Крім того, хвала Єгові звучала під час тритижневої кампанії, що проводилась по всій землі. Тоді розповсюджували спеціальне запрошення на обласні конгреси під гаслом «Визволення близько!», які відбулися аж у 155 країнах. У цій унікальній кампанії брали участь мільйони вісників Царства з понад 99 000 зборів. Брати з одного комітету конгресу написали: «Кампанія спонукала деяких зацікавлених взяти участь у праці свідчення. А дехто з неактивних вісників знову почав проповідувати». Одному брату, який був неактивним упродовж 35 років, принесли запрошення додому, і відтоді він не пропускає жодного зібрання. Далі наведено лише декілька випадків, про які повідомили з різних філіалів.

Франція.

Одна жінка, яка сповідує католицьку віру, та її чоловік відвідали свого родича і побачили в нього запрошення на конгрес. Порушені в запрошенні запитання дуже зацікавили їх. Це подружжя прийшло на конгрес разом зі своїми трьома дітьми. Брат-обслуговуючий сердечно привітав їх, дав їм Біблії і знайшов місця біля родини Свідка, який жив лише за три кілометри від них. Обидві сім’ї провели той день разом і домовилися про біблійне вивчення. Наступного тижня, коли районний наглядач відвідував збір, зацікавлена сім’я прийшла на зібрання.

Індія.

Відома естрадна артистка, Суніта, прибула на гастролі в Канаду. Тамтешні Свідки запросили її на зібрання, яке проводилося пенджабською мовою. Вона погодилась прийти. Їй сподобалося зібрання, особливо тому, що там звертали увагу на Біблію. Отримавши запрошення на обласний конгрес, Суніта відразу скасувала свої виступи, заплановані на ті вихідні, щоб бути на всіх трьох днях конгресу. Вона не жалкувала про своє рішення. Наприкінці першого дня Суніта сказала: «Це правда». Повернувшись в Індію, вона пішла до місцевого Залу Царства разом з матір’ю, сином, племінником і подругою. Коли з цією жінкою зустрілися її колишні пастори, вона повідомила їм про своє тверде рішення стати Свідком Єгови. Крім того, Суніта порадила їм також піти до Залу Царства.

Сербія.

Одна китаянка, яку назвемо Мей Лі, живе в Белграді. У 2006 році вона почала читати «Вартову башту» рідною мовою. Мей Лі одержала запрошення на обласний конгрес у Лейпцигу (Німеччина), програма якого мала проводитися китайською. Вона вирішили відвідати конгрес, хоча Лейпциг лежить приблизно за 1000 кілометрів від Белграда. Ця жінка отримала триденну візу, полетіла до Мюнхена, а потім поїздом добралася до Лейпцига. Подорож обійшлася їй у суму, еквівалентну її зарплаті за два місяці. Програма конгресу і спілкування з іншими делегатами глибоко зворушили Мей Лі. Коли вона повернулася до Белграда, то разом з матір’ю згодилась на біблійне вивчення і стала відвідувати книговивчення, яке проводилося китайською мовою.

США.

Один комітет конгресу повідомляє: «Протягом усіх трьох днів конгресу серед присутніх можна було побачити чимало гостей. До них належала жінка, яка прийняла запрошення в той день, коли молилась до Бога і просила покерувати її життям. Їй потрібно було дві години, щоб доїхати машиною до місця проведення конгресу. Вона слухала програму як у суботу, так і в неділю, і погодилася на біблійне вивчення». Далі у цьому повідомленні говориться: «Один чоловік біг вулицею за нашим братом, який залишив запрошення його сину. Брат не знав, чого очікувати, і був приємно вражений, коли «переслідувач» люб’язно попросив знову зайти до нього, щоб поспілкуватися. Тримаючи в руках Біблію, цей чоловік ставив багато запитань; з ним розпочали біблійне вивчення».

Інший брат запропонував запрошення одному чоловікові на будівельному майданчику. «Чи я можу розповісти про це ще комусь?» — запитав чоловік. «Безумовно!» — відповів брат, не здогадуючись, що той чоловік щосуботи зранку веде радіопрограму. І дійсно, він розповів іншим про запрошення, прочитавши його під час свого шоу! В результаті цього чимало людей захотіли отримати запрошення на конгрес.

Дванадцятирічна Морган служить допоміжним піонером. За тиждень до початку спеціальної кампанії вона зустріла чоловіка, який ставив їй багато біблійних запитань, і запросила його на публічну промову в місцевий Зал Царства. Чоловік прийшов, хоча й повинен був відразу після зібрання поїхати на похорон родича. Під час спеціальної кампанії Морган дала цьому чоловікові запрошення. Він сказав: «Я обов’язково прийду в суботу і неділю, а в п’ятницю мушу працювати». Потім він поцікавився, що́ в таких ситуаціях роблять Свідки. «Зазвичай вони беруть відпустку, але іноді їм доводиться звільнятися з роботи»,— відповіла наша сестра.

Коли Морган знову завітала до зацікавленого чоловіка, він розповів про свою розмову з начальником. Звернувшись до начальника з проханням, він сказав, що звільниться, якщо той не відпустить його у п’ятницю. Начальник відповів, що дуже цінує його як працівника і дасть йому вихідний не тільки у п’ятницю, але й у четвер, аби він міг належно приготуватися.

Цей чоловік відвідав усі три дні конгресу, але він був не один. Разом з ним приїхали 8 членів його родини і 12 друзів та їхні рідні — загалом 35 осіб! Коли спочатку він сказав Морган, що хоче приїхати приблизно з 30 іншими особами, вона відповіла: «Я не зможу зайняти вам стільки місць». «Розумію,— промовив чоловік.— Якщо потрібно, то ми сядемо і на крокві». Безсумнівно, всі вони знайшли зручні місця.

[Рамка/Ілюстрація на сторінці 9]

Не просто запрошення

У надрукованому запрошенні містився купон, за допомогою якого люди могли попросити проводити з ними біблійне вивчення і/або надіслати їм книжку «Чого вчить Біблія». Невдовзі заповнені купони почали надходити до філіалів по цілому світі. Філіал у США повідомляє, що під час кампанії отримав майже 2000 купонів, у 300 з них було прохання про вивчення Біблії. Безумовно, наполегливі зусилля наших братів і сестер у розповсюдженні цього запрошення і далі приноситимуть добрі плоди.