3. Хто у зборі може давати поради?

³ На старійшинах як на пастирях лежить обов’язок при потребі давати братам і сестрам поради. Однак це можуть робити не тільки старійшини. Наприклад, ми можемо давати поради своїм друзям (Пс. 141:5; Присл. 25:12). Літні сестри можуть щось порадити молодим жінкам стосовно сімейних або побутових справ (Тита 2:3—5). І, звичайно ж, батькам часто доводиться наставляти і виправляти своїх дітей. Тож, хоча думки з цієї статті в першу чергу звернені до старійшин, вони можуть допомогти кожному з нас давати практичні і дієві поради, які тішили б серця інших (Присл. 27:9).

ХТО МАЄ ДАТИ ПОРАДУ?

11, 12. Які запитання має поставити собі старійшина і чому?

¹¹ Якщо видно, що без поради не обійтися, треба подумати, хто її має дати. Перш ніж підійти до одруженої сестри чи дитини, старійшині варто поговорити з головою сім’ї, який може вирішити взяту справу у свої рукиb. Або ж він може захотіти, щоб пораду дав старійшина, але в його присутності. А якщо поради потребує молода сестра, то, як згадувалося в 3-му абзаці, її може дати сестра старшого віку.

¹² Старійшині також варто запитати себе: «Чи обов’язково саме я маю давати цю пораду? Чи, можливо, краще, щоб хтось інший це зробив?» Наприклад, якщо брат має занижену самооцінку, йому буде легше прийняти пораду від старійшини, який бореться з подібною проблемою. Цей старійшина зможе поставитися до почуттів брата з більшим розумінням, і його слова звучатимуть переконливіше. Все ж на кожному старійшині лежить обов’язок підбадьорювати братів і сестер та допомагати їм узгоджувати своє життя з біблійними нормами. Тож, якщо порада потрібна, її треба дати.