Яку ж любов відчував Павло до цих співвіруючих, котрим він перший приніс добру новину про Христа! У листі він нагадав їм про духовні узи, які існували між ними, сказавши: «Ви, як учні Христа, можете мати навіть десять тисяч вихователів, а от батьків — небагатьох; а я власне, проповідуючи вам добру новину, став вашим батьком» (1 Кор. 4:15).

³ Перший лист до християн в Коринфі Павло написав під час своєї третьої місіонерської подорожі, спонуканий глибокою турботою про їхній духовний добробут. Від часу, коли Павло перебував у Коринфі, пройшло вже декілька років. Тепер був приблизно 55 рік н. е., і Павло перебував в Ефесі. Очевидно, він отримав листа від порівняно молодого коринфського збору і мав відповісти на нього. Крім того, до Павла дійшли деякі тривожні відомості (7:1; 1:11; 5:1; 11:18). Ті новини були такі неприємні, що про отриманий від коринфян лист з питаннями апостол згадав аж у першому вірші сьомого розділу. Особливо через ці відомості Павло відчув, що мусить написати до співхристиян у Коринфі.

⁶ Перший лист Павла до коринфян дає нам можливість придивитись до самого коринфського збору. Християни з цього збору зіткнулися з деякими проблемами і мали з’ясувати певні питання. У зборі існували поділення, бо дехто почав іти за людьми. Навіть було скоєно жахливу статеву неморальність. Деякі християни жили в релігійно розділених сім’ях. Чи вони мали залишатися зі своїми невіруючими партнерами, чи розлучатися? А що сказати про споживання м’яса, пожертвуваного ідолам? Чи християни могли споживати його? Коринфяни потребували порад стосовно того, як проводити свої зібрання, в тому числі і як відзначати Господню вечерю. А яке становище повинні займати жінки у зборі? Окрім того, дехто у зборі заперечував воскресіння. Проблем існувало багато. Але для апостола Павла найважливіше було духовно відродити коринфян.