Роками людський мозок порівнювали з комп’ютером, але недавні відкриття виявили, що таке порівняння надто далеке від дійсності. «Як же людині збагнути роботу органа з близько 50 мільярдами нейронів, квадрильйоном синапсів (зв’язків), який посилає загалом коло 10 квадрильйонів імпульсів за секунду?»— запитує д-р Річард М. Рестак. Його відповідь? «Можливості навіть найсучасніших комп’ютерів, що працюють за принципом нейронної мережі... дорівнюють одній десятитисячній розумової здатності кімнатної мухи». Подумайте тоді, яким нікчемним здається комп’ютер у порівнянні з людським мозком, що є набагато складнішим.

Який створений людиною комп’ютер може відремонтувати себе, переписати свої програми або з часом удосконалитись? Коли в комп’ютерну систему треба внести якісь зміни, програміст мусить написати та ввести нові закодовані інструкції. Наш мозок виконує цю роботу автоматично як у перших роках життя, так і в похилому віці. Не буде перебільшенням сказати, що найсучасніші комп’ютери здаються дуже примітивними поряд з мозком. Учені називають його «найскладнішою з відомих структур» і «найнезрозумілішим об’єктом у Всесвіті». Розгляньмо деякі відкриття, котрі спонукали багатьох зробити висновок, що людський мозок — діло рук турботливого Творця.

Чемпіон з шахів проти комп’ютера

Коли суперкомп’ютер «Діп блу» здобув перемогу в чемпіона світу з шахів, виникло питання: «Чи ж це не змушує нас визнати, що «Діп блу» має розум?»

Професор Дейвід Ґелернтер з Єльського університету відповів: «Ні. «Діп блу» лише машина. У нього не більше розуму, ніж у вазона... Головне, у чому переконує комп’ютер,— це те, що люди першокласно виготовляють машини».

Професор Ґелернтер звертає увагу на таку основну відмінність: «Мозок — це машина, здатна створити «Я». Мозок може викликати в уяві світ образів, а комп’ютери — ні».

Його висновок: «Прірва між людиною і [комп’ютером] вічна й нездоланна. Машини й далі робитимуть наше життя легшим, повноціннішим, багатшим і загадковішим. А люди й далі цікавитимуться тим самим, чим цікавилися завжди: собою, одні одними і деколи Богом. Щодо цього у машин ніколи не спостерігалося ніяких змін. І ніколи не буде».

Суперкомп’ютер прирівнюється до слимака

«Сучасні комп’ютери і на крок не наближаються до 4-річної дитини з її здатністю бачити, говорити, рухатися або користуватися здоровим глуздом. Одна з причин, безперечно, полягає в надзвичайних обчислювальних можливостях. Вважається, що швидкодія обробки інформації навіть найпотужнішого суперкомп’ютера дорівнює швидкодії нервової системи слимака — а це лише крихітна частинка потужності, якою володіє суперкомп’ютер, захований у [нашому] черепі» (Стівен Пінкер, директор Центру пізнавальної неврології при Массачусетському технологічному інституті).