9. Чому важливо, щоб ми уникали надмірно критичного й засудливого ставлення до інших?

⁹ Завважте, коли ми хочемо, аби «досконалий закон» панував серед нас, нам потрібно погодитися з тим, що не всі християни мають однакове сумління (Якова 1:25, Хом.). Чи ми повинні занадто перейматися, коли люди роблять особисті рішення, якими не порушуються біблійні принципи? Ні. Це може викликати чвари (1 Коринтян 1:10). Застерігаючи нас, щоб не судити іншого християнина, Павло сказав: «Він для пана свого стоїть або падає; але він устоїть, бо має Бог силу поставити його» (Римлян 14:4). Ми ризикуємо розсердити Бога, якщо обмовляємо одні одних стосовно справ, котрі стосуються сумління (Якова 4:10—12).

15. Які запитання ми можемо поставити собі, щоб з’ясувати, чи застосовуємо закон Христа у взаєминах зі своїми братами?

¹⁵ Усі ми повинні регулярно досліджувати себе, щоб з’ясовувати, чи живемо за законом Христа й підтримуємо його (2 Коринтян 13:5). Усім нам корисно запитати себе: «Чи я підбадьорюю братів, чи лише критикую їх? Чи я зрівноважений, чи схильний до крайнощів? Чи я зважаю на погляди інших, чи стою на своєму?» Християнинові не слід намагатися диктувати, як повинен і як не повинен поводитись його брат у справах, що конкретно не обговорюються в Біблії (Римлян 12:1; 1 Коринтян 4:6).