Більш того, ці чоловіки скріпили свою дружбу угодою — урочистою обіцянкою підтримувати один одного (1 Самуїла 18:1—5).

Угода Йонатана з Давидом була захистом для їхньої дружби. Подумайте: Давид добре знав, що Єгова хоче, аби він став наступним царем Ізраїля. Чи Давид приховав це від свого друга? Звичайно, ні. Вони були справжніми друзями, а справжня дружба не процвітає там, де є таємниці чи обман. Як новина про те, що наступним царем буде Давид, вплинула на Йонатана? Що, коли він плекав надію одного дня стати царем і виправити всю шкоду від батькового царювання? У Біблії ми ніде не читаємо, що Йонатана охопили негативні почуття і внутрішня боротьба. Натомість, вона підкреслює його відданість і міцну віру. Йонатан чітко розумів, що з Давидом був дух Єгови (1 Самуїла 16:1, 11—13). Тому він дотримався своєї обіцянки і не переставав бачити у Давиді друга, а не ворога. Йонатан хотів, щоб виконалась воля Єгови.