Чи конкуренція є ключем до успіху?

«ПЕРЕМОГА — це не тільки те, що тобі потрібно, перемога — це єдине, що тобі потрібно». Багато людей сьогодні керуються у житті цими словами, які часто приписують Вінсу Ломбарді, тренеру з американського футболу. Екс-комуністичні країни сьогодні теж вихваляють принцип конкуренції. Вважається, що введення у ринок конкуренції є запорукою достатку. В країнах Сходу деякі батьки виставляють своїх дітей проти інших і посилають до репетиторів, які вчать їх здавати вступні екзамени. Затурбовані батьки переконані, що вступ у престижний учбовий заклад є ключем до майбутнього процвітання.

Багато людей впевнені, що конкуренція — це ключ до успіху. За їхніми словами, люди зробили прогрес, конкуруючи між собою. «Конкуренція за вищу посаду є джерелом живучості японських корпорацій»,— каже 65,9 відсотка керівників найбільших корпорацій, опитаних Японською федерацією економічних організацій. І виглядає, що японські компанії вже деякий час мають успіх. Проте чи справді конкуренція є ключем до успіху?

Чи конкуренція така вже корисна?

Люди, які конкурують з іншими, виявляють егоїстичні — «я перший» — погляди. Вони тішаться, коли в інших справи йдуть погано, думаючи, що це у свою чергу посприяє їхньому становищу. Заради своєї власної вигоди вони можуть використовувати методи, шкідливі для інших. До чого доводить така гонитва за успіхом шляхом конкуренції. Ясуо, котрого теж захопило змагання за високе становище у компанії, де він працював, так згадує своє минуле: «Перейнятий духом конкуренції та мисленням, що зосереджувалося на просуванні по роботі, я порівнював себе з іншими і вважав себе ліпшим за них. Коли ж тих людей ставили наді мною, то я кожного дня нарікав на кадровиків свого підприємства. У мене не було справжніх друзів».

Дух конкуренції може довести також до передчасної смерті. Як? Японська газета «Майніті дейлі ньюс» пов’язує «кароші», або смерть від перенавантажень на роботі, з поведінкою категорії «А». Категорія «А» описує лінію поведінки людини, яка реагує на стрес настирливістю, конкуренцією та ворожістю. Американські кардіологи Фрідман та Розенман пов’язують поведінку категорії «А» з коронарною хворобою серця. Так, дух конкуренції може бути згубним.

Конкуренція на робочому місці може бути причиною ще інших фізичних та психічних розладнань. Прикладом цього може послужити Кейноцуке, який був найкращим продавцем машин однієї з найбільших автомобільних фірм у Японії. Він встановив рекорд, продавши 1250 автомобілів. Його портрет повісили в кімнаті директорів компанії. Хоча він не хотів робити кар’єру по роботі за рахунок своїх колег, фірма підштовхувала його до конкуренції. В результаті цього через один рік він вже мав виразки шлунка та дванадцятипалої кишки. Того самого року 15 адміністраторів його фірми потрапили в лікарню й один покінчив життя самогубством.

Вдома ж бажання «не відставати від Петренків» заставляє людей хвалитися своїми маєтками у вічному суперництві (1 Івана 2:16). Це лише наповнює грошима кишені земних купців. (Порівняйте Об’явлення 18:11).

Хоча суперництво та дух конкуренції можуть підтримувати прогрес по роботі, не дивно, що цар Соломон помітив таку річ: «Я бачив ввесь труд та ввесь успіх учинку, [це] викликає заздрість одного до одного,— і це все марнота та ловлення вітру!» (Екклезіяста 4:4). Як же нам, живучи у конкуруючому суспільстві, зберігати душевний мир? Щоб зрозуміти це, розгляньмо спершу джерело конкуренції.

Душевний мир у конкуруючому світі

«КОЛИ хто бути першим бажає,— радив своїм учням Ісус Христос,— нехай буде найменшим із усіх і слуга всім». Апостоли сперечалися про те, хто серед них найбільший. Вони знали, що Ісус ненавидить такий дух. Він ніколи не стимулював духовний прогрес, виставляючи своїх учнів одних проти одних (Марка 9:33—37).

До свого приходу на землю Ісус Христос брав участь у створюванні першої людської пари, отже він знав природу людей (Колосян 1:15, 16). Перші люди були створені із здатністю прогресувати без жорстокої конкуренції. Люди не мали потреби воювати, щоб визначити, хто був їхнім головою, і їм не треба було боротися з тваринами, щоб вижити (Буття 1:26; 2:20—24; 1 Коринтян 11:3).

