Він говорив з Йовом зовсім не так, як Еліфаз, Білдад і Цофар. З самого початку Елігу запевнив Йова, що не буде його принижувати і ранити словами. Він виразив свою повагу тим, що звернувся до Йова на ім’я і визнав, що приятелі ставилися до нього несправедливоa. Елігу ввічливо сказав: «А тепер, Йове, послухай, будь ласка, моїх слів» (Йова 33:1, 7; 34:7).

Елігу говорив з Йовом прямо. Він сказав: «Я слухав твої слова: “Я чистий, переступів не чинив, незаплямований я і провини не маю. А Бог шукає приводу, щоб переслідувати мене”». Далі він перейшов до самої суті і поставив Йову питання: «Чи ти настільки впевнений у своїй правоті, що міг би сказати: “Я більш праведний, ніж Бог”?» Елігу не хотів, щоб Йов і далі лишався при своїй думці. «Ти помиляєшся»,— сказав молодий чоловік (Йова 33:8—12; 35:2). Елігу добре розумів, що Йова переповнює гнів через тяжкі втрати і жорстоке ставлення приятелів. Але він попередив Йова: «Стережись, щоб не піддався ти люті й не почав злорадіти» (Йова 36:18).

Обидва вірні чоловіки — Елігу і Йов — подали нам приклад. Елігу показав, як тактовно робити зауваження і зі співчуттям заспокоювати людину, яка потребує поради і підтримки. Справжній друг обов’язково вкаже своєму приятелю на серйозний недолік і застереже від помилок (Прислів’я 27:6). Нам треба бути чесними з нашими друзями, але й не забувати при цьому про теплі слова підтримки, навіть коли вони говорять щось необдумано.