Пригадайте своє дитинство. Мабуть, ви не раз падали і з подряпаною рукою чи розбитим коліном бігли до мами. Вона відразу бралася вас потішати. Мама, напевно, промивала вам рану і тоді перев’язувала її бинтом. Вам було боляче до сліз, але її теплі слова та ніжні обійми потрохи стишували біль. У той період життя ви завжди знали, де знайти розраду.

Але ми дорослішаємо, і все змінюється. Проблеми стають чимраз більшими, а знайти розраду стає дедалі важче. Як не сумно, але труднощі дорослих вже не вирішити бинтовою пов’язкою і маминими обіймами. Ось кілька прикладів.

• Чи ви колись втрачали роботу? Для Хуліана новина про звільнення стала таким ударом, що він не міг прийти до тями. Його мучили запитання: «Як мені тепер забезпечувати свою сім’ю? Чому після стількох років, присвячених цій компанії, я раптом став непотрібним?»

• Можливо, ви пригнічені через крах вашої сім’ї. «Коли півтора року тому від мене несподівано пішов чоловік, я відчула невимовний смуток. Моє серце наче розірвалося навпіл,— пригадує Ракель.— Мені було нестерпно важко не лише емоційно, але й фізично. Я не знала, що буде завтра».

• Може, ви маєте серйозні проблеми зі здоров’ям, і прогнози, здається, не дуже втішні. Тоді вам, мабуть, добре знайомі почуття патріарха Йова, який в розпачі говорив: «Життя мені набридло, я не хочу більше жити» (Йова 7:16). І, напевно, вам не важко зрозуміти, чому Луїс, якому за 80, каже: «Іноді я просто чекаю смерті».

• А може, ви прагнете розради, бо смерть відібрала у вас близьку людину. «Коли я дізнався, що мій син загинув у авіакатастрофі, то спочатку не повірив,— розповідає Роберт.— А потім я відчув гострий біль, який Біблія порівнює з довгим мечем, що прошиває людину наскрізь» (Луки 2:35).

Навіть за таких нелегких обставин Роберту, Луїсу, Ракелі та Хуліану вдалося знайти розраду. Джерелом справжньої потіхи став для них Всемогутній Бог. Як він дає розраду? Чи може він стати джерелом потіхи і для вас?

Апостол Павло сказав, що Єговаa є Богом «усілякої потіхи» і що він «потішає нас у всіх випробуваннях» (2 Коринфян 1:3, 4). Тож Біблія запевняє, що наш небесний Батько може потішити кожну людину, незалежно від того, яка біда трапилась у її житті.

Звичайно, аби отримати розраду від Бога, треба докласти зусиль. Чи зможе лікар допомогти вам, якщо ви не прийдете до нього на прийом? Ось чому Боже Слово заохочує нас: «Наблизьтесь до Бога, і він наблизиться до вас» (Якова 4:8).

Чому можна не сумніватися, що Бог буде наближатися до нас? По-перше, він неодноразово запевняє, що хоче нам допомагати (дивіться супровідну інформацію в кінці статті). І, по-друге, ми маємо чимало доказів того, що Бог підтримував людей в минулому і продовжує це робити в наш час.

Як і багато людей сьогодні, цар Давид у часи тривоги шукав розради у Бога. Одного разу він молив Єгову: «Почуй мене, коли я благаю тебе про допомогу». Чи Бог прислухався до його прохання? Так, адже Давид додав: «Він мені допоміг, і серце моє радіє» (Псалом 28:2, 7).

ІСУС ПОТІШАЄ ВСІХ, ХТО В ЖАЛОБІ

Бог відвів Ісусу ключову роль у тому, щоб нести розраду людям. Окрім інших завдань, Бог доручив Ісусу «перев’язувати рани тим, у кого розбите серце», та «потішати всіх, хто в жалобі» (Ісаї 61:1, 2). Як і було передречено, Ісус виявляв особливу чуйність до людей, які були «струджені та обтяжені» (Матвія 11:28—30).

Ісус давав іншим мудрі поради, по-доброму ставився до них, а іноді навіть виліковував їхні хвороби. Все це дуже потішало людей. Якось до Ісуса підійшов прокажений і промовив: «Якщо ти лише захочеш, то зможеш мене очистити». Пройнявшись жалем, Ісус сказав: «Хочу! Будь чистим» (Марка 1:40, 41). І прокажений відразу зцілився від своєї недуги.

Хоча сьогодні Ісуса вже немає на землі, його Батько Єгова, «Бог усілякої потіхи», продовжує надавати підтримку тим, хто її потребує (2 Коринфян 1:3). Дізнаймось, у які чотири основні способи ми можемо отримати потіху від Бога.

• Через Біблію. «Все, що було написано раніше, написано нам для науки, щоб через витривалість і потіху з Писань ми мали надію» (Римлян 15:4).

• Через святий дух. Після Ісусової смерті християнський збір дуже потребував розради. З Біблії ми дізнаємось, що Бог надав християнам «потіху через святий дух» (Дії 9:31). Святий дух, тобто Божа діюча сила, є дуже могутнім. Своїм духом Бог може потішити будь-кого і за будь-яких обставин.

• Через молитву. Біблія радить нам: «Ні про що не тривожтесь, але завжди з будь-якими проханнями звертайтесь у молитвах і благаннях до Бога». Тоді, як читаємо в Біблії, «Божий мир, який неможливо збагнути розумом, берегтиме... ваші серця та вашу здатність мислити» (Філіппійців 4:6, 7).

• Через одновірців. У важку хвилину наші одновірці як справжні друзі можуть підставити нам своє плече. Апостол Павло назвав своїх товаришів «джерелом великої потіхи» у часи «нещастя і лиха» (Колоссян 4:11; 1 Фессалонікійців 3:7).

Але вас, можливо, цікавить, як це працює на практиці. Далі піде мова про кількох осіб, котрим вдалося дати собі раду з проблемами, що згадувались у першій статті. Подібно до цих людей, ви на власному досвіді можете переконатись, що Бог продовжує дотримуватися своєї обіцянки: «Як мати потішає свого сина, так і я потішатиму вас» (Ісаї 66:13).

ВТРАТА РОБОТИ

«Ми з дружиною одночасно стали безробітними,— пригадує Сетa.— Впродовж двох років ми виживали за рахунок тимчасових підробітків і допомоги родичів. В результаті мою дружину Присциллу охопило пригнічення, а я почував себе нікчемним.

Як ми пережили той складний період? Присцилла постійно нагадувала собі слова Ісуса з Матвія 6:34. Там сказано, що нам не треба тривожитись про завтра, бо кожен день має свої тривоги. Також їй додавали сил щиросерді молитви до Бога. А от мене дуже потішав Псалом 55:22. Наслідуючи псалмоспівця, я поклав свій тягар на Єгову, і Бог підтримав мене. Сьогодні я вже маю роботу, але ми й далі ведемо просте життя у згоді з порадою Ісуса в Матвія 6:20—22. Найголовніше те, що ми наблизились до Бога і одне до одного».

Ось що розповідає Джонатан: «Коли наша невелика сімейна фірма збанкрутувала, у мене з’явився страх перед майбутнім. Економічна криза звела нанівець результат важкої двадцятирічної праці. У нас з дружиною почали виникати сварки через гроші. Ми навіть не наважувалися розраховуватись кредитною карткою, бо боялися, що банк не проведе платіж.

Але Боже Слово і святий дух допомагали нам приймати правильні рішення. Я навчився не перебирати роботою. Також ми перестали купувати непотрібні речі. Крім того, нас підтримували одновірці з християнського збору Свідків Єгови. Вони допомогли нам не втратити самоповаги і завжди були поруч у найскрутніші моменти».

РОЗПАД СІМ’Ї

«Я почувалась вкрай ображеною і розлюченою, коли мене несподівано покинув чоловік,— розповідає Ракель.— Було невимовно сумно. Але я шукала підтримку в Бога, і він потішив мене. Завдяки щоденним молитвам я відчувала, що Божий мир охороняв моє серце. Бог загоїв мої душевні рани.

Біблія допомогла мені позбутися почуття гніву і образи. Я застосувала пораду апостола Павла з Римлян 12:21: “Не дозволяй злу перемогти тебе, а завжди перемагай зло добром”.

Один мій друг допоміг мені усвідомити, що слід рухатись далі. Він заохотив мене прислухатися до слів з Екклезіаста 3:6. Там говориться, що є час, коли треба “миритися з втратою”. Я прийняла його відверту пораду, хоч це було нелегко. Сьогодні моє життя знову наповнене змістом».

«Якщо твій шлюб розпався, ти потребуєш підтримки,— зауважує Елізабет.— Мені таку підтримку день за днем надавала близька подруга. Вона плакала зі мною, потішала мене, допомагала почуватись любимою, а не відкинутою. Я переконана, що Єгова послуговувався нею, щоб зціляти моє розбите серце».

ХВОРОБИ І ПОХИЛИЙ ВІК

Луїс, котрий згадувався у вступній статті, має серйозну ваду серця. Двічі він мало не помер. Тепер він 16 годин на день мусить бути під’єднаним до портативного кисневого апарату. «Я постійно молюсь до Єгови,— каже Луїс.— Помолившись, я відчуваю, що Божий дух зміцнює мене. Молитва додає мені снаги не опускати рук. Я не здаюсь, бо вірю в Бога і переконаний, що він турбується про мене».

Пе́тра, якій за 80, зізнається: «Мені хочеться стільки усього зробити, але я не в стані. Так прикро бачити, як твої сили залишають тебе. Я почуваюсь виснаженою і постійно мушу вживати медикаменти. Я часто думаю про те, як Ісус просив свого Батька, аби його, якщо можливо, оминуло певне випробування. Але Єгова додав Ісусу сил усе знести. Бог може зміцнити і мене. Щоденні молитви для мене наче ліки. Після розмови з Богом я почуваюсь набагато краще» (Матвія 26:39).

Подібні почуття має Хуліан, який уже майже 30 років страждає на розсіяний склероз. «З крісла начальника я пересів у крісло інваліда,— розказує Хуліан.— Але моє життя не втратило змісту, бо я охоче допомагаю іншим. Служіння людям полегшує страждання, а Єгова дотримується своєї обіцянки зміцнювати нас, коли ми цього потребуємо. Подібно до апостола Павла я впевнено можу сказати: “Все мені під силу завдяки тому, хто мене зміцнює”» (Філіппійців 4:13).

СМЕРТЬ БЛИЗЬКОЇ ЛЮДИНИ

«Коли внаслідок ДТП загинув мій батько, спочатку я не міг у це повірити,— пригадує Антоніо.— “Яка несправедливість! Він же був просто ні в чому невинним пішоходом”,— думалось мені. Але я нічого не міг вдіяти. Тато пролежав у комі п’ять днів, а тоді його не стало. З горем пополам мені вдалось стриматись від плачу поруч з мамою, але коли я опинився на самоті, то розридався. “Ну, чому? Чому?” — запитував я себе.

У ті жахливі дні я весь час благав Єгову допомогти мені контролювати свої емоції, а також просив його про внутрішній мир. І поступово я заспокоювався. Я пам’ятав, що згідно з Біблією “неочікувана подія” може статися з кожним. Оскільки Бог не може обманювати, я не маю ані крихти сумніву в тому, що завдяки воскресінню знову побачу свого тата» (Екклезіаста 9:11, примітка; Івана 11:25; Тита 1:2).

Роберт, який згадувався у вступній статті, висловлює подібні думки: «Ми з дружиною молилися до Єгови і завдяки цьому відчували мир, про який говориться у Філіппійців 4:6, 7. Цей внутрішній спокій дозволив нам розповісти телерепортерам про свою надію на воскресіння. Хоча наш син загинув у авіакатастрофі, з нами залишились численні спогади про щасливі моменти, проведені разом. Ми намагаємось зосереджуватись саме на них.

Одновірці розповідали нам, що бачили по телевізору, як спокійно ми говорили про свою віру. Ми казали їм, що тримали себе в руках завдяки тому, що багато людей молилося за нас. Я переконаний, що Єгова підтримував нас через слова потіхи, які нам висловлювали наші брати і сестри».

Як видно з наведених тут прикладів, Бог може потішити людей, які стикаються з різними проблемами і труднощами. А як щодо вас? Хоч би якими були ваші проблеми, ви можете знайти розрадуb. Шукайте її у Єгови, «Бога усілякої потіхи» (2 Коринфян 1:3).