1, 2. Що зміцнить наше переконання в тому, що Царство виконає Божий намір стосовно людства, і чому? (Дивіться ілюстрацію на початку статті).

БУДУЧИ Свідками Єгови, ми часто говоримо, що лише Боже Царство вирішить усі наші проблеми, і звертаємо увагу людей на цю важливу біблійну істину. Також надія на Царство несе для нас велику потіху. Але наскільки міцне наше переконання в тому, що Царство є реальним і досягне бажаної мети? На підставі чого можна мати непохитну віру в Царство? (Євр. 11:1).

² Месіанське Царство — це устрій, встановлений Всемогутнім Богом для того, щоб виконати свій намір стосовно створіння. Непохитною основою Царства є абсолютне право Єгови володарювати. Все, що пов’язане з Царством,— цар, співправителі, їхнє володіння — було законно утверджене угодами, тобто юридичними зобов’язаннями або домовленостями, в яких одним з учасників є або Бог, або його Син, Ісус Христос. Роздуми про ці угоди допоможуть нам ліпше зрозуміти, як виконається Божий намір, а також побачити, наскільки непорушний цей устрій. (Прочитайте Ефесян 2:12).

3. Що ми розглянемо в цій та наступній статтях?

³ Біблія згадує шість основних угод, пов’язаних з Месіанським Царством на чолі з Ісусом Христом. Мова йде про 1) угоду з Авраамом, 2) Закон-угоду, 3) угоду з Давидом, 4) угоду про священство, що подібне до Мелхиседекового, 5) нову угоду і 6) угоду про Царство. Розгляньмо, як кожна угода пов’язана з Царством і сприяє виконанню Божого наміру щодо землі й людства. (Дивіться супровідну інформацію «Як Бог здійснить свій намір»).

ОБІЦЯНКА, ЩО ВИЯВЛЯЄ, ЯК ВИКОНАЄТЬСЯ БОЖИЙ НАМІР

4. Які постанови, згідно з книгою Буття, прийняв Єгова стосовно людей?

⁴ Підготувавши нашу гарну планету для життя людей, Єгова прийняв стосовно них три постанови: він мав створити людей на свій образ, вони мали розширити рай по всій землі й наповнити її праведними нащадками, люди не повинні були їсти плодів з дерева знання добра і зла (Бут. 1:26, 28; 2:16, 17). Цих трьох постанов було достатньо. Після створення людини все, що необхідно було для виконання Божого наміру,— це дотримуватися двох останніх постанов. Чому ж тоді виникла потреба укладати угоди?

5, 6. а) Як Сатана намагався розладнати Божий намір? б) Як Єгова відповів на закиди Сатани, висунуті в Едемі?

⁵ Сатана Диявол вдався до зухвалої спроби розладнати Божий намір і підняв бунт. Він зробив це, зосередивши свою увагу на постанові, яка вимагала слухняності з боку людей. Виконанню цієї постанови йому було найлегше завадити. Диявол схилив першу жінку, Єву, до порушення заборони стосовно дерева знання добра і зла (Бут. 3:1—5; Об’яв. 12:9). Так Сатана поставив під сумнів право Бога володарювати над своїм творінням. Пізніше Диявол також приписував егоїстичні спонуки Божим відданим слугам (Йова 1:9—11; 2:4, 5).

⁶ Як Єгова відповів на закиди Сатани, висунуті в Едемі? Знищення бунтівників поклало б край бунту. Але це означало б, що Божий намір наповнити землю слухняними нащадками Адама і Єви не виконається. Замість того щоб відразу стратити бунтівників, мудрий Творець проголосив багатозначне пророцтво — обіцянку, дану в Едемі,— і цим запевнив, що кожне його слово виконається. (Прочитайте Буття 3:15).

7. У чому нас запевняє обіцянка, дана в Едемському саду, коли йдеться про змія та його насіння?

⁷ Обіцянкою, яку Єгова дав в Едемі, він виніс вирок змієві та його потомству, тобто Сатані Дияволу і всім, хто стоїть на його боці в спірному питанні щодо права Бога володарювати. Правдивий Бог наділив владою насіння, або потомство, своєї небесної жінки, щоб воно знищило Сатану. Тож обіцянка, дана в Едемі, не тільки засвідчила, що буде усунений сам підбурювач до бунту і всі згубні наслідки його вчинку, але й виявила, як це станеться.

8. Що можна сказати про жінку та її насіння?

⁸ Хто мав стати насінням жінки? Оскільки це насіння має стерти голову змієві, тобто знищити духовну істоту, Сатану Диявола, воно повинне бути духовною особою (Євр. 2:14). Тому жінка, яка народжує насіння, теж має бути чимось духовним. Тимчасом як насіння змія множилося, те, ким є насіння жінки, залишалося таємницею майже 4000 років після того, як Єгова дав обіцянку в Едемі. Втім Єгова уклав певні угоди, які допомагають розпізнати це насіння і запевняють його служителів, що завдяки цьому насінню Бог виправить наслідки лиха, яке Сатана стягнув на людство.

УГОДА, ЯКА ДОПОМАГАЄ РОЗПІЗНАТИ НАСІННЯ

9. Що таке угода з Авраамом і коли вона набула чинності?

⁹ Приблизно через два тисячоліття після винесення вироку Сатані Єгова наказав патріарху Аврааму покинути свій дім в Урі у Месопотамії та піти до ханаанського краю (Дії 7:2, 3). Єгова сказав йому: «Вийди зі своєї землі, і від родини своєї, і з дому батька свого до Краю, який Я тобі покажу. І народом великим тебе Я вчиню, і поблагословлю Я тебе, і звеличу ймення твоє,— і будеш ти благословенням. І поблагословлю, хто тебе благословить, хто ж тебе проклинає, того прокляну. І благословляться в тобі всі племена землі» (Бут. 12:1—3). Це найдавніша записана згадка про угоду з Авраамом — угоду, яку Бог Єгова уклав з Авраамом. Ми точно не знаємо, коли саме Єгова вперше уклав її з Авраамом. Однак вона набула чинності в 1943 році до н. е., коли 75-річний Авраам вийшов з Харана і перетнув річку Євфрат.

10. а) Як Авраам виявив непохитну віру в Божі обіцянки? б) Які подробиці про насіння жінки Єгова поступово розкривав?

¹⁰ Єгова повторював свою обіцянку Авраамові кілька разів, додаючи більше подробиць (Бут. 13:15—17; 17:1—8, 16). І, коли Авраам довів, що має непохитну віру в Божі обіцянки, виявивши готовність принести в жертву свого єдиного сина, Єгова підсилив цю угоду безумовним зобов’язанням. (Прочитайте Буття 22:15—18; Євреїв 11:17, 18). Після того як угода з Авраамом набула чинності, Єгова поступово розкривав важливі подробиці про насіння жінки. Воно мало походити від Авраама, бути численним, виконувати царські обов’язки, знищити всіх ворогів і принести благословення для багатьох.

11, 12. Як Святе Письмо показує, що угода з Авраамом має більше сповнення, і що це означає для нас?

¹¹ Угода з Авраамом виконалась на його нащадках, коли вони успадкували Обіцяну землю. Але Святе Письмо показує, що ця угода має також духовне сповнення (Гал. 4:22—25). У цьому більшому сповненні, як пояснив під натхненням апостол Павло, головна частина Авраамового насіння — це Христос, а другорядна — 144 000 помазаних духом християн (Гал. 3:16, 29; Об’яв. 5:9, 10; 14:1, 4). Жінка, яка дає початок насінню,— це «верхній Єрусалим», небесна частина Божої організації, що складається з відданих духовних створінь (Гал. 4:26, 31). Як зазначено в угоді з Авраамом, насіння жінки принесе благословення для людства.

¹² Ця угода вказує на Царя та його співправителів у Божому Царстві і є правовою основою для небесного Царства (Євр. 6:13—18). Скільки часу буде чинною ця угода? В Буття 17:7 говориться, що вона є вічною і залишатиметься в силі аж до часу, коли Месіанське Царство знищить Божих ворогів і всі родини на землі отримають благословення (1 Кор. 15:23—26). Усі, хто житиме тоді на землі, будуть вічно отримувати пожиток з цієї угоди. Угода з Авраамом доводить, що Єгова постановив виконати свій намір — «наповнити землю» праведними людьми (Бут. 1:28).

