Вивчення Біблії в зоопарку!
НЕДАВНО ми вибрали для свого щотижневого родинного вивчення Біблії радше незвичайне місце — Емменський зоопарк, недалеко від нашого дому в Голландії. Для цього у нас була добра підстава, яка скоро стане вам зрозумілою.
Як і багато християнських родин по цілому світі, щотижня ми маємо родинне вивчення Біблії. Під час цього вивчення ми часто читаємо про тварин, які згадуються в Біблії для підкреслення добрих і поганих рис характеру. Ми подумали, чи не змогли б дізнатися про тварин більше, і вирішили докласти до цього зусиль усією родиною. Кожному члену родини призначили окрему тварину й попросили знайти інформацію про неї в таких публікаціях, як «Проникливість у суть Святого Письма» та томах «Вартової башти» й «Пробудись!».
Коли ми підійшли до воріт Емменського зоопарку, то в очах наших дітей, Марі-Клер, Карісси та Пепайна, засяяла цікавість. Ми збиралися побачити крокодилів, ведмедів, зебр, мурах та, можливо навіть, інших тварин, про яких читали в Біблії. Але перш за все дозвольте розповісти вам про цей унікальний зоопарк.
Ані кліток, ані ґрат
Нодер Деренпарк, як по-голландському називається Емменський зоопарк, є дуже особливим, організованим за сучасними стандартами. Тут ви не побачите тварин у клітках або за ґратами. Навпаки, в Емменському зоопарку робиться все, щоб створити для тварин умови, якомога ближчі до їхніх природних. «У нас за огорожею — відвідувачі, а не тварини»,— говорить посміхаючись Вайбрен Лендман, один з біологів зоопарку.
«Тварини не розподілені за видами, а відповідно до їхнього місця походження. Тому численні тварини з африканської савани, яких ви бачите тут, живуть у таких самих умовах, як на волі». Авжеж, ми бачимо їх там — найвищих у світі тварин, довгошиїх жираф, які можуть мати висоту 6 метрів. Вони живуть разом з південноафриканськими газелями, імпалами, зебрами, антилопами гну та навіть кількома носорогами.
Але Вайбрен розповідає нам ще щось про Емменську савану: «Тварини мають тут так багато місця, що не почувають себе у загорожі. Крім того, ми забезпечили шляхи для втеч. Бачите он там ті великі камені? Поміж ними можуть ховатися газелі, щоб носороги не турбували їх. А пагорок ось там повністю закриває тварин одних від одних. Але переважно тварини майже не помічають одне одного. Це й не дивно, адже тисячі років вони жили в Африці в одному природному середовищі».
Спраглі зебри
«Дивіться! Зебри!» — захоплено вигукує Карісса. Вона зробила цікаве дослідження про зебр. «Смуги настільки спотворюють форму й цілісність обрисів зебри, що навіть зіркі очі тубільців часто не помічають їх з відстані 40—50 метрів. Добре розвинений зір і нюх у зебр, а також те, що вони можуть швидко бігати — понад 60 кілометрів за годину, оберігає їх від хижих тварин. Як помічено у Псалмі 104:11, зебри постійно «гасять спрагу свою». Тому вони й селяться переважно не далі 8 кілометрів од води». А ще вона додала: «Ми також повинні постійно гасити свою духовну спрагу, підтримуючи близький зв’язок зі збором, вивчаючи Біблію й відвідуючи зібрання».
Ми залишили африканську савану позаду і попрямували до одного з найбільших хижаків на землі — бурого ведмедя, кодьяка. Цей найбільший з усіх ведмедів може досягати 3 метрів у довжину й мати масу до 780 кілограмів. Щоб їхня загорожа була якомога природнішою, її оформили струмочками й великими каменями. Бурий ведмідь, кодьяк, є більшим братом сирійського ведмедя, котрий водився в Ізраїлі за біблійних часів. Як довідалася Марі-Клер, раціон ведмедів дуже різноманітний. Вони живляться листям і корінням рослин, а також фруктами, ягодами, горіхами, яйцями, комахами, рибою, гризунами тощо, а особливо люблять мед. У стародавньому Ізраїлі, коли ведмедям не вистачало рослинної їжі, пастухи повинні були остерігатись ведмежих нападів. У молодості Давид безстрашно зустрів напад ведмедя й захистив батькову отару (1 Самуїла 17:34 — 37).
«Із ніздер його валить дим»
Але ми хочемо побачити ще й інших звірів. Одного разу під час нашого біблійного вивчення ми натрапили на слово «левіятан», або крокодил. Спочатку Пепайн описав його, як «щось на зразок риби, але дуже великої!» Оскