Поклоніння кобрі й забобони

ПОКЛОНІННЯ кобрі існує з давніх-давен. Провідний мотив кобри археологи знайшли на печатках у Мохенджо-Даро, одній з найдавніших знаних археологам цивілізацій. Вже з третього тисячоріччя до н. е. більшість індійців дивилося на кобру із забобонним благоговінням. Цікаво, що багато міфів про кобру створені на основі реальних подій.

«Історія» про творення розповідає про час, коли у Всесвіті ще не було світла. З чорних космічних вод насамперед був створений яскравий бог Вішну, потім небо, земля та потойбічний світ. А з залишків матеріалу була створена велетенська кобра Шеша (що означає залишки). Цей міф каже, що Шеша мала від 5 до 1000 голів, а релігійні малюнки зображають напівлежачого Вішну, який спирається на скручену Шешу, котра захищає його розкритими «каптурами» своїх багатьох голів. Вважається, що, коли Шеша позіхає, відбуваються землетруси, а в кінці віку вогонь і отрута з пащі Шеші знищать світ.

Індуська міфологія зображає коброподібних істот, наґів, котрі населяють потойбічний світ, Наґалока або Паталу. За міфом, божественна мавпа Гануман розповідає, що в «епоху досконалості» усі люди були святими, тоді панувала лише одна релігія й не було демонів або наґів. Змії стояли на чатах земного багатства й володіли великими знаннями та магічною силою. Шеша, яку ще звуть Васукі, слугувала богам, збиваючи молочне море для амріти, нектару безсмертя. Потойбічний світ, в якому панують наґи, зображається як найбажаніше місце; воїни, що загинули на полі бою, в тому світі мали б насолоджуватися неймовірним щастям.

А втім, не всі міфічні кобри вважаються великодушними. Одна «історія» розповідає про сутичку Кришни, втіленого Вішну, з Калією, велетенським, злобливим демоном-коброю. Релігійні малюнки зображають звитяжного Кришну, що наступає на велику змію.

Манасі, або Дурґаммі, цариці наґів, поклоняються жінки з метою вберегти своїх дітей від укусів змій. Під час свята Наґапанчамі поклонники змій виливають на зображення кобри чи у зміїні нори молоко, а навіть кров. Жінки поклоняються кам’яним або срібним статуям кобри, а в храмах приносять їм жертви, сподіваючись народити хлопчика.

Документальний фільм «Шакті» було знято під час свята в штаті Раджастхан (Індія), де кожного серпня в пустелю прибувають сотні тисяч поклонників змії. Під палючим сонцем, коли температура повітря буває понад 50 градусів за Цельсієм, вони б’ють себе металевими прутами й повзуть на череві понад два кілометри по пекучому піску до храму бога-змії Ґоґи. Кажуть, що Ґоґа, історична особа, цар десятого сторіччя н. е., врятував своїх підданих від мусульманських загарбників, завівши ворогів у місцевість, переповнену зміями, де вороже військо загинуло від укусів змій.