УГОДА, ЯКА ЗАПЕВНЯЄ, ЩО ЦАРСТВО ТРИВАТИМЕ ВІЧНО

13, 14. Яку гарантію щодо правління Месії дає угода з Давидом?

¹³ Обіцянка, дана в Едемі, та угода з Авраамом наголошують на важливій думці про те, що верховна влада Єгови, яку він виявляє через Месіанське Царство, ґрунтується на Божих праведних нормах (Пс. 89:15). Чи Месіанський уряд колись зіпсується і через це буде усунений? Інша правова угода гарантує, що цього ніколи не станеться.

¹⁴ Розгляньмо, що Єгова пообіцяв цареві стародавнього Ізраїлю, Давиду, в угоді, яку названо угодою з Давидом. (Прочитайте 2 Самуїла 7:12, 16). Єгова уклав цю угоду з Давидом під час його правління в Єрусалимі, пообіцявши, що Месія буде його нащадком (Луки 1:30—33). Так Єгова чіткіше показав, з якого саме роду походитиме насіння, і постановив, що Давидів спадкоємець матиме «законне право» на трон Месіанського Царства (Єзек. 21:25—27, «Переклад нового світу», англ.). Давидове царство «буде утверджене навіки» завдяки Ісусу. І справді, Давидове насіння «існуватиме вічно, і трон його стоятиме... як сонце» (Пс. 89:34—37, НС). Правління Месії ніколи не зіпсується і його досягнення будуть вічними!

УГОДА ПРО СВЯЩЕНСТВО

15—17. Які додаткові обов’язки матиме насіння, згідно з угодою про священство, що подібне до Мелхиседекового, і чому?

¹⁵ Угода з Авраамом і угода з Давидом доводять, що насіння жінки виконуватиме царські обов’язки, але цього замало, щоб люди з усіх народів отримали благословення. Їх необхідно було визволити з грішного стану і привести у всесвітню родину Єгови. Щоб виконати цю вимогу, насіння також мало виконувати священицькі обов’язки. Для цього мудрий Творець уклав інший правовий договір — угоду про священство, що подібне до Мелхиседекового.

¹⁶ Через царя Давида Єгова виявив, що укладе особисту угоду з Ісусом, яка матиме подвійну мету. По-перше, Ісус мав сидіти праворуч від Бога, поки він не підкорить його ворогів, і, по-друге, він мав бути «священиком навіки за чином Мелхиседековим». (Прочитайте Псалом 110:1, 2, 4). Чому «за чином Мелхиседековим»? Тому що задовго до того, як Авраамові нащадки успадкували Обіцяну землю, Мелхиседек, цар Салима, служив «священиком Всевишнього Бога» (Євр. 7:1—3). Сам Єгова доручив йому це служіння. Лише Мелхиседек згадується в Єврейських Писаннях як той, хто виконував обов’язки царя і священика. Крім того, про нього було сказано, що він «залишається священиком довічно», оскільки немає жодних записів ні про його попередників, ні про наступників.

¹⁷ Сам Єгова призначив Ісуса священиком на основі цієї особистої угоди. Ісус залишиться «довіку священиком на подобу Мелхиседека» (Євр. 5:4—6). Це засвідчує про те, що Єгова юридично зобов’язався послуговуватись Месіанським Царством, щоб виконати свій початковий намір стосовно людей на землі.

УГОДИ, ЯКІ ДАЮТЬ ЗАКОННУ ПІДСТАВУ ДЛЯ ЦАРСТВА

18, 19. а) Що ми довідуємося про Царство з угод, які ми обговорили? б) Про що піде мова у наступній статті?

¹⁸ Розглянувши угоди, ми побачили, як вони пов’язані з Месіанським Царством і як устрій Царства ґрунтується на правових угодах. Обіцянка, дана в Едемі, зобов’язує Єгову виконати свій намір щодо землі й людства за допомогою насіння жінки. Хто мав бути тим насінням і ким воно мало служити? Відповідь на це запитання дає угода з Авраамом.