Походження духу конкуренції

Яким же чином дух жорстокої конкуренції став такою панівною силою у людському суспільстві? Перше вбивство в історії людства підказує відповідь. Дух конкуренції Каїна, найстаршого сина першої людської пари, довів до трагедії. Каїн вбив свого брата Авеля, тому що Авелева жертва задовольнила Бога, а Каїнова — ні. До того ж Біблія каже, що Каїн «був від лукавого, і брата свого забив» (1 Івана 3:12; Буття 4:4—8).

Дійсно, Сатана Диявол, лукавий, є джерелом і поширювачем духу конкуренції. Хоча він був ангелом, Божим сином з великими привілеями, він хотів більше. (Порівняйте Єзекіїля 28:14, 15). Зводячи Єву, цей ангел виявив своє бажання. Він сказав, що, з’ївши заборонений плід, вона стане, немов Бог (Буття 3:4, 5). У дійсності це Сатана хотів бути таким, як Бог, стати суперником Єгови. Дух конкуренції з Богом підштовхнув його до бунту (Якова 1:14, 15).

Цей дух заразливий. Під впливом Сатани у першій сім’ї було втрачено Божий мир (Буття 3:6, 16). З часу того бунту проти Бога Сатана Диявол керує людством, розпалюючи дух конкуренції, зводячи і чоловіків, і жінок так, що вони вважають запеклу конкуренцію ключем до успіху. Але Біблія пояснює: «Де заздрість та сварка, там безлад та всяка зла річ» (Якова 3:14—16). Так Сатана позбавив людину щастя та душевного миру.

Успіх без конкуренції

На відміну від переконувань Сатани, у Біблії містяться приклади успіху без конкуренції. Найбільшим прикладом цього є Ісус Христос. Хоча він існував у Божій подобі, то ніколи не думав про те, щоб бути Богові рівним, і прийшов на землю. Більше того, він упокорився і став слухняним аж до смерті на стовпі мук. Через цей склад розуму, який виражає слухняність без будь-якого духу суперництва, він отримав Божу ласку. «Тому й Бог повищив Його, та дав Йому Ім’я, що вище над кожне ім’я» (Филип’ян 2:5—9). Якого ще успіху може досягнути будь-яке створіння? Він задовольнив свого Отця більше від всіх інших створінь і зробив це зовсім без духу суперництва чи конкуренції (Приповістей 27:11).

Багато вірних небесних ангелів виявляють такий самий склад розуму. Хоча Ісус, який є головою ангелів, прийшовши на землю, став нижчим за них, вони охоче служили його потребам. Ясно, в них і думки не було про те, щоб скористатися ситуацією і зайняти його позицію Архангела (Матвія 4:11; 1 Солунян 4:16; Євреїв 2:7).

Їхню відразу до конкуренції видно ще краще, коли ми розглядаємо те, як вони відгукнулися на Божий намір піднести деяких недосконалих людей до стану вічного духовного життя, в якому вони будуть «судити Анголів» (1 Коринтян 6:3). Ангели мають великий досвід у служінні Єгові і можуть зробити набагато більше добра, ніж недосконалі люди. Все-таки ангели з радістю служать помазаним, що є на землі, і не заздрять їм (Євреїв 1:14). Цей чудовий, неконкурентний склад розуму дає їм можливість служити перед троном Суверенного Господа Єгови.

Крім цього, подумайте про стародавніх вірних Божих слуг, які воскреснуть на землі. Авраам дав надзвичайний приклад віри і був названий «отцем усіх віруючих» (Римлян 4:9, 11). Йов подав великий приклад витривалості (Якова 5:11). Мойсей, «найлагідніший за всяку людину, що на поверхні землі», вів ізраїльський народ до свободи (Числа 12:3). Хто серед недосконалих людей дав кращий приклад віри, витривалості та лагідності, ніж ці чоловіки? Однак вони успадкують земні володіння Божого Царства (Матвія 25:34; Євреїв 11:13—16). Ці люди, як і Іван Хреститель, отримають становища нижче від «найменшого у Царстві Небеснім» (Матвія 11:11). Чи вони допустять думку про те, щоб нарікати, наполягаючи, що їхня віра, витривалість та лагідність були такими ж, а в деяких випадках і більшими, ніж в осіб, які отримали життя в небі? Безперечно, ні! Вони будуть щасливими земними підданими Божого Царства.

Сьогодні теж приємно бути серед людей, які не мають конкурентного складу розуму. Ясуо, про якого йшлося у першій статті, дуже заборгувався, торгуючи золотом, і втратив усе своє майно. «Друзі» кинули його. Коли його дружина почала вивчати Біблію зі Свідками Єгови, Ясуо через муки сумління за проблеми, які він приніс своїй сім’ї, почав ходити на зібрання. З часом цей чоловік позбувся духу конкуренції і став Свідком Єгови. Зараз він щасливий, що його оточують християнські друзі, завжди охочі допомогти у тяжкий час.

