивитися на інших жінок хтиво. Звісно, він бачив їх щодня і, коли було потрібно, допомагав їм. Але дивитися на них, плекаючи романтичні прагнення, Йов собі заборонив. Перед тим як на Йова спали випробування, він був дуже багатим чоловіком, «більшим від усіх синів сходу» (Йова 1:3). Одначе він не використовував сили багатства, аби зваблювати багатьох жінок. Йов ніколи не виношував думок про аморальні статеві зв’язки з молодими жінками.

16. а) У чому Йов є добрим прикладом для одружених християн? б) Чим поведінка чоловіків за днів Малахії сильно різнилася від поведінки Йова і що можна сказати про наш час?

¹⁶ Отже, Йов виявляв непорочність і в добрі, і в тяжкі часи. Єгова бачив це і злив на нього рясні благословення (Йова 1:10; 42:12). Яким же чудовим прикладом Йов служить для всіх одружених християн — як чоловіків, так і жінок! Не дивно, що Єгова так сильно його любив! Однак сьогодні поведінка багатьох більше схожа на ту, яку люди мали за часів Малахії. Цей пророк зганьбив багатьох чоловіків, які кидали своїх дружин часто для того, щоб одружуватися з молодшими жінками. Господній жертовник був вкритий слізьми полишених дружин, і Єгова різко засудив тих, хто «невірність [таку] вчинив» (Малахії 2:13—16).

Цнотлива дівчина

17. У якому розумінні Суламітка була мов «замкнений садок»?

¹⁷ Третім прикладом непорочності є Суламітка. Будучи молодою та вродливою, вона полонила серце не тільки юного пастуха, але й заможного ізраїльського царя Соломона. У прекрасній Пісні над піснями розповідається, як Суламітка зберегла свою цноту і цим заробила собі повагу в очах інших. Хоча дівчина відмовила Соломонові, під Божим натхненням він написав оповідь про неї. Цнотливу поведінку Суламітки шанував і її коханий пастух. Одного разу він захоплено промовив, що Суламітка є наче «замкнений садок» (Пісня над піснями 4:12). У мальовничих садках стародавнього Ізраїлю росло велике розмаїття овочів, пахучих квітів та величавих дерев. Зазвичай їх обносили живоплотом або муром, а ввійти в садок можна було лише через браму, котру замикали (Ісаї 5:5). В очах пастуха моральна чистота та чарівність Суламітки були немов такий винятково красивий садок. Її цнота була абсолютною. Її кохання та ласки призначалися лише для майбутнього чоловіка.

18. Яке нагадування містять для нас оповіді про Йосипа, Йова та Суламітку?

¹⁸ Суламітка дала сучасним християнкам чудовий приклад непорочності. Єгова взяв до уваги чеснотливість цієї дівчини і поблагословив її так само, як у свій час Йосипа та Йова. Розповідь про непорочність цих людей міститься у Божому Слові і служить керівництвом для нас. І хоча Біблія не поповнюється описом наших теперішніх зусиль залишатись непорочними, тих, хто старається виконувати Божу волю, Єгова записує в «пам’ятну книгу». Ніколи не забуваймо, що він ‘прислухується’ і радіє, коли ми вірно намагаємося зберегти свою моральну чистоту (Малахії 3:16).

19. а) Як ми повинні ставитися до моральної чистоти? б) Що буде обговорено в наступній статті?

¹⁹ Незважаючи на всі глузування безвірних осіб, ми дуже тішимося, що виявляємо послух до нашого велелюбного Творця. Наша мораль стоїть на вищому рівні, вона ґрунтується на Божих нормах. Нею слід пишатися, її потрібно високо цінувати. Зберігаючи моральну чистоту, ми можемо втішатися Божими благословеннями вже тепер і мати яскраву надію на нескінченні благословення в майбутньому. Однак що належить робити, аби залишатися морально чистим? Цю важливу справу буде обговорено в наступній статті.

[Примітки]

Ви можете зберегти моральну чистоту

«Це бо любов до Бога: берегти його заповіді» (1 ІВАНА 5:3, Хом.).

1. Який контраст видно сьогодні в поведінці людей?

