Ніл, індіанець ваюу, котрий жив у Манауре, потерпав від вродженого дефекту. Звинувачуючи у цьому Бога, Ніл був таким пригніченим, що намагався накласти на себе руки. Один Свідок їздив у відрядження до різних міст і використовував слушні нагоди, щоб проповідувати в них від дому до дому. Саме він розповів Нілу про Царство Єгови. Тоді Нілу було лише 14 років. Побачивши зацікавлення хлопця, Свідок розпочав з ним біблійне вивчення. Ніл зрадів, коли довідався, яким дбайливим є Бог Єгова. Хлопець дійшов висновку, що Бог не спричинив його страждань. Як же глибоко зворушила Ніла Божа обіцянка земного раю, де вже не буде більше хвороб! (Ісаї 33:24; Матвія 6:9, 10).

У той час родина Ніла ворогувала з іншою родиною. Намагаючись захистити себе, родичі Ніла виконували певні племінні ритуали. Хлопець пригадує: «Спершу я боявся розповісти про новознайдену віру моїм рідним, особливо головам родини, яких у нас глибоко поважають». Батьки юнака були розлючені, коли дізнались, що він більше не дотримується спіритичних ритуалів і вчень, які суперечать Біблії. Ніл переїхав до міста Ріоача і став спілкуватися з місцевим збором. Згодом він охрестився. У 1993 році його призначили служителем збору, а через три роки він почав служити сталим піонером. Потім, 1997 року, отримав призначення старійшини. У 2000 році Ніл розширив своє служіння, ставши спеціальним піонером.

Розгляньмо також приклад Терези, індіанки ваюу. Коли вона почала вивчати Біблію зі Свідками, Деніел, чоловік, з яким вона жила, висміював її і знущався над нею і трьома дітьми. Хоча згодом Деніел погодився вивчати Біблію разом з Терезою, він часто пиячив зі своїми друзями, іноді по чотири-п’ять днів. Його сім’я зубожіла. Тереза продовжувала вивчати Біблію і відвідувати християнські зібрання. Це допомогло Деніелу побачити, наскільки важливим є біблійне вивчення. Якось їхня дитина випадково впала в казан з кип’ятком і померла від сильних опіків. Серце Терези розривалося від горя через втрату сина. Крім того, на неї тиснули друзі й сусіди, щоб вона виконала небіблійні похоронні ритуали.

У той важкий період Тереза та її сім’я отримували підбадьорення й потіху від братів і сестер з місцевих зборів. Після похорону їх продовжували відвідувати Свідки ваюу. Деніел, побачивши любов, яку виявляли брати і сестри, став робити духовний поступ. Він кинув пиячити і погано поводитися з Терезою. Вони одружились, і Деніел почав наполегливо трудитися, щоб годувати свою сім’ю. Він зростав духовно і 2003 року охрестився. Тепер він з Терезою проводить декілька біблійних вивчень. Завдяки чудовому прикладу, який Тереза подала своїй сім’ї, її родичі охоче слухають Свідків. Один з племінників Деніела служить неохрещеним вісником, а дві племінниці вивчають Біблію і приходять на зібрання. Старша сестра Деніела, яка теж втратила сина, разом зі своєю сім’єю цікавиться біблійною правдою.

Плідне поле

Місто Урібія лежить приблизно за 100 кілометрів на північний схід від міста Ріоача. Збір ваюу в Урібії налічує 16 вісників Царства. Чимало з них докладають великих зусиль, щоб проповідувати індіанцям у сільських місцевостях. Ось що розповідає один старійшина збору про таке проповідницьке служіння: «Ми прийшли на ранчо, де приблизно 12 хатин з низькими дахами й малими вікнами. Спереду кожен будинок покритий плоским дахом, який роблять з йотооло — дерев’янистої середини стовбура кактуса. Під цим дахом сім’я та гості ховаються від палючого сонця. Нам було приємно побачити, що люди виявляють неабияке зацікавлення. Тож ми спланували наступного разу розпочати біблійні вивчення. Відвідавши їх знову, ми помітили, що багато мешканців неграмотні. Вони розповіли нам про школу, яку закрили через брак коштів. Директор школи люб’язно дозволив нам проводити в одному з класів уроки письменності та вивчення Біблії. Шість індіанців ваюу навчилися читати, писати і роблять духовний поступ. Нас глибоко зворушило їхнє шанобливе ставлення до правди, і ми збираємося проводити зібрання на ранчо».