КОРИНФ був «визначним і ласолюбним містом, де зустрічались всі пороки людські із Сходу і Заходу»a.

В одному джерелі сказано, що «слава про його багатство так поширилась, що воно стало приказкою; і так само загальновідомими були порочність та розбещеність його мешканців»b. Серед поширених там язичницьких релігійних звичаїв було поклоніння Афродіті (яка відповідала римській богині Венері). Поклоніння коринфян породжувало хтивість.

² Апостол Павло прибув до цієї квітучої, однак морально зіпсутої метрополії римського світу приблизно в 50 році н. е.