Єгова й Христос — найкращі приклади передавання інформації

«Бо не чинить нічого Господь Бог, не виявивши таємниці Своєї Своїм рабам пророкам» (АМОСА 3:7).

1. Якими засобами передається інформація сьогодні?

ПЕРЕДАННЯ інформації і комунікація в наш час стали дуже великою комерцією. Усі опубліковані книжки, газети й журнали, усі радіо- й телепередачі, як і кінофільми та театральні спектаклі,— всі намагаються передавати інформацію. Також усі написані листи, всі розмови по телефону є засобами обміну інформацією.

2. Згадайте деякі приклади технологічного прогресу, якого людина досягла для передавання інформації.

² Вражає прогрес технологічного аспекту комунікації, досягнутий людьми. Наприклад, фіброоптичні кабелі набагато кращі ніж мідні і можуть передавати багато десятків тисяч розмов по телефону одночасно. Також встановлюють зв’язок через штучні орбітальні супутники в космосі й передають телефонні, телеграфні, радіо- й телесигнали. Один такий супутник може транслювати 30 000 телефонних розмов одночасно!

3. Що стається, коли буває розрив у обміні думками?

³ Але, незважаючи на наявність усіх цих засобів, між людьми є багато нещастя через недостатній обмін думок між собою. Тому говорять, що існує «зростаюча прірва між органами влади та підданими». А щодо так званого конфлікту поколінь — це тільки брак цілеспрямованого обміну думками між батьками і дітьми. Шлюбні порадники кажуть, що більшість проблем між чоловіком і його дружиною виникає через брак цілеспрямованого обміну думками. Брак належного зв’язку навіть може бути причиною смерті. На початку 1990 року загинуло 73 особи, коли літак упав через те, що не було зв’язку між пілотом та диспетчером. У газетному заголовку було сказано: «Розрив зв’язку довів до трагедії».

4. (а) Що значить «обмінюватися думками»? (б) З якою метою християни передають інформацію?

⁴ Що означає обмін думками в християнському розумінні? Один словник пояснює, що «комунікація» — це «обмін інформацією, думками чи почуттями таким чином, щоб вони були доступними або зрозумілими». Інший словник пояснює це як «уміння ефективно висловлювати думки». Зверніть увагу на цей вислів «ефективно висловлювати думки». Християни повинні вміти висловлювати свої думки з наміром зворушувати серця людей правдою з Божого Слова з надією, що вони реагуватимуть на те, чого навчаться. Несамолюбна любов спонукує обмін думками.

Єгова — Бог, що передає інформацію

5. Який є один з перших способів, яким Єгова передавав людині інформацію?

⁵ Немає сумніву, Єгова є найкращим прикладом передавання інформації. Тому що він створив нас на свій образ і подобу, то може передавати нам інформацію, так як ми також можемо передавати й одержувати її від інших. Від самого створення людини Єгова передавав своїм земним створінням інформацію про себе. Один спосіб, яким він передавав інформацію,— через свої видимі творіння. Тому псалмописьменник каже: «Небо звіщає про Божую славу, а про чин Його рук розказує небозвід. Оповіщує день дневі слово, а ніч ночі показує думку» (Псалом 19:2, 3). У Посланні до римлян 1:20 говориться, що Боже «невидиме від створення світу,.. стає видиме». «Стає видиме» — це вказує на ефективне передавання інформації!

6. Яку інформацію Єгова передав своїм земним створінням у раю Едемському?

⁶ Люди, які не вірять у Бога і його божественне відкриття, хотіли б переконати нас, що людина мусить покладатися на свої власні джерела інформації, щоб пересвідчитися про причини свого існування. Але Боже Слово ясно показує, що від самого початку Бог передавав людині інформацію. Першому чоловікові й жінці Бог наказав: «Плодіться й розмножуйтеся, і наповнюйте землю, оволодійте нею, і пануйте... над кожним плазуючим живим на землі!» Бог також дозволив їм споживати плоди саду досхочу — крім плоду одного дерева. Коли Адам і Єва не послухали Бога, то Єгова передав їм першу обіцянку про Месію, даючи людству промінь надії. «Покладу ворожнечу між тобою й між жінкою, між насінням твоїм і насінням її. Воно зітре тобі голову, а ти будеш жалити його в п’яту» (Буття 1:28; 2:16, 17; 3:15).

7. Яку інформацію Єгова передавав своїм слугам так як виявляє книга Буття?

⁷ Коли Адамів син Каїн сповнився душогубної заздрості, то Єгова сказав йому в дійсності: «Остерігайся! Ти прямуєш у халепу!» Але Каїн не послухав перестороги й убив свого брата (Буття 4:6​-8). Потім, коли земля наповнилася насильством та злом, Єгова повідомив праведного Ноя про свій намір винищити із землі все, що опоганювало її (Буття 6:13—7:5). Після Потопу, коли Ной з його родиною вийшли з ковчегу, Єгова висловив їм свій погляд стосовно святості життя й крові й дав веселку, запевнивши, що ніколи більше не буде нищити все живе створіння потопом. Через кілька століть Єгова сповістив Авраамові свій намір, що всі родини людства благословлятимуть себе Авраамовим Насінням (Буття 9:1​-17; 12:1​-3; 22:11, 12, 16​-18). І коли Бог зробив рішення знищити розбещених мешканців Содома й Гоморри, то любляче повідомив Авраама про це, кажучи: «Чи Я від Авраама втаю, що Я маю зробити?» (Буття 18:17).

8. В які чотири способи Єгова передавав інформацію своїм слугам на землі?