БАГАТО років тому Малахія під натхненням передрік, що настане час, коли спосіб життя Божих слуг буде разюче відрізнятися від поведінки людей, котрі Богові не служать. Цей пророк написав: «Тоді ви знов побачите різницю між праведником і безбожником, між тим, хто служить Богові, і тим, хто йому не служить» (Малахії 3:18, Хом.). Пророцтво те сповнюється в наш час. Дотримуватися Божих заповідей, у тому числі його норм моральної чистоти,— мудро і правильно. Проте робити це не завжди легко. Саме тому Ісус сказав, що для спасіння християни повинні докладати всіх своїх зусиль (Луки 13:23, 24).

2. Через вплив яких зовнішніх чинників декому важко зберігати моральну незаплямованість?

² Чому ж зберігати моральну незаплямованість так нелегко? Однією з причин є сильний вплив зовнішніх чинників. Наприклад, індустрія розваг змальовує позашлюбний секс у романтичному ореолі, зображає його як джерело насолоди й ознаку дорослості, майже нічого не кажучи про негативні наслідки (Ефесян 4:17—19). Здебільшого учасники любовних сцен — це неодружені особи. У фільмах і телешоу статеві контакти часто представляють у світлі випадкових зв’язків, які нікого ні до чого не зобов’язують. Зазвичай такі стосунки виявляють брак теплоти і взаємоповаги між партнерами. Багато хто вже з дитинства зазнає́ впливу таких ідей. Окрім того, люди відчувають сильний тиск оточення: воно силкується підкорити їх атмосфері моральної вседозволеності, а тих, хто не піддається, висміює і навіть осипає лайкою (1 Петра 4:4).

3. З яких причин багато людей втягуються в аморальну поведінку?

³ Зберігати моральну чистоту важко і через вплив внутрішніх чинників. Єгова створив людей зі статевими бажаннями, які можуть бути дуже сильними. Бажання великою мірою пов’язане з тим, про що людина думає, а неморальна поведінка бере свій початок у мисленні, яке не гармоніює з Божим (Якова 1:14, 15). Приміром, згідно з результатами одного опитування, опублікованими недавно в часописі «Брітіш медікал джорнел», багато з тих, хто вступив у статевий зв’язок перший раз, зробили це з простої цікавості. Інші хотіли позбутися своєї невинності, бо гадали, що більшість їхніх ровесників уже провадить сексуально активне життя. Ще інші сказали, що піддались хвилі почуттів або були в той момент «трохи напідпитку». Коли ми хочемо подобатися Богові, то мусимо міркувати по-іншому. А як належить мислити, щоб зберігати моральну чистоту?

Розвивайте сильне переконання

4. Що ми мусимо робити, аби зберігати моральну чистоту?

⁴ Аби залишатись морально чистим, потрібно мати внутрішнє переконання, що такий спосіб життя є по-справжньому корисний. Ця думка узгоджується зі словами апостола Павла, який написав до християн у Римі: ‘Пізнайте, що то є воля Божа,— добро, приємність та досконалість’ (Римлян 12:2). Бути переконаним у корисності моральної чистоти означає не тільки знати, що Боже Слово засуджує аморальні вчинки. Потрібно також розуміти, з яких причин воно їх засуджує і який пожиток ми отримуємо, коли їх цураємось. Кілька таких причин було обговорено в попередній статті.

5. Які найголовніші причини спонукують християн зберігати моральну чистоту?

⁵ Авжеж, найвагоміші причини, які спонукують християн уникати статевої неморальності, беруть початок у добрих взаєминах з Богом. Ми довідалися, що Єгова знає, який спосіб життя є для нас найліпшим. Любов до нього допомагає нам ненавидіти зло (Псалом 97:10). Від Бога походить «усяке добре давання та дар досконалий» (Якова 1:17). Він любить нас. Виявляючи послух до Бога, ми показуємо, що любимо його і цінуємо все те, що він зробив і робить для нас (1 Івана 5:3, Хом.). Ми зовсім не хочемо завдавати Єгові прикрості та болю, ламаючи його праведні накази (Псалом 78:41). У нас немає бажання, щоб через нашу поведінку хтось зневажав святий та праведний спосіб поклоніння йому (Тита 2:5; 2 Петра 2:2). Зберігаючи моральну незаплямованість, ми тішимо серце нашого Всевишнього Бога (Приповістей 27:11).

