ТРИВОЖНІ ЗМІНИ

Після смерті Леніна уряд посилив тиск на віруючих усіх конфесій. У 1926 році була створена організація, діяльність якої повністю відповідала її назві,— Союз войовничих безбожників. Всюди в країні активно проводилась атеїстична пропаганда з метою повністю викоренити віру в Бога. Ідеї атеїзму швидко ширилися просторами Радянського Союзу. Ось що написав у всесвітній центр один Дослідник Біблії з Росії: «Молодим людям, які приймають ці ідеї, дуже важко пізнати правду».

Союз войовничих безбожників випускав атеїстичну літературу, в тому числі журнал «Антирелігіозник». Цей журнал у 1928 році повідомляв: «Воронезька область кишить сектами». У ньому також говорилося про 48 Дослідників Святого Письма, чиїми ватажками були Михайло Зінченко та Митрофан Бовін.

Тоді ставлення молодої радянської держави до релігії було дещо неоднозначним. У кількох урядових документах говорилося, що уряд хоче, аби в майбутньому віруючі влились у радянський робітничий клас. Згодом це бажання стало державною політикою. Слід зазначити, що радянський уряд не прагнув смерті служителів Єгови, він боровся за розуми людей. Він намагався переконати їх піти на компроміс, змусити бути цілковито відданими державі, але аж ніяк не Єгові.