¹⁹ Угода з Давидом чіткіше показує, з якого саме роду походить головна частина насіння і дає йому право володарювати над землею, щоб досягнення Царства були вічними. Угода про священство, що подібне до Мелхиседекового, стає основою для того, щоб насіння виконувало священицькі обов’язки. Але Ісус не сам приводитиме людей до досконалості. Інших теж помазано на царів і священиків. Звідки вони походять? Про це піде мова у наступній статті.

1, 2. Якого захисту потребувало насіння жінки і чому?

ПЕРШЕ записане в Біблії пророцтво має важливе значення у виконанні наміру Єгови. Даючи обіцянку в Едемі, правдивий Бог проголосив: «Я покладу ворожнечу між тобою [Сатаною] й між жінкою, між насінням твоїм і насінням її». Наскільки запеклою мала бути ця ворожнеча? «Воно [насіння жінки] зітре тобі [Сатані] голову, а ти будеш жалити його в п’яту»,— сказав Єгова (Бут. 3:15). Ворожнеча між змієм і жінкою мала бути лютою, адже Сатана мав докладати всіх зусиль, щоб стерти насіння, тобто потомство, жінки.

² Не дивно, що псалмоспівець молився до Бога про його вибраний народ: «Ось зашуміли Твої вороги, а Твої ненависники голови попідіймали! Вони проти народу Твого хитрий задум видумують, і нараджуються проти тих, кого Ти бережеш! Вони кажуть: “Ходіть-но, та знищимо їх з-між народів”» (Пс. 83:3—5). Родовід насіння жінки треба було захистити від знищення й занечищення. Для цього Єгова укладав подальші законні угоди, які мали сприяти його наміру.

УГОДА, ЯКА ЗАХИЩАЄ НАСІННЯ

3, 4. а) Коли Закон-угода набула чинності і що погодився робити Ізраїль? б) Від чого мала оберігати Закон-угода?

³ Коли чисельність нащадків Авраама, Ісака та Якова зросла до мільйонів, Єгова утворив з них народ — стародавній Ізраїль. Через Мойсея Єгова уклав виняткову угоду з цілим народом, давши йому Закон. Ізраїльтяни погодилися з умовами цієї угоди. Біблія говорить: «[Мойсей] взяв... книгу заповіту, та й відчитав вголос народові. А вони сказали: “Усе, що говорив Господь, зробимо й послухаємо!” І взяв Мойсей тієї крови [принесених у жертву биків], і покропив на народ, та й сказав: “Оце кров заповіту, що Господь уклав із вами про всі оці речі”» (Вих. 24:3—8).

⁴ Закон-угода набула чинності біля гори Сінай 1513 року до н. е. На основі цієї угоди стародавній ізраїльський народ був відокремлений як Божий вибраний народ. Тепер Єгова став їхнім Суддею, Законодавцем і Царем (Ісаї 33:22). З історії Ізраїля видно, що́ стається, коли люди дотримуються Божих норм праведності і коли нехтують ними. Оскільки Закон забороняв одружуватися з язичниками і поклонятись фальшивим богам, він оберігав рід Авраама від занечищення (Вих. 20:4—6; 34:12—16).

5. а) Яку можливість мали ізраїльтяни завдяки Закон-угоді? б) Чому Бог відкинув ізраїльський народ?

⁵ Крім того, Закон-угода передбачала устрій священства, який був прообразом майбутнього важливішого устрою (Євр. 7:11; 10:1). Завдяки цій угоді ізраїльтяни мали унікальну можливість і честь стати «царством священиків», але їм необхідно було слухатися законів Єгови. (Прочитайте Вихід 19:5, 6). Проте ізраїльтяни не виконали цієї вимоги. Замість того щоб прийняти Месію, головну частину Авраамового насіння, вони відкинули його. Тому Бог відкинув їх.

6. Чого досягнув Закон?

⁶ Ізраїльтяни не зберегли вірності Єгові і як народ не стали царством священиків, але це не означало, що Закон мав якусь ваду. Він повинен був захищати насіння і привести людей до Месії. Коли Христос прийшов і в ньому розпізнали Месію, Закон досягнув своєї мети. У Біблії сказано: «Кінець же Закону — Христос» (Рим. 10:4). А втім, залишається питання: хто тоді мав стати царством священиків? Бог Єгова уклав іншу законну угоду, щоб сформувати новий народ.