⁸ Починаючи від Мойсея, Єгова передавав Ізраїлеві інформацію через пророків (Євреїв 1:1). Тоді він передавав інформацію усно, як, наприклад, коли сказав Мойсеєві: «Напиши собі слова» (Вихід 34:27). Але частіше Єгова передавав своїм промовцям інформацію видіннями, як, наприклад, Авраамовіa. Єгова також передавав людям інформацію через сни не тільки своїм слугам, але також тим особам, з якими вони мали стосунки. Наприклад, Єгова наслав сни на двох Йосипових співв’язнів, яких Йосип розтлумачив їм. Єгова також посилав сни фараонові й Навуходоносорові, які їм пояснили Божі слуги Йосип і Даниїл (Буття 40:8—41:32; Даниїла, розділи 2, 4). Крім того, багато разів Єгова передавав своїм слугам інформацію з допомогою ангелів (Вихід 3:2; Суддів 6:11; Матвія 1:20; Луки 1:26).

9. Що спонукало Єгову передавати Ізраїлеві інформацію, як можна бачити з яких виразів?

⁹ Передаванням інформації через своїх пророків Єгова виявив любов до свого народу, Ізраїля. Як, наприклад, він сказав через свого пророка Єзекіїля: «Не прагну смерти несправедливого, а тільки щоб вернути несправедливого з дороги його, і буде він жити! Наверніться, наверніться з ваших злих доріг, і нащо вам умирати, доме Ізраїлів?» (Єзекіїля 33:11). Як Єгова довготерпеливо поводився з своїм бунтарським народом у давнину, можна бачити з 2 Хронік 36:15, 16: «Господь, Бог їхніх батьків, усе посилав до них через Своїх послів слова остороги, бо Він змилосердився над народом Своїм та над оселею Своєю. Та вони... насміхалися з Його пророків,.. що не було вже ліку».

10. Як Єгова передає людям інформацію в наш час, і в якій мірі він є Передавачем інформації?

¹⁰ У наш час ми маємо Боже натхненне Слово, Святу Біблію, якою Єгова передає нам інформацію про себе, про свої наміри, як і волю для нас (2 Тимофія 3:16, 17). Фактично, будучи неперевершеним у передаванні інформації, Єгова сказав: «Не чинить нічого Господь Бог, не виявивши таємниці Своєї Своїм рабам пророкам» (Амоса 3:7). Він виявляє своїм слугам свої наміри.

Божий Син передає інформацію

11. Ким як найголовнішим засобом Єгова користувався для передання людині інформації, і чому йому відповідає назва «Слово»?

¹¹ Зі всіх посередників, якими Єгова передавав інформацію, найголовнішим було Слово — Логос, яке стало Ісусом Христом. На що вказує його назва Слово, або Логос? На те, що він служив головним Промовцем Бога Єгови. А що значить промовець? Промовець передає те, що хтось інший наказує йому. Отже, Логос передавав слово Бога Єгови його розумним земним створінням. Ця роль така важлива, що його названо Словом (Івана 1:1, 2, 14).

12. (а) Заради якої мети Ісус прийшов на землю? (б) Як ми знаємо, що він вірно виконав той намір?

¹² Ісус Сам сказав Понтієві Пилатові, що він зійшов на землю головним чином для того, щоб передати людству правду. «Я на те народився, і на те прийшов у світ, щоб засвідчити правду» (Івана 18:37). В євангеліях говориться, як досконало Ісус виконав те завдання. Нагірну проповідь визнають найбільшою проповіддю, яку людина будь-коли проповідувала. Як досконало Ісус передавав людям інформацію тією проповіддю! «Народ [який слухав проповідь] дивувався з науки Його» (Матвія 7:28). Про іншу Ісусову промову читаємо так: «Багато людей залюбки Його слухали» (Марка 12:37). Коли послали слуг заарештувати Ісуса, то слуги вернулися без нього. Чому? Фарисеям відповіли так: «Чоловік ще ніколи так не промовляв, як Оцей Чоловік» (Івана 7:46).

Христові учні призначені передавати інформацію

13. Як ми знаємо, що Христос не бажав бути єдиним передавачем інформації?

¹³ Не бажаючи бути єдиним передавачем інформації, Ісус сперше призначив 12 апостолів, а потім 70 євангелистів, щоб вони проповідували добру новину Царства (Луки 9:1; 10:1). Незадовго перед своїм вознесінням на небо Ісус призначив своїх учнів виконувати спеціальне завдання. Яке завдання? Як читаємо в Матвія 28:19, 20, Він наказав їм передавати людям інформацію і вони мали навчати ще інших людей теж обмінюватися інформацією.

14. Які ефективні були ранні християнські передавачі інформації?

¹⁴ Чи учні ефективно навчали людей? Певно, що навчали! Внаслідок їхнього проповідування в день свята П’ятидесятниці 33 року н. е. до новосформованого християнського збору приєдналося 3000 осіб. Незабаром це число збільшилося до 5000 чоловік (Дії 2:41; 4:4). Не дивно, що вороги серед євреїв нарікали, що учні наповнили Єрусалим своїм навчанням, а пізніше скаржились, що вони перевернули весь світ своїм проповідуванням! (Дії 5:28; 17:6).

15. Яким засобом Єгова користується, щоб передавати людям інформацію в наш час?

