НАПИСАННЯ Біблії було завершено в першому столітті нашої ери. А вчення, які лягли в основу доктрини про Трійцю, були офіційно сформульовані більше ніж через два століття після написання Біблії — 325 року н. е. на церковному соборі в малоазійському місті Нікея (нині Ізнік у Туреччині). Згідно з «Новою католицькою енциклопедією» (англ.), у символі віри, який прийняли на Нікейському соборі, вперше давалося визначення «християнським доктринам» і пояснювалося, хто такий Бог і хто такий Христос. Але чому виникла потреба пояснювати це через кілька століть після написання Біблії? Невже Біблія не дає чіткого уявлення про Бога і Христа?

ЧИ ІСУС Є БОГОМ?

У той час, коли єдиновладним правителем Римської імперії став Константин, між християнами не було згоди щодо того, яка спорідненість існує між Богом і Христом. Чи Ісус — Бог? Чи, радше, він був створений Богом? Щоб розв’язати цю суперечку, Константин скликав єпископів до Нікеї. Однак він зробив це не для того, щоб знайти правду, а для того, щоб запобігти розколу імперії на релігійному ґрунті.

Константин попросив єпископів, яких зібралося кілька сотень, дійти згоди — але марно. Тоді він запропонував собору прийняти заплутану ідею про те, ніби Ісус є «єдиносущний» (грецькою гомоусіос) з Отцем. Цей філософський термін, якого немає в Біблії, ліг в основу вчення про Трійцю, що стало невід’ємною частиною церковних символів віри.