З’ЯВЛЯЄТЬСЯ НОВИЙ НАРОД

7. Що через пророка Єремію Єгова передрік стосовно нової угоди?

⁷ Задовго до того, як Закон-угода була скасована, через пророка Єремію Єгова передрік, що укладе з ізраїльським народом нову угоду. (Прочитайте Єремії 31:31—33). Ця угода не була схожа на Закон-угоду, бо вона гарантувала прощення гріхів без тваринних жертв. Завдяки чому це стало можливим?

8, 9. а) Що уможливлює пролита кров Ісуса? б) Яку нагоду мають ті, хто залучений в нову угоду? (Дивіться малюнок на початку статті).

⁸ Через багато століть 14 нісана 33 року н. е. Ісус започаткував Господню вечерю. Він взяв чашу з вином і сказав своїм одинадцятьом вірним апостолам: «Ця чаша означає нову угоду, укладену на підставі моєї крові, що проллється за вас» (Луки 22:20). Згідно з розповіддю Матвія, Ісус сказав про вино: «Це означає мою “кров угоди”, яка проллється за багатьох для прощення гріхів» (Матв. 26:27, 28).

⁹ Ісусова пролита кров надає чинності новій угоді. Ця кров також уможливлює прощення гріхів раз і назавжди. Ісус не є учасником нової угоди. Оскільки він безгрішний, йому не потрібне прощення. Проте Бог застосовує цінність пролитої крові Ісуса до Адамових нащадків. Крім того, він усиновляє декотрих відданих людей, помазуючи їх святим духом. (Прочитайте Римлян 8:14—17). Бог вважає їх безгрішними, і вони в певному розумінні можуть бути такими, як його безгрішний Син, Ісус. Ці помазанці стають «співспадкоємцями з Христом» і мають нагоду стати «царством священиків». Таку честь міг мати згідно з Законом ізраїльський народ. Про «співспадкоємців з Христом» апостол Петро написав: «Ви — “рід вибраний, священство царське, народ святий, люди, які стали особливою власністю, щоб усюди звіщати чесноти” того, хто покликав вас із темряви до свого дивовижного світла» (1 Пет. 2:9). Яка ж важлива нова угода! Завдяки їй Ісусові учні стають другорядною частиною Авраамового насіння.

НОВА УГОДА НАБУВАЄ ЧИННОСТІ

10. Коли нова угода набула чинності і чому цього не сталося раніше?

¹⁰ Коли набула чинності нова угода? Не тоді, коли Ісус говорив про неї в останню ніч свого земного життя. Щоб ця угода стала чинною, мала бути пролита кров Ісуса і її цінність представлена Єгові на небі. До того ж на тих, що стануть «співспадкоємцями з Христом», мав бути вилитий святий дух. Тож нова угода набула чинності у П’ятидесятницю 33 року н. е., коли Ісусові віддані учні були помазані святим духом.

11. Як завдяки новій угоді євреї і люди з інших народів стали частиною духовного Ізраїля і яка кількість тих, з ким її укладено?

¹¹ Коли через Єремію Єгова проголосив, що укладе нову угоду з Ізраїлем, Закон-угода стала певною мірою «віджилою». Усе ж її не було скасовано, аж поки не набула чинності нова угода (Євр. 8:13). Відколи почала діяти нова угода, Бог міг мати однаковий погляд на віруючих як з-посеред євреїв, так і з інших народів, оскільки їхнє «обрı́зання виконане на серці за допомогою духу, а не завдяки писаному зводу законів» (Рим. 2:29). Уклавши з ними нову угоду, Бог вклав свої закони «в їхні розуми і написав ці закони на їхніх серцях» (Євр. 8:10). Загальна кількість тих, з ким укладено нову угоду, становить 144 000, і вони є новим народом — «Ізраїлем Божим», тобто духовним Ізраїлем (Гал. 6:16; Об’яв. 14:1, 4).

12. Яке порівняння можна зробити між Закон-угодою і новою угодою?