¹⁵ Що сказати про наш час? Так як передречено в Матвія 24:3, 45​-47, Пан, Ісус Христос, передав «вірному й розумному рабові» помазаних християн обов’язок доглядати всі його інтереси на землі протягом цього дня його присутності. Того вірного й розумного раба в наш час очолює Керівний орган Свідків Єгови, який користується Товариством Вартової Башти Біблії та Брошур для розповсюдження інформації. Той вірний і розумний раб став найбільш придатним Божим каналом для передачі людям інформації. У свою чергу вірний і розумний раб заохочує нас ставати добрими передавачами інформації. По суті, у першому номері «Сіонської Вартової Башти й віснику Христової присутності» далося читачам таку пораду: «Якщо у вас є сусіди або друзі, які, ви думаєте, зацікавляться або скористають з інструкцій у цьому журналі, то звертайте їм увагу на цю інформацію; таким чином проповідуйте Слово й робіть усім людям добро коли трапляється вам нагода».

16. Як ми знаємо, що не тільки читання Біблії є потрібне для ефективного передання інформації про Бога його земними слугами?

¹⁶ Проте мати Боже Слово й особисто читати його не все, що потрібно, щоб набути точного знання, яке настановляє людину на дорогу до життя. Пам’ятайте, ефіопський вельможа читав пророцтво Ісаї, але не розумів його. Проповідник Пилип пояснив йому те пророцтво, і вельможа охрестився, ставши Христовим учнем (Дії 8:27​-38). Те, що тільки читання Біблії не є все, що потрібне, бачимо з Послання до ефесян 4:11​-13, в якому Павло каже, що Христос настановив декотрих не тільки натхненними апостолами та пророками, але також за «благовісників, а тих за пастирів та вчителів, щоб приготувати святих на діло служби для збудування тіла Христового, аж поки ми всі не досягнемо з’єднання віри й пізнання Сина Божого,.. у міру зросту Христової повноти».

17. По чому пізнається засіб, яким Єгова користується в наш час для передавання людству знання про свої наміри?

¹⁷ Як можна пізнавати тих, якими Єгова Бог та Ісус Христос користуються, щоб допомагати людям навертатися на християнську віру й ставати духовно зрілою людиною? Як Ісус сам сказав, однією з цих ознак буде така любов між ними, якою Ісус любив своїх послідовників (Івана 13:34, 35). Вони також не будуть частиною світу, як Ісус не був частиною світу (Івана 15:19; 17:16). Вони, як Ісус, визнаватимуть, що Боже Слово — правда й завжди будуть звертатися до його авторитету (Матвія 22:29; Івана 17:17). Освячення Божого Ім’я так, як це робив Ісус, буде ще одною ознакою правдивих християн (Матвія 6:9; Івана 17:6). Вони також ходять вслід за Ісусовим прикладом і проповідують Царство Боже (Матвія 4:17; 24:14). Є тільки одна група, яка відповідає цим вимогам, а саме міжнародні передавачі інформації, відомі як Свідки Єгови.

18. Які три сфери обміну інформацією будуть обговорюватися в наступних статтях?

¹⁸ Обмін інформацією натякає на відповідальність по відношенню до інших. З ким християни мають відповідальність обмінюватися думками? В основному, християни мусять відкрито обмінюватися інформацією в таких трьох сферах: у родині, у християнському зборі і під час проповідування. У наступних статтях будемо обговорювати ці три сфери обміну інформацією.

[Примітка]

Обмін думками в родині й зборі

«Слово ваше нехай буде завжди ласкаве, приправлене сіллю» (КОЛОСЯН 4:6).

1. Що сказав Адам, коли Бог привів до нього Єву?

«ЖОДНА людина не є островом... Кожна людина є частиною материка». Так написав спостережливий письменник кілька століть тому. У цьому він тільки підтвердив те, що Творець сказав Адамові: «Не добре, щоб бути чоловіку самотнім». Бог дав Адамові дар володіти мовою, і давати назви всім тваринам. Але в Адама не було людини, з якою він міг би обмінюватися думками. Не дивно, коли Бог привів до Адама вродливу Єву, дружину його, то Адам вигукнув: «Оце тепер вона — кість від костей моїх, і тіло від тіла мого»! Ось початок людської родини й обміну думками (Буття 2:18, 23).

2. Якими двома способами може дуже шкодити телевізор?

² Родина є досконалим місцем для обміну думками. Від цього залежить успіх родинного життя. Проте обмін думками вимагає часу й зусиль. Сьогодні телевізор став одним з найбільших злодіїв часу і може дуже шкодити, принаймні двома способами. По-перше, телевізор може дуже приваблювати членів родини, внаслідок чого страждає обмін думками. По-друге, він служить лазівкою під час скрутного становища, коли виникають непорозуміння й образи. Замість того, щоб обговорити проблеми, чоловік з дружиною часто не розмовляють, але мовчки сидять перед екраном телевізора. Тому телевізор може сприяти відсутності обміну думками, що, як кажуть, є головною причиною розлучень. Людям, які не можуть вгамувати своєї пристрасті дивитися телевізор, варто було б подумати, чи не краще позбутися його (Матвія 5:29; 18:9).

3. Як скористали декотрі, коли менше дивилися телевізор?

³ Товариство одержує повідомлення від родин, які розказують про те, якими стали щасливими, коли менше дивляться телевізор або зовсім перестали дивитись його. Одна родина написала так: «Ми тепер маємо час на розмови,.. досліджувати Біблію,.. разом грати в ігри,.. і служіння в усіх відношеннях поліпшилося». Інша сім’я написала так, коли позбулася телевізора: «Ми не тільки заощаджуємо гроші, але розвинули близькі родинні зв’язки і набагато краще використовуємо наш час. У нас немає нудьги».

Дивитись, розмовляти, слухати

4. Як одружені християни можуть виявляти пошану одне одному?

