Подорож дорогами Конго можна порівняти до бігу з перешкодами: тут нікого не дивують повалені дерева на дорозі, поламані мости, грузький пісок та ями з болотом. Представники філіалу та їхні дружини завжди виявляли дух саможертовності, служачи братам на районних та обласних конгресах. Однак їхні жертви були малими у порівнянні з тим, що доводилось витримувати вірним місцевим братам і сестрам: нерідко вони багато днів ішли пішки і спали просто неба. Брати і тепер часто долають пішки по 50—150 кілометрів, аби відвідати обласний конгрес.

[Ілюстрація на сторінці 223]

Брати і сестри подорожують багато днів, несучи з собою їжу і необхідні речі, щоб відвідати районні та обласні конгреси.