6. Чому варто розповісти іншим про свої погляди на мораль?

⁶ Вирішивши берегти непорочність, варто розповісти про свої погляди іншим — це буде додатковою охороною. Скажи їм, що ти служиш Богу Єгові і маєш твердий намір дотримуватися його високих норм. Це твоє власне життя, твоє тіло, твій власний вибір. А що стоїть на карті? Твої дорогоцінні стосунки з небесним Отцем. Тож дай чітко зрозуміти, що твоя позиція в питаннях моралі не підлягає жодним змінам чи компромісам. Пишайся, що можеш представляти Бога, обстоюючи його принципи (Псалом 64:10, Дерк.). Ніколи не соромся розмовляти з іншими про свої погляди на мораль. Твої відверті слова утвердять і захистять тебе самого, а інших заохотять наслідувати твій приклад (1 Тимофія 4:12).

7. Як залишатися непохитним у рішенні зберігати свою непорочність?

⁷ Постановивши дотримуватись високих моральних норм і повідомивши про свою позицію інших, потрібно робити все можливе, аби твердо додержуватися свого рішення. Для цього, наприклад, слід бути обережним у виборі друзів. «Хто з мудрими ходить, той мудрим стає»,— сказано в Біблії. Товаришуй з тими, хто поділяє твої моральні цінності: такі друзі зміцнять тебе. У цьому ж вірші говориться: «А хто товаришує з безумним, той лиха набуде» (Приповістей 13:20). Наскільки дозволяють обставини, уникай людей, котрі можуть ослабити твою рішучість (1 Коринтян 15:33).

8. а) Чому свій розум слід живити тим, що справляє благотворний вплив? б) Чого потрібно уникати?

⁸ Крім того, треба живити свій розум тим, що правдиве, чесне, праведне, чисте, любе, гідне хвали, тим, що чеснотливе та похвальне (Филип’ян 4:8). Ми робимо це, коли виявляємо розбірливість у тому, що дивимось, читаємо і слухаємо. По суті, твердити, що публікації аморального змісту є нешкідливими, це все одно, що казати, ніби високоморальна література не справляє на читача жодного корисного впливу. Пам’ятаймо, що недосконалим людям дуже легко втягнутися в аморальну поведінку. А статево збудливі книжки, журнали, фільми та музика викликають неправильні бажання, які у свою чергу можуть довести до гріха. Тож, аби зберігати моральну чистість, свій розум конче потрібно наповнювати побожною мудрістю (Якова 3:17).

Кроки, що ведуть до аморального вчинку

9—11. Які кроки, за словами Соломона, довели певного юнака до аморального вчинку?

⁹ Дуже часто до аморального вчинку ведуть характерні кроки. Роблячи кожен наступний, щораз важче повернути назад. Зауважмо, як це описано в книзі Приповістей 7:6—23. Соломон спостерігав за «юнаком, котрому бракувало серця (НС)», тобто добрих спонук. Той юнак «проходив вулицею коло закутка [блудниці], і простував дорогою до її дому, присмерком, вечірньою порою (Хом.)». Це перша помилка юнака. Слухаючись свого «серця», він пішов вечірнім присмерком саме на ту вулицю, де переважно можна знайти повій.

¹⁰ Далі говориться: «Аж ось жінка в убранні блудниці назустріч йому, із серцем підступним». Він вже бачить її! Цей юнак міг би обернутися й піти додому, але тепер зробити це набагато важче, особливо тому, що він є морально слабким. Повія міцно хапає його і цілує. Поцілунок прийнято, і в наступну хвилину юнак вже слухає її звабливих запевнень. «У мене тепер мирні жертви,— виконала я сьогодні обіти свої!» — каже йому повія. До складу мирних жертв входило м’ясо, борошно, олія та вино (Левит 19:5, 6; 22:21; Числа 15:8—10). Кажучи про ці жертви, блудниця, мабуть, натякала, що є духовною, і в той же час давала зрозуміти, що має вдома багато смачної їжі та питва. «Ходи ж,— упрошувала вона юнака,— аж до ранку впиватися будем коханням, любов’ю натішимось ми!»