⁴ Є різні форми спілкування в родині. Декотрі з них є безслівними. Коли двоє людей дивляться одне на одного,— це обмін почуттів. Проведенням часу висловлюєтся взаємне почуття любові. Одружені не повинні відокремлюватися одне від одного на довгий час, хіба з дуже важливої причини. Вони можуть приносити щастя одне одному близьким спілкуванням у шлюбному співжитті. Ніжною, однак шанобливою, поведінкою прилюдно чи на самоті, вираженням належної поваги одягом і манерами, одружені без слів можуть проявляти глибоку пошану одне одному. Розумний цар Соломон говорить про це так: «Хай твоє джерело буде благословенне, і радій через жінку твоїх юних літ» (Приповістей 5:18).

5, 6. Чому чоловіки повинні усвідомлювати важливість обміну думками з їхніми дружинами?

⁵ Ефективний обмін думками вимагає розмови в подружжі і більшої уваги до почуттів. Тоді, як декотрі жінки краще висловлюють свої почуття, то це не є причиною чоловікам не висловлювати своїх. Християнські чоловіки повинні усвідомлювати, що головною проблемою в багатьох шлюбах є недостатній обмін думками, і повинні старатися наскільки можливо не переривати обговорювати свої почуття з дружинами. І вони не перервуть обмін думками, якщо разом з дружинами послухають гарної поради апостола Павла в Посланні до ефесян 5:25​-33. Щоб чоловік любив свою дружину, як власне тіло, то мусить піклуватись про її добробут і щастя, а не тільки про свій власний. Щоб досягти цієї мети, дуже потрібно обмінюватися думками, як і почуттями.

⁶ Чоловік ніколи не повинен думати, що його дружині відомо, що він цінить її. Він мусить переконувати її про свою любов до неї. Різними способами він повинен висловлювати їй свою вдячність — ніжними висловами й несподіваними дарунками, а також повністю інформуючи її про справи, які, можливо, стосуються її. Чоловік також повинен висловлювати свою оцінку старань дружини, чи то стосується особистого вигляду, чи тяжкої праці на користь родини, чи її самовідданої підтримки в духовній діяльності. Крім того, щоб дотримуватись поради апостола Петра в 1 Петра 3:7, тобто «жити разом із дружинами за розумом», чоловік мусить співчутливо поводитися з дружиною і обмінюватися з нею думками в усіх їхніх взаємовідносинах, віддавати їй шану, як слабішій посудині (Приповістей 31:28, 29).

7. Який обов’язок має дружина щодо обміну думок зі своїм чоловіком?

⁷ Так само дружина, коли дотримується поради відносно підкорення в Ефесян 5:22​-24, повинна завжди бути готова обмінюватися думками зі своїм чоловіком. Вона мусить віддавати своєму чоловікові «глибоку пошану» як словами, так і поведінкою. Вона ніколи не повинна поводитися незалежно або ігнорувати бажання свого чоловіка (Ефесян 5:33). Між дружиною і чоловіком завжди повинні бути довірливі розмови. (Порівняйте Приповістей 15:22).

8. До чого повинні бути готові дружини, щоб не переривати обміну думками з їхніми чоловіками?

⁸ Крім цього, дружина не повинна мовчазно страждати, проймаючись почуттям жалю до себе. У разі якогось непорозуміння вона повинна в найзручніший час обговорити справу зі своїм чоловіком. Цього можна навчитися в цариці Естери. Виникла дуже важлива справа, на яку вона мусила звернути увагу свого чоловіка. Вона діяла швидко, розумно й тактовно, і це було євреям на спасіння. Ми є зобов’язані перед своїм подружжям, як і перед собою, виявляти свої почуття, якщо відчуваємо якусь образу. Тактовність і веселий настрій, допоможуть нам обмінюватися думками (Естер 4:15—5:8).

9. Яку роль відіграє вміння слухати під час обміну думками?

⁹ При обміні думками треба обов’язково слухати подружжя і старатися помічати несказане. Щоб зробити це, то треба дуже добре слухати. Не тільки слухайте висловлені думки, але й звертайте увагу на дійсні невисловлені почуття, на спосіб, яким щось сказано. Часто в цьому слід винуватити чоловіків. Дружини, можливо, страждають, коли чоловіки не слухають. Але дружини також мусять уважно слухати, щоб не робити передчасних висновків. «Розумний буде слухати й більше навчиться» (Приповістей 1:5, НС).

Обмін думками між батьками та дітьми

10. Що потрібно робити батькам, щоб обмін думками з їхніми дітьми був успішним?

¹⁰ Батькам деколи трудно обмінюватися думками з своїми дітьми. Щоб «привчати юнака до дороги його», необхідний обмін думок. Це допоможе дитині, бо «як [вона] постаріється, не уступитися з неї» (Приповістей 22:6). Декотрі діти покидають родину й ідуть у світ, деколи через недостатній обмін думками протягом їхніх юних літ. Про обов’язок батьків постійно обмінюватися думками зі своїми дітьми підкреслює Повторення Закону 6:6, 7: «І будуть ці слова, що Я сьогодні наказую, на серці твоїм. І пильно навчиш цього синів своїх, і будеш говорити про них, як сидітимеш удома, і як ходитимеш дорогою, і коли ти лежатимеш, і коли ти вставатимеш». Так, батьки мусять проводити час з своїми дітьми! Вони мусять бути готові йти на жертви заради своїх дітей.

11. Яку інформацію батьки повинні передавати своїм дітям?

