Стародавні переписувачі та Боже Слово

НАПИСАННЯ частини Біблії, яку ще називають Старим Заповітом, завершилось під кінець V сторіччя до н. е. Упродовж наступних віків юдейські переписувачі манускриптів, зокрема соферими та масорети, ретельно дбали про збереження древніх текстів. Одні з найдавніших книг Біблії були написані ще за часів Мойсея та Ісуса Навина, тобто за сотні років до появи соферимів. Ті книги писались на порівняно недовговічних сувоях, тому їх потрібно було переписувати багато разів. Що ми знаємо про тих переписувачів? Чи в древньому Ізраїлі були вправні копіїсти?

Найдавніші доступні манускрипти Біблії належать до так званих рукописів Мертвого моря. Деякі з них датуються III—II сторіччями до н. е. Знавець мов Близького Сходу й археолог Алан Міллард пояснює: «До нашого часу не дійшли ранні копії біблійних книг. Вивчаючи сусідні культури, можна дізнатися, як у ті часи працювали переписувачі. Це допомагає в дослідженні єврейського тексту Біблії та історії його переписування».

Переписувачі в стародавньому Ізраїлі

Мойсей виростав у домі фараона (Вихід 2:10; Дії 7:21, 22). Єгиптологи припускають, що Мойсея навчали єгипетського письма і принаймні дечого з писарської справи. Професор Джеймс Гоффмаєр у своїй книжці «Ізраїль в Єгипті» сказав: «Є чимало підстав вважати правдивою біблійну традицію, згідно з якою саме Мойсей описував події, подорожі тощо»b.

Біблія повідомляє, що в Ізраїлі були також інші чоловіки, котрі мали навички писарів. «Кембриджська історія Біблії» каже, що Мойсей «призначив освічених службовців... щоб записувати рішення та стежити за їхнім виконанням». Такий висновок можна зробити на основі Повторення Закону 1:15: «Взяв я [Мойсей] голів ваших племен... і поставив їх головами над вами,— тисячниками, і сотниками, і п’ятдесятниками, і десятниками, та урядниками для ваших племен». Ким були ті урядники?

Єврейське слово, перекладене як «урядник», вживається декілька разів у біблійних описах часів Мойсея та Ісуса Навина. Дослідники пояснюють, що це слово означає «секретар-писар», «той, хто записує чи задокументовує» або «секретар судді». Оскільки те слово вживається в Біблії досить часто, значить в Ізраїлі було чимало таких секретарів і на них лежала велика відповідальність в управлінні народом.

Переписувачами можна назвати також ізраїльських священиків. «Юдейська енциклопедія» пояснює, що «для виконання своїх релігійних та інших обов’язків вони мусили бути письменними». Наприклад, Мойсей наказав синам Левія: «У кінці семи літ... будеш читати цього Закона перед усім Ізраїлем». Священики пильнували, щоб робились копії Закону. Вони доручали робити такі копії та наглядали за цією справою (Повторення Закону 17:18, 19; 31:10, 11).

Як була виконана перша копія Закону? Останнього місяця свого життя Мойсей сказав ізраїльтянам: «Коли ви перейдете Йордан до того Краю, що дає тобі Господь, Бог твій, то поставиш собі велике каміння, і повапниш їх вапном. І понаписуєш на них усі слова цього Закону» (Повторення Закону 27:1—4). Після того як було знищено Єрихон та Ай, ізраїльтяни зібралися при горі Евал, що в центральній частині Обіцяної землі. Там Ісус Навин написав на каменях жертовника «відписа Мойсеєвого Закону» (Ісуса Навина 8:30—32). Чи потрібно було робити напис на каменях, якби люди не вміли писати і читати? Ця історія показує, що ізраїльтяни знали і вміли точно переписувати свої священні тексти.