¹¹ Неважко передбачити, чим усе закінчилося. «Облесливістю своїх губ його звабила», а він пішов до її дому «немов віл, до зарізу проваджений», «як той птах, [що] поспішає до сітки». Соломон завершує свою розповідь витверезливими словами: «І не знає [юнак], що це на життя його пастка». Життю юнака загрожувала небезпека, бо «блудників та перелюбів судитиме Бог» (Євреїв 13:4). Який яскравий урок як для чоловіків, так і для жінок! Ми повинні остерігатись навіть перших кроків по стежці, котра провадить до Божого осуду.

12. а) Що означає, коли комусь «бракує серця»? б) Як можна розвивати моральну силу?

¹² Зауважмо, що юнакові, про якого розповідав Соломон, «бракувало серця». Цей вислів означає, що його думки, бажання, уподобання, почуття та життєві цілі не гармоніювали з тим, що схвалює Бог. Наслідки моральної слабкості цього юнака були трагічними. Щоб розвивати моральну силу в ці «останні дні», потрібно докладати чималих зусиль (2 Тимофія 3:1). Але Бог допомагає нам у цьому. Він дає християнські зібрання, де ми отримуємо заохочення іти правильною стежкою і зустрічаємося з тими, хто має спільні з нами цілі (Євреїв 10:24, 25). Ми маємо в зборі старійшин, котрі пасуть нас і навчають доріг праведності (Ефесян 4:11, 12). У нас є Біблія — Боже Слово, яке веде і скеровує нас (2 Тимофія 3:16). А крім того, ми завжди можемо молитися до Бога, прохаючи допомоги його святого духу (Матвія 26:41).

Урок з Давидових гріхів

13, 14. Що довело царя Давида до тяжкого гріха?

¹³ На жаль, у пастку аморальної поведінки потрапляли навіть видатні Божі слуги. Одним із них був цар Давид, який вірно служив Єгові протягом десятиріч. У тому, що він сильно любив Бога, немає жодних сумнівів. Усе ж одного разу він погруз у гріху. Як і у випадку описаного Соломоном юнака, Давида довели до цього певні кроки.

¹⁴ У той час Давид був середнього віку, ймовірно, йому було ледве за п’ятдесят. Якось з даху свого будинку він побачив, як купалась вродлива Вірсавія. Давид поцікавився, хто вона, і дізнався, що її чоловік Урія бере участь в облозі аммонітського міста Рабби. З наказу Давида Вірсавію привели до палацу, і він поклався з нею. Перегодом справа почала ускладнюватись: Вірсавія довідалася, що завагітніла. Тоді Давид відкликав Урію з поля битви, сподіваючись, що той піде додому і проведе з дружиною ніч. Якби так сталося, вийшло б, що батьком майбутньої дитини є Урія. Проте він не пішов додому. Тоді, одчайдушно прагнучи приховати свій гріх, Давид відіслав Урію назад до Рабби, а в листі до керівника війська наказав поставити Урію там, де його обов’язково б убили. Таким чином Урія загинув, а Давид одружився з овдовілою Вірсавією ще до того, як про її вагітність дізналися інші (2 Самуїла 11:1—27).

15. а) Як було викрито Давидів гріх? б) Як Давид зреагував на вмілий докір Натана?

¹⁵ На перший погляд, Давидові вдалось приховати свій гріх. Минуло кілька місяців, і йому народився хлопчик. Якщо, укладаючи Псалом 32, Давид думав про ці події, його й справді мучило сумління (Псалом 32:3—5). Але гріх не вдалось приховати від Бога. У Біблії сказано: «В Господніх очах була злою та річ, що оце зробив був Давид» (2 Самуїла 11:27). Єгова послав пророка Натана, котрий вміло вказав царю на провину. Давид відразу визнав свій гріх і попросив у Єгови прощення. Завдяки щирому каяттю він зміг примиритися з Богом (2 Самуїла 12:1—13). Давид не відкидав картання, а виявив спосіб мислення, описаний у Псалмі 141:5: «Як праведний вразить мене,— то це милість, а докорить мені,— це олива на голову, її не відкине моя голова».