¹² Яке порівняння можна зробити між Закон-угодою і новою угодою? Закон-угода була укладена між Єговою і буквальним Ізраїлем, а нова угода укладена між Єговою і духовним Ізраїлем. Посередником колишньої угоди був Мойсей, а Посередником нової угоди є Ісус. Закон-угода стала чинною на основі крові тварин, а нова угода — на основі Ісусової пролитої крові. Під Закон-угодою ізраїльтяни стали організованим народом на чолі з Мойсеєм, а тими, хто залучений в нову угоду, керує Ісус, Голова збору (Еф. 1:22).

13, 14. а) Як нова угода пов’язана з Царством? б) Що необхідно, аби духовний Ізраїль міг правити з Христом у небі?

¹³ Як нова угода пов’язана з Царством? Вона дала початок святому народу, члени якого мають честь стати царями і священиками в небесному Царстві. Цей народ становить другорядну частину Авраамового насіння (Гал. 3:29). Отож нова угода підсилила угоду з Авраамом.

¹⁴ Ще одну особливість Царства треба було законно утвердити. Завдяки новій угоді утворюється духовний Ізраїль, і ця угода дає її учасникам підставу стати «співспадкоємцями з Христом». Але щоб вони долучилися до Ісуса як царі й священики в небесному Царстві, необхідно було укласти ще одну законну угоду.

УГОДА, ЯКА ДОЗВОЛЯЄ ІНШИМ ПРАВИТИ З ХРИСТОМ

15. Яку угоду Ісус особисто уклав зі своїми вірними апостолами?

¹⁵ Запровадивши Господню вечерю, Ісус уклав угоду зі своїми вірними учнями, яку часто називають угодою про Царство. (Прочитайте Луки 22:28—30). На відміну від інших угод, в яких Єгова є одним з учасників, ця угода є особистою угодою між Ісусом і його помазаними послідовниками. Коли Ісус сказав: «Як і мій Батько уклав угоду зі мною», він, очевидно, мав на увазі угоду, яку Єгова уклав з ним, аби він був «довіку священиком на подобу Мелхиседе́ка» (Євр. 5:5, 6).

16. Що угода про Царство уможливлює для помазаних християн?

¹⁶ Одинадцять вірних апостолів залишилися з Ісусом у його випробуваннях. Угода про Царство запевняла їх у тому, що вони будуть з ним у небі й сидітимуть на престолах, щоб царювати і служити священиками. Однак не лише ті одинадцять матимуть таку честь. Прославлений Ісус з’явився апостолу Івану у видінні і сказав: «Переможцеві дозволю сісти зі мною на моєму престолі, як і я, перемігши, сів з Батьком на його престолі» (Об’яв. 3:21). Тож угоду про Царство укладено зі 144 000 помазаних християн (Об’яв. 5:9, 10; 7:4). Ця угода дає їм законну підставу правити з Ісусом у небі. Це подібне до того, як наречена зі шляхетної сім’ї виходить заміж за правлячого царя і стає його співправителькою. Святе Письмо називає помазаних християн «нареченою» Христа, «чистою, незайманою дівчиною», яка заручена з Христом (Об’яв. 19:7, 8; 21:9; 2 Кор. 11:2).

МАЙТЕ НЕПОХИТНУ ВІРУ В ТЕ, ЩО ЦАРСТВО ВИКОНАЄ БОЖИЙ НАМІР

17, 18. а) Коротко поясніть шість розглянутих угод, що пов’язані з Царством. б) Чому можна мати непохитну віру в те, що Царство виконає Божий намір?

¹⁷ Усі угоди, розглянуті нами в цих двох статтях, пов’язані з кількома важливими особливостями Царства. (Дивіться інформацію «Як Бог здійснить свій намір» у попередній статті). Це показує, що устрій Царства непорушно ґрунтується на законних угодах. Відтак ми маємо неабияку підставу повністю довіряти Месіанському Царству, завдяки якому Бог виконає свій початковий намір щодо землі та людства (Об’яв. 11:15).

¹⁸ Чи можна сумніватися в тому, що досягнення Царства принесуть людям вічні благословення? З цілковитою впевненістю і сміливістю ми можемо проголошувати, що лише Боже Царство раз і назавжди вирішить усі проблеми людства. Тож ревно звіщаймо цю істину іншим (Матв. 24:14).