¹¹ Батьки, нехай ваші діти знають, що Єгова любить їх, і що ви теж любите їх (Приповістей 4:1​-4). Нехай вони бачать вашу готовність жертвувати вигодами та розвагами заради їхнього розумового, емоційного, фізичного та духовного росту. Важливим у цьому є співчуття, тобто спроможність батьків дивитися на справи очима своїх дітей. Проявом несамолюбної любові батьки можуть будувати міцні зв’язки з їхніми дітьми, заохочуючи їх довіряти вам замість того, щоб довірятись ровесникам (Колосян 3:14).

12. Чому молоді люди повинні обмінюватися думками з своїми батьками?

¹² З другого боку, ви, молоді люди, маєте обов’язок обмінюватися думками з вашими батьками. Оцінювання всього того, що вони зробили для вас, допоможе вам довіряти їм. Вам потрібна допомога ваших батьків, і єдиний спосіб, яким можна забезпечити її, є невимушений обмін вашими думками з ними. Навіщо ж вам звертатися до вашої рівні за порадою? Вони, правдоподібно, не зробили вам стільки добра, як ваші батьки. У них життєвого досвіду не більше ніж у вас, і якщо вони не є членами збору, то по-справжньому не цікавляться вашим вічним добробутом.

Обмін думками в зборі

13, 14. Які біблійні принципи вимагають обміну думками між християнами?

¹³ Також необхідно обмінюватися думками з нашими братами в зборі. Біблія наказує нам не покидати «збору свого». Яка ж ціль наших зібрань? Щоб «заохочувати до любові й добрих діл». Це вимагає обміну думками (Євреїв 10:24, 25, Філарет). Якщо хтось образив вас, то це не є причиною пропускати зібрання. Послухайте Ісусової поради, записаної в Матвія 18:15​-17, і обговоріть справу з тим, хто образив вас. Обговоріть справу з особою, котра, на вашу думку, спричиняє вам неприємність.

¹⁴ Коли виникають непорозуміння між вами й одним із ваших братів, то послухайте біблійної поради в Колосян 3:13 (Хоменко): «Терплячи один одного, і прощаючи одне одному взаємно, коли б хтось мав на кого скаргу. Так, як Господь простив вам, чиніть і ви так само». Це значить, що справу слід обговорити. І коли б ви відчули, що хтось холодно ставиться до вас, то послухайте поради в Матвія 5:23, 24. Обговорюйте непорозуміння і постарайтеся зберегти мир з вашим братом. Це вимагає любові й покори з вашого боку, але ви маєте моральний обов’язок перед собою і вашим братом послухатись Ісусової поради.

Порада й заохочення

15. Чому християни не повинні стримуватися давати пораду, якщо є така можливість?

¹⁵ Обов’язок обмінюватися думками також означає слухати Павлової поради в Посланні до галатів 6:1: «Браття, як людина й впаде в який прогріх, то ви, духовні, виправляйте такого духом лагідности, сам себе доглядаючи, щоб не спокусився й ти!» Будучи покірними, ми цінимо, коли хтось звертає нам увагу на помилку в нашій мові або поведінці. Ми всі повинні бути такими, як псалмописьменник Давид, який написав: «Як праведний вразить мене,— то це милість, а докорить мені,— це олива на голову» (Псалом 141:5). Особливо старійшини повинні бути прикладами покірності, не наполягати завжди на своїй точці зору, але бути готовими прийняти поправку, пам’ятаючи, що «побої коханого вірність показують» (Приповістей 27:6).

16. Якої поради повинні послухати молоді промовці?

¹⁶ Коли молоді люди шукають поради й керівництва від духовно зрілих християн — це мудрість і скромність. Навіть старійшини можуть скористати з цього. Наприклад, у промові один старійшина сказав, що благословення, про які згадується в Об’явленні 7:16, 17, що люди вже не будуть голодувати і терпіти спраги, стосуються тих благословень, якими інші вівці будуть втішатися в новому світі. Проте йому звернули увагу на те, що ці вірші стосуються в основному теперішнього часу. (Дивіться «Об’явлення — його завершення вже близьке!», сс. 126—128, англ.). Інший старійшина, який слухав промову, хотів звернути на це його увагу, але промовець сам зателефонував і попросив у нього поради, щоб поліпшити свою промову. Тож полегшуймо справу тим, які хотіли б допомогти нам, готовністю прийняти пораду. Не ображаймося і не реагуймо гостро на таку пораду.

17. Як обмін думок може підбадьорювати наших братів?

¹⁷ Цар Соломон висловив такий принцип, що стосується нашої дискусії: «Не стримуй добра потребуючому, коли в силі твоєї руки це вчинити» (Приповістей 3:27). Ми зобов’язані нашим братам любов’ю. Павло сказав: «Не будьте винні нікому нічого, крім того, щоб любити один одного. Бо хто іншого любить, той виконав Закона» (Римлян 13:8). Отже, не скупіться на слова заохочення. Виступив молодий службовий помічник з його першою публічною промовою? Похваліть його за це. Чи сестра старалася добре виконувати доручення в Школі теократичного служіння? Скажіть їй, що вам дуже подобається, як вона підготувалася. Так, загалом кажучи, наші брати й сестри стараються робити все якнайкраще, і вони будуть підбадьорені нашим люблячим заохоченням.

18. Що було б добре зробити, якщо хтось занадто впевнений у своїх здібностях?

¹⁸ На протилежність цьому, молодий промовець, будучи дуже здібним, виявляє більше самовпевненості, аніж годиться внаслідок своєї молодості. Яку пораду йому слід дати? Чи ж не було б добре духовно зрілому старійшині похвалити його за гарні пункти його промови, однак лагідно порадити, як розвивати скромність? Така порада виявляла б братерську любов і допомогла б молодим вісникам позбутися небажаного відношення ще за молодих літ, поки воно ще не вкоренилось.