16. Яке застереження, а водночас і пораду дав Соломон тим, хто провинився?

¹⁶ Соломон, який був другим сином Давида та Вірсавії, мабуть, не раз роздумував над цим темним епізодом із життя свого батька. Згодом він написав: «Хто ховає провини свої, тому не ведеться, а хто признається та кидає їх, той буде помилуваний» (Приповістей 28:13). Якщо ми вчинили серйозний гріх, потрібно слухатись цих натхнених слів, котрі служать застереженням, а водночас і порадою. Слід зізнатись у своїй провині перед Єговою і попросити допомоги в старійшин збору. Старійшини мають важливий обов’язок — вони допомагають виправляти тих, хто став на шлях гріха (Якова 5:14, 15).

Наслідки гріха

17. Від чого Єгова не захищає, коли прощає гріхи?

¹⁷ Єгова простив Давидові. Чому? Тому що той був непорочним, милосердним до інших і щирим у своєму каятті. Попри все це Давид не уникнув трагічних наслідків своєї поведінки (2 Самуїла 12:9—14). Так само й сьогодні: хоча Єгова не наводить зла на розкаяних осіб, він і не захищає їх від закономірних наслідків їхніх грішних учинків (Галатів 6:7). Аморальність, наприклад, може призвести до розлучення, небажаної вагітності, статево переданої хвороби, а також втрати довір’я та поваги.

18. а) Як Павло порадив коринтським християнам повестися з чоловіком, котрий вчинив грубий статевий проступок? б) Як Єгова виявляє до грішників любов і милосердя?

¹⁸ Дуже легко знеохотитись, коли страждаєш через наслідки власної серйозної провини. Однак у цій ситуації ніщо не повинно завадити нам покаятись і примиритися з Богом. У першому сторіччі Павло написав до коринтян листа, в якому наказав вилучити зі збору тамтешнього кровозмішника (1 Коринтян 5:1, 13). Але після того, як цей чоловік щиро покаявся, Павло написав зборові: «Краще вам йому простити і втішити... виявіть до нього любов!» (2 Коринтян 2:5—8, Дерк.). Ця натхнена порада засвідчує, скільки любові та милосердя до розкаяних грішників виявляє Єгова. Коли грішник кається, радіють навіть ангели на небі (Луки 15:10).

19. Яку користь може принести належний смуток з приводу вчиненого гріха?

¹⁹ Смуток, який ми відчуваємо через свій гріх, може допомогти нам ‘стерегтись, аби не звертатися до зла знову’ (Йова 36:21). Гіркі наслідки гріха повинні стримати нас від повторення своїх провин. Навчений сумними результатами власних помилок, Давид використовував пережите, щоб давати поради іншим. Він казав: «Я буду навчати беззаконців доріг Твоїх,— і навернуться грішні до Тебе» (Псалом 51:15).

Джерело щастя — служіння Єгові

20. Які блага приносить послух до Божих праведних норм?

²⁰ «Щасливі ті, що слухають слово Боже і зберігають його»,— казав Ісус (Луки 11:28, УКУ). Послух до праведних Божих норм — це запорука щастя тепер і в нескінченному майбутньому. Якщо тобі вдалося зберегти моральну чистоту, простуй цим шляхом і далі, беручи пожиток з допомоги Єгови. Якщо ж ти допустився аморального вчинку, пам’ятай: Єгова готовий пробачити тим, хто по-справжньому кається; будь також сповнений рішучості ніколи не повторювати свого гріха (Ісаї 55:7).

21. Як порада апостола Петра може допомогти нам зберігати моральну чистоту?

²¹ Незабаром цей нечестивий світ, а також усі його аморальні погляди та вчинки кануть у забуття. Коли ми зберігатимемо моральну непорочність, це принесе нам великі блага тепер і навіки. Апостол Петро написав: «Улюблені, чекаючи цього, попильнуйте, щоб ви знайшлися для Нього нескверні та чисті у мирі. (...) Знаючи це наперед, стережіться, щоб не були ви зведені блудом безбожних і не відпали від свого вґрунтування» (2 Петра 3:14, 17).