Як зберегти душевний мир

Не завжди легко зберігати душевний мир у безжалісному, конкуруючому суспільстві. Мудро взяти до уваги факт, що Біблія засуджує «ворожнечі, сварку, заздрість, гнів, суперечки, незгоди, єресі, завидки» як «учинки тіла», що стримують людей від Божого Царства (Галатів 5:19—21). Усі ці речі тісно пов’язані з духом конкуренції. Не дивно, що апостол Павло заохочував галатів: «Не ставаймо егоїстичними, викликаючи конкуренцію між собою, заздрячи одні одним» (Галатів 5:26, НС).

У цьому контексті Павлового послання показується ключ до того, як справлятися з егоїстичною конкуренцією. Апостол писав: «Плід духу — любов, радість, мир, довготерпіння, доброзичливість, доброта, віра, лагідність, самовладання. Проти таких речей немає закону» (Галатів 5:22, 23, НС). Плід духу допомагає нам звільнити свої розуми від суперництва. Розгляньте, наприклад, таку рису, як любов. Любов, пояснює Павло, «не заздрить, любов не величається, не надимається, не поводиться нечемно, не шукає тільки свого, не рветься до гніву» (1 Коринтян 13:4—7). Розвиваючи любов, ми можемо викоренити заздрість — рушійну силу духу конкуренції. Інші плоди духу також допомагають нам звільнити свої серця та розуми від будь-яких слідів запеклої конкуренції. Адже, якщо є самовладання, будь-яке бажання змагатися з іншими і перемогти за всяку ціну можна швидко заглушити! (Приповістей 17:27).

Але щоб розвинути ці риси, ми мусимо дозволити Божому духу впливати на нас. Постійною молитвою та просьбами, щоб Божий дух підтримував нас, ми можемо допомогти святому духу виконувати цю здорову роботу (Луки 11:13). Що дасть нам у відповідь на нашу молитву Бог? Біблія відповідає: «Ні про що не турбуйтесь, а в усьому нехай виявляються Богові ваші бажання молитвою й проханням з подякою. І мир Божий, що вищий від усякого розуму, хай береже серця ваші та ваші думки у Христі Ісусі» (Филип’ян 4:6, 7).

Це видно на прикладі Ісусових апостолів. Навіть після того, як останньої ночі зі своїми учнями Ісус запровадив Господню Вечерю, вони все ще сперечалися, хто з них більший (Луки 22:24—27). За різних обставин Ісус пробував допомогти їм виправити мислення, але цей дух конкуренції глибоко вкоренився в них (Марка 9:34—37; 10:35—45; Івана 13:12—17). Проте коли через 50 днів після тої суперечки вони отримали святий дух, склад їхнього розуму змінився. Вже не було суперечки про те, хто мав від їхнього імені промовляти до натовпу зацікавлених людей, що зібралися у день П’ятидесятниці (Дії 2:14—21).

У християнському зборі не було місця пануванню якоїсь людини. Коли їм треба було розв’язати проблему обрізання, то головував на цьому важливому зібранні Яків, який навіть не був учнем на час Ісусової смерті. Немає жодних ознак суперечки про те, хто мав би взяти провід на цьому зібранні керівного органу християнського збору. Яка ж зміна у порівнянні з часом, коли апостоли ще мали в собі той недобрий дух конкуренції! З допомогою святого духу вони пригадували вчення Ісуса і почали усвідомлювати значення його уроків (Івана 14:26).

Те саме може статися і з нами. З допомогою святого духу ми можемо побороти будь-яку спонуку змагатися з іншими, щоб їхнім коштом робити прогрес. Навпаки, ми можемо набути душевний мир, вищий від усякого розуму. Біблія запевнює нас, що Сатана Диявол, джерело запеклої конкуренції, буде невдовзі вкинений до безодні, знешкоджений (Об’явлення 20:1—3). Вже не буде суперництва між сусідами. Чи це зупинить прогрес у суспільстві? Ні в якому випадку! Люди стануть досконалими не через конкуренцію, а через застосовування Ісусової викупної жертви (1 Івана 2:1, 2).

Кейноцуке, згаданий раніше, який прославився світським успіхом, продавши рекордне число автомобілів, виснажився і розумово, і фізично і зрештою залишив ту роботу. «Тепер моє життя наповнене справжньою радістю»,— каже він. Цей чоловік побачив, чому Ісус досягнув справжнього успіху в житті. Тепер він знаходить радість у будь-якій роботі, яку може виконувати у Божому всесвітньому зборі. Таким чином він готується до нового світу, в якому вже не буде конкуренції. Ви теж можете отримати уявлення про це суспільство нового світу, якщо відвідаєте Зал Царства у своїй місцевості і поспілкуєтеся зі Свідками Єгови.

[Ілюстрація на сторінці 7]

У Божому новому світі людське суспільство буде втішатися миром та співпрацею.