19. Чому старійшини й голови родин завжди повинні бути готові до обміну інформацією?

¹⁹ Старійшини обмінюються інфомацією між собою і в зборі відносно того, що є корисне, але не виявляють секретних справ, наприклад, судових. Проте коли б старійшини приховували всіляку інформацію, то з цього виникало б недовір’я та знеохочення, які можуть зруйнувати сердечний дух у зборі або в родині. Ми всі любимо слухати те, що нас підкріпляє. Як апостол Павло прагнув передавати братам духовні дари, так само старійшини повинні передавати братам і сестрам підбадьорюючу інформацію (Приповістей 15:30; 25:25; Римлян 1:11, 12).

20. Яку сферу обміну думками будемо обговорювати в наступній статті?

²⁰ Так, обмін думками є дуже важливим у християнському зборі й у родині. Крім того, потрібний обмін думками ще в іншій сфері. Де? Під час християнського служіння. У наступній статті будемо обговорювати, як можна поліпшити обмін думками в цій дуже важливій діяльності.

Обмін думками під час християнського служіння

«Тож ідіть, і робіть учнів з людей всіх народів» (МАТВІЯ 28:19, «Переклад Нового Світу»).

1. Яке Христове завдання вказує на потребу обміну думками?

ВИЩЕСКАЗАНЕ завдання від Ісуса випробовує нашу здібність обмінюватися думками з людьми під час проповідування від дому дому, коли знову відвідуємо зацікавлених і беремо участь в інших галузях нашого служіння. У цьому завданні поміщається відповідальність проповідувати правду про Бога Єгову, Ісуса Христа і Месіанське Царство, в якому Ісус уже царює (Матвія 25:31​-33).

2. Що потрібно для ефективного обміну думками?

² Як можна ефективно обмінюватися думками з людьми? По-перше, ми повинні вірити в те, що проповідуємо. Інакше кажучи, мусимо бути твердо переконані, що Єгова є єдиним правдивим Богом, що Біблія дійсно є Божим Словом і що Боже Царство є єдиною надією для людства. Таке переконання спонукуватиме нас проповідувати людям щирого серця, згідно з Павловою порадою Тимофієві: «Силкуйся поставити себе перед Богом гідним, працівником бездоганним, що вірно навчає науки правди» (2 Тимофія 2:15).

Обмін думками без слів

3-5. (а) Як можна передавати інформацію без слів? (б) Які досвіди підтверджують це?

³ Звичайно, ми обмінюємося думками словесно. Фактично, людям передаються деякі враження, перш ніж заговоримо до них. Як? Нашими, манерами одягом і виглядом. Кілька років тому місіонер-випускник Ґілеаду, біблійної школи Вартової Башти, плив до чужої країни пасажирським лайнером. Після кількох днів якийсь незнайомий запитав його, чому він так дуже відрізнається від усіх інших людей на пароплаві. Місіонер виражав щось значного про себе, бо мав інакші норми й таким чином приваблював людей своїм виглядом і манерами. Це дало йому гарну нагоду засвідчити правду.

⁴ Одна сестра вручала людям літературу на вулиці і дружньо усміхнулася до однієї жінки. Ця жінка спускалася по сходах у метро, але вернулася до сестри й попросила її вивчати з нею Біблію. Що справило на неї таке враження? Хоч сестра не пропонувала їй біблійної літератури, проте дружнім усміхом привабила цю жінку.

⁵ Третій приклад. Кілька молодих Свідків обідали в ресторані й дуже здивувалися, коли до них підійшов незнайомець і заплатив за них. Чому? Поведінка цих молодих Свідків справила на нього велике враження. Без слів, своїм виглядом, ці молоді християни справили враження богобоязливих осіб. Ясно, що нашою поведінкою, виглядом і дружелюбністю ми без слів передаємо людям звістку. (Порівняйте 1 Петра 3:1, 2).

Аргументування дуже важливе для обміну думками

6. Поясніть, як наведення доказів є дуже важливе в передаванні інформації?

⁶ Під час розмов з людьми про добру новину ми не повинні проповідувати їм догматично, але краще допомагати їм вдумуватися і робити власні висновки. Ми неодноразово читаємо, що Павло переконував людей, з якими ділився доброю новиною (Дії 17:2, 17; 18:19). Як же нам бути такими, як Павло? Через погіршення світових обставин декотрі люди, можливо, не вірять в існування всемогутнього й люблячого Бога, який дбає про людство. Таких людей можна переконувати тим, що Бог має на все свій час (Екклезіястова 3:1​-8). Тому у Посланні до галатів 4:4 сказано, що в належний час Бог послав свого Сина на землю. Це сталося тисячі років після того, як він дав обіцянку послати Месію. Так само у свій час Бог покінчить із стражданням та злом. Крім того, Боже Слово показує, що з добрих причин Бог допустив стражданню і лукавству продовжуватися такий довгий час. (Порівняйте Вихід 9:16). Коли ми будемо обмірковувати ці пункти разом з людьми і допомагати їм прийти до висновку, підтверджуючи свої слова ілюстраціями та вагомими біблійними доказами, то це допоможе щирим людям зрозуміти, що поширення лукавства не є доказом того, що Бог не існує або що йому байдуже (Римлян 9:14​-18).

7, 8. Як можна довести до певних висновків правовірного єврея?

⁷ Припустимо, що під час проповідування від дому до дому хтось скаже вам: «Я єврей і не цікавлюся вашою звісткою». Що можем відповісти на це? Один брат повідомляє, що мав успіх, вживаючи такий підхід: «Я певний, що ви погодитеся, що Мойсей був один з найбільших пророків, яким Бог користувався. І чи ви знали, що він сказав, так як записано в Повторенні Закону 31:29: «Бо я знаю, що по смерті моїй [ви],.. відхилитесь з тієї дороги, яку я наказав вам, і в кінці днів спіткає вас нещастя». Мойсей був правдивим пророком, і тому згодом його слова мусили виконатися. Чи може бути, що вони виконалися в той час, коли Бог послав євреям Месію, і тому вони не прийняли його? Можливо, що так. Якщо це правда, і євреї зробили помилку, то чи ж це є причиною для вас і для мене повторювати цю помилку?»

⁸ Згадайте про те, що євреї сильно постраждали від рук загальновизнаного християнства, особливо в нашому столітті. Ви могли б також сказати господарю квартири, що ми не брали участі в цьому. Наприклад, ви можете сказати: «Чи знаєте, що коли Гітлер був при владі, то тільки Свідки Єгови протистояли бойкоту проти євреїв? Вони також відмовлялися салютувати «Хайль Гітлер» і служити при його війську».

9, 10. Як можуть аргументи допомогти в розмові з людиною, яка вірить у вогненне пекло?

⁹ Коли переконуємо людину, яка вірить у вогненне пекло, то її можна довести до висновку, що коли це правда, що людина мучиться вічно в пеклі, то мусить мати безсмертну душу. Віруючий у пекло охоче погодиться з вами. Тоді можна згадати те, що Біблія говорить про створення Адама і Єви, й запитати, чи в тих віршах згадується про безсмертя людської душі. У подальших міркуваннях можна звернути їй увагу на Буття 2:7, де Біблія говорить, що Адам став душею. Коли Адам згрішив, то Бог засудив його на смерть. Гідним нашої уваги є те, що Бог сказав про наслідок гріхопадіння Адама: «У поті свойого лиця ти їстимеш хліб, аж поки не вернешся в землю, бо з неї ти взятий. Бо ти порох,— і до пороху вернешся» (Буття 3:19). Отже, Адам — душа, вернувся до пороху.

¹⁰ Також можна звертати людям увагу на те, що в книзі Буття Бог ніде не говорить про вічні муки в пеклі. Коли Бог перестеріг Адама не споживати забороненого плоду, то сказав: «В день їди твоєї від нього ти напевно помреш!» (Буття 2:17). У цьому вірші нічого не згадується про вогненне пекло! Якщо після смерті Адам не помер, не «вернувся до пороху», але пішов на вічні муки, то чи ж справедливий Бог не повинен був ясно пояснити йому це? Отже, уважне й лагідне аргументування допоможе щирій людині зрозуміти суперечність свого переконання. Ніколи не забуваймо звертатись до здорового глузду, коли проповідуємо людям правду Божого Слова. (Порівняйте 2 Тимофія 2:24​-26; 1 Івана 4:8, 16).

Риси, які потрібні для ефективного обміну думками

11-13. Які християнські риси допоможуть нам ефективно передавати інформацію?

¹¹ Які ж риси нам слід розвивати для ефективного проповідування людям правди про Царство? Чого ми навчаємося з Ісусового прикладу? У Матвія 11:28​-30 його слова звучать так: «Прийдіть до Мене, усі струджені та обтяжені,— і Я вас заспокою! Візьміть на себе ярмо Моє, і навчіться від Мене, бо Я тихий і серцем покірливий,— і «знайдете спокій душам своїм». Бож ярмо Моє любе, а тягар Мій легкий». Тут маємо один із ключів, щоб зрозуміти Ісусів успіх. Ісус був лагідний і покірливий серцем. Він підкріпляв дух щиросердих людей. Апостол Павло також дав нам гарний приклад, сказавши старійшинам у Ефесі, що з першого дня його прибуття служив Господеві «з усією покорою» (Дії 20:19).

¹² Люди будуть заохочуватися нашим скромним і покірним ставленням, і нам буде легше обмінюватися думками з ними. Інакше ставлення до людей буде нам перешкодою. Справді, «з сумирними — мудрість» (Приповістей 11:2).

¹³ Для того, щоб ефективно передавати інформацію, нам також треба бути терпеливими й тактовними. З великою тактовністю апостол Павло проповідував філософам, що зібрались на пагорбі Марса. Там він зрозуміло проповідував їм добру новину (Дії 17:18, 22​-31). Якщо хочемо успішно передавати інформацію нашим слухачам, то мусимо послухати поради апостола Павла колосянам: «Нехай ваша розмова завжди буде люб’язною, а не млявою; готуйтеся до розмов з кожною людиною якнайкраще» (Колосян 4:6, Нова англійська Біблія, англ.). Ми завжди повинні говорити з людьми ласкаво. Така мова розкриватиме швидше розуми наших слухачів, тоді як необдумані вислови будуть спонукувати їх не слухати наших аргументів.

14. Як невимушений, спокійний підхід допоможе нам вести розмови з людьми?

¹⁴ Старайтеся не хвилюватися. Це заспокоює наших слухачів. Ненапруженість також значить, що ми не тільки будемо говорити, але й слухати. Переважно неквапливими, однак дружелюбними запитаннями ми даємо слухачам нагоду висловлювати свої думки. Особливо під час неформального проповідування було б добре заохочувати людей висловлюватися. Наприклад, один Свідок сидів у літаку біля римсько-католицького священика. Більше години він ставив священикові тактовні запитання, а священик відповідав і брав більшу участь у розмові. При кінці подорожі священик узяв собі кілька біблійних видань. Такий терпеливий підхід допоможе нам виявляти ще іншу потрібну рису, а саме співчуття.

15, 16. Як співчуття допомагає при спілкуванні?

¹⁵ Співчуття означає поставити себе, так би мовити, на місце іншої людини. Апостол Павло повністю оцінював потребу співчуття, як можна бачити з того, що він написав до Коринтян: «Від усіх бувши вільний, я зробився рабом для всіх, щоб найбільше придбати. Для юдеїв я був, як юдей, щоб юдеїв придбати; для підзаконних — був, як підзаконний, хоч сам підзаконним не бувши, щоб придбати підзаконних. Для тих, хто без Закону,— я був беззаконний, не бувши беззаконний Богові, а законний Христові, щоб придбати беззаконних. Для слабих,— як слабий, щоб придбати слабих. Для всіх я був усе, щоб спасти бодай деяких» (1 Коринтян 9:19​-22).

¹⁶ Щоб проповідувати людям так, як апостол Павло, ми мусимо бути тактовні, спостережливі й вміти розрізняти. Співчуття допоможе нам передавати нашим слухачам правду відповідно до їхніх почуттів і способу мислення. Книжка «Розмірковування на основі Святого Письма» (англ.) для нас є великою допомогою в цьому. Завжди беріть цю книжку з собою, коли йдете проповідувати.

Любов допомагає обмінюватися думками

17. Котра зі всіх християнських рис є найбільш важливою для ефективного проповідування правди, і як ми виявляємо цю рису?

¹⁷ Скромність, покірність, терпеливість і співчуття дуже потрібні для ефективного спілкування й передавання інформації. Передусім, несамолюбна любов допоможе нам успішно зворушувати серця людей. Ісус змилосердився над людьми, тому що вони були «змучені та розпорошені, як ті вівці, що не мають пастуха». Любов спонукала Ісуса сказати: «Прийдіть до Мене, усі струджені та обтяжені,— і Я вас заспокою!» (Матвія 9:36; 11:28). Тому що ми любимо людей, то хочемо підкріпляти їхній дух і допомагати їм стати на дорогу до життя. Ми проповідуємо звістку любові, отже, ласкаво розказуймо людям про неї. Ця любов виявляється дружнім усміхом, добротою та лагідністю, веселим настроєм, теплотою і сердечністю.

18. Як можна наслідувати Павла, подібно як він наслідував Ісуса Христа?

¹⁸ У цьому відношенні апостол Павло гарно наслідував свого Пана, Ісуса Христа. Чому він так успішно засновував багато зборів? Через свою ревність? Частково, але також тому, що любив людей. Зверніть увагу на цей теплий вислів, якого він написав новосформованому зборові в Солунах: «Ми серед вас були тихі, немов годувальниця та, яка доглядає дітей своїх. Так бувши ласкаві до вас, хотіли ми вам передати не тільки Божу Євангелію, але й душі свої, бо були ви улюблені нам». Бути такими, як Павло, допоможе нам проповідувати людям (1 Солунян 2:7, 8).

19. Чому ми не повинні знеохочуватися, коли люди на території не хочуть слухати нашої звістки?

¹⁹ Якщо будемо старатися як тільки можемо, передавати людям інформацію, але не досягаємо бажаних успіхів, то чи ж нам слід знеохочуватися? Зовсім ні. Дослідники Біблії (як Свідки Єгови колись називалися) казали, що для того, щоб люди зрозуміли правду, вони мусили бути «чесні», «покірні», і «спраглі знання духовної правди». Ми не сподіваємося, щоб нещирі люди доброзичливо реагували на правду; також не сподіваємося, щоб зарозумілі або горді слухали добру новину. Крім того, коли б людина й була чесна та покірна, то, правдоподібно, не прийме правди, якщо не буде спраглою до духовного знання.

20. Чому можна казати, що наші зусилля ніколи не даремні?

²⁰ Можливо, багатьом людям, яким ми проповідуємо на нашій території, бракує однієї або й більше з цих трьох рис. Пророк Єремія проповідував при подібних обставинах. (Єремії 1:17​-19; порівняйте Матвія 5:3). Усе-таки наші зусилля ніколи не даремні. Чому ні? Тому що оголошуємо ім’я Єгови і його Царство. Проповідуванням і самою нашою присутністю на території ми перестерігаємо лукавих (Єзекіїля 33:33). Ніколи не забувайте, що, завдяки зусиллям проповідувати людям правду, користаємо ми самі (1 Тимофія 4:16). Ми зміцнюємо свою віру і надію на Царство, а також і свою вірність, і, таким чином, освячуємо ім’я Бога Єгови, потішаючи його серце (Приповістей 27:11).

21. Що можна сказати як підсумок?

²¹ Усе це можна підсумувати так. Обмін думками — це ефективне передавання інформації. Дуже важливим є навчитися ефективно передавати людям інформацію. Коли зв’язок порушується, то з цього зароджується велика шкода. Ми вже бачили, що Бог Єгова й Ісус Христос є найбільшими прикладами обміну інформацією, і що Ісус Христос призначив канал для передавання інформації в наш час. Ми також довідалися, що нашим виглядом, як і поведінкою, ми передаємо людям інформацію. Наведення доказів також є дуже важливим для передавання людям інформації, і щоб спілкуватися ефективно, ми мусимо бути покірними й скромними, виявляти співчуття, бути терпеливими, та, передусім, любов мусить спонукувати наші серця. Якщо будемо розвивати ці риси й наслідувати біблійні приклади, то будемо успішними в обміні думками (Римлян 12:8​-11).