Як ви можете близько здружуватись
„ЩОБ мати друга, то необхідно бути другом”, написав американський поет Емерсон. Дружба, це мов та двостороння вулиця поміщаюча в собі дух давання. Людині, зосереджена на самій собі, а також самолюбній людині трудно здружуватись. Все ж таки, це можна подолати, так як зараз побачимо.
Тому що любов приближує людей одні до одних, то дружба розвивається з любові. Однак, декотрим людям трудно здружуватись. Як же людині подолати цю проблему?
„Добре слухайте. Заохочуйте людину говорити про себе”, радить Дейл Карнегі. Коли незнайомці зустрічаються, мабуть на вечірці, то котрі з них здружуються? Балакучим трудно здружуватись, але не тим, які щиро цікавляться іншими людьми, заохочують їх висловлюватись і добре слухають того що вони говорять. Пам’ятати імена й цікаві факти про новоознайомлених допоможе розвивати дружбу.
У книжці Основи міжособистої комунікації Кім Гіфен і Боббі Р. Патен пропонують себерозкриття й щирість. „Щоб хтось був важливим для вас”, вони кажуть, „то ви мусите знати щось важливого про нього/неї... Завжди говоріть відверто... Щиро відповідайте людині з якою ви здружуєтесь”.
Віддані друзі не є тільки чесні, але також уважні до інших людей. Вони ніколи не стараються робити на них сильне враження й не запановують над ними. Вони розуміють одні одних, відчувають один одного погляд, і можуть співчувати. Як споріднення росте, вони відкривають своє серці одні одним і стають, не тільки відданими друзями, але також близькими. Не всі віддані друзі є близькі. Ісус Христос, найдружніша людина, яка вже колись жила на землі, мав багато друзів, але тільки кілька були Його близькими друзями.— Марка 9:1-10; Луки 8:51.
Книга правдивої дружби
Біблія, найкращий авторитет на цю тему, каже: „Правдивий друг любить за всякого часу, у недолі ж він робиться братом”. (Приповістей 17:17) Правдиві друзі співчувають і є готові допомагати вразі проблеми. Маємо гарний приклад цього в оповіданні з історії стародавнього Ізраїлю.
Коли в Ізраїлі настав голод, то один чоловік з його дружиною, Ноомі вибрався з Іудеї до Моаву. Згодом чоловік помер. Пізніше, його два сини взяли собі за дружин дві моавітки — Рут і Орпу. Сталось, сини померли, залишаючи по собі трьох вдів. Ноомі, матір, вирішила вернутись до Іудеї, і її двоє невісток вирушили з нею. Але в дорозі Ноомі заохочувала невістки вернутись до дому й вибрати собі чоловіків з-поміж їхнього народу. Орпа вернулась, але Рут наполягала піти з Ноомі. Чому! Тому що вона не була тільки невісткою; вона теж була відданим другом Ноомі. По-перше, співчутливість Рут не дозволить їй залишити стареньку вдову, без родини, щоб вона верталась самітньо.— Рут 1:1-17.
Рут виявила дійсне співчуття, добрість, вірність, і любов. Ці риси становлять здорову основу на віддану дружбу. Але в спорідненню між Рут а Ноомі був ще один фактор.
Дружба на вищому рівні
Коли Ноомі заохочувала її вернутись до свого народу, то Рут відповіла: „Не силуй мене, щоб я покинула тебе... бо куди підеш ти, туди піду й я... Народ твій буде мій народ, а Бог твій — мій Бог”. (Рут 1:16) Ноомі допомогла Рут, колишній поганинці, навчитись про правдивого Бога Єгову й полюбити Його. Це спільне віросповідання дуже з’єднало тих двох жінок духовно, як віддані друзі. Єгова поблагословив їх новою родиною. Згодом, Рут вийшла заміж за Боаза, заможного землевласника в Іудеї, і їм народився син на ім’я Овед, який став прародителем царя Давида.— Рут 4:13-22; Матвія 1:5, 6.
Цей духовний фактор поставив їхню дружбу на вищому рівні. Як? Тому що Рут, а також Ноомі, поклонялись Єгові, „Богові милосердному, і милостивому, і довготерпеливому, і многомилостивому та правдивому”. (2 Мойсеєва 34:6) „Бог любов”, і коли ми щиро поклоняємось Йому духом і правдою, то наша любов до Нього й людей зростає. (1 Івана 4:8; Івана 4:24) Таким то чином ми змінюємось. Ми починаємо дружньо цікавитись іншими людьми, а головно покірними, страждаючими людьми всіх рас. Особи заглиблені самі в собі стають менш самозакохані. Самолюбні люди турбуються іншими. Ми починаємо виявляти плід Божого духа — „любов, радість, мир, довготерпіння, добрість, милосердя, віру, лагідність, здержливість”.— Галатів 5:22, 23.
Ці риси допомагають нам розвивати спроможність прощати слабкості й провини інших людей — „не до семи раз, але аж до семидесяти семи”, відповів Ісус. (Матвія 18:21, 22, НС) Багато дружбів схибнули у цьому. Але Ісус Христос не тільки проповідував, але також практикував цей принцип. Він часто прощав Своїм недосконалим, грішним учням їхні провини, а навіть Петрові, коли він ганебно зрікся Господа! — Матвія 26:69-75.
Наслідком такого духовного росту, кількість наших друзів буде збільшуватись. Зрештою, ми станемо частиною великої, всесвітньої родини друзів! Ми теж знайдемо, що рівень наших друзів буде багато вищий. Наприклад, Брайн, новонавернений поклонник Єгови, пригадує собі як колишні друзі втягали його в пияцтво, щоб він занедбував свою дружину й дітей. Але тепер він став дуже відданим своїй родині. Про своїх нових друзів, такої самої віри в Єгову, він каже: „Коли виникає проблема, то я певний, що потелефонувавши до котрого-небудь з моїх друзів, вони допоможуть мені”.
Еланові друзі завжди говорили про автомашини й дівчата. Але такі теми для нього були „нецікаві й порожні”, коли він пошукав собі нових друзів, співлюбителів Єгови. Елан захоплювався їхньою „невимушеною, справжньою, любов’ю”.
Наші найкращі друзі
Усі ці особи, і мільйони більше, становлять усесвітню, неполітичну родину друзів, яка переступає національні, расові, і суспільні перепони й так як ранні християни становить правдиве братерство людства. (3 Івана 14) Ті самі узи, які з’єднували Рут і Ноомі також з’єднують цю родину, тобто, чисте поклоніння Богові Єгові. Усі з них покірно й вдячно визнають, що Єгова й Ісус Христос є їхніми найкращими друзями.
,Що, Всемогутній Бог і Його Син є нам друзі?’ ви можливо кажете. ,Як це можливе? Чи ж так говорити не зарозумілість?’ Ні, Біблія каже: „Авраам уже ввірував Богові [Єгові, НС],.. і був названий Він другом Божим”. Справді, це незаслужена добрість. Однак, Слово Єгови каже: „Бог противиться гордим, а смиреним дає благодать”.— Якова 2:23; 4:6.
Дехто можливо почувається занадто грішним, щоб утішатись таким привілеєм. Але Яків продовжує й каже: „Наблизьтесь до Бога, то й Бог наблизиться до вас. Очистьте руки, грішні, та серця освятіть, двоєдушні! Упокоріться перед Господнім лицем [Єгови, НС] — і Він вас підійме”.— Якова 4:8, 10.
Ісус сказав: „Ви друзі Мої, якщо чините все, що Я вам заповідую”. Він теж сказав, що найбільша заповідь є ,любити Єгову Бога, всім нашим серцем, душею, розумом, а ближнього як самого себе’. (Івана 15:14; Матвія 22:37-40, НС) Якщо будемо так робити, то ми будемо мати багато відданих друзів. Крім того, цим чином ми кваліфікуємо себе втішатись ще більшим привілеєм — вічним життям на очищеній землі під Божим Царством. (Матвія 6:9, 10) Так як Ісус сказав: „Його [Єгови, НС] Заповідь — то вічне життя”.— Івана 12:50.
Чи ви дозволите Свідкам Єгови допомогти вам? Бувши дійсними друзями, вони охоче відвідають вас і обговорять з вами цю важливу справу безплатно. Вони допоможуть вам близько здружитись з багатьма відданими людьми.
[Рамка на сторінці 6]
Деякі принципи для розвитку правдивої дружби
Вибирайте осіб з якими будете здружуватись.
Щиро цікавтесь людьми, і добре слухайте того що вони говорять.
Співдійте разом — поділяйтесь досвідами й підкріпляйте дружбу.
Завжди звертайтесь до осіб відверто й щиро.
Співчувайте людям у потребі.
Коли друзі роблять помилки або дратують вас, то будьте готові прощати — навіть „сімдесяти сім разів”.— Матвія 18:22.
Коли друзів обмовляють або несправедливо критикують, то вірно обороняйте їх.
Спільне поклоніння Єгові дуже підкріплює дружбу.
[Ілюстрація на сторінці 7]
Рут не покинула Ноомі, тому що їхня дружба мала духовну основу. Чи у вас є такі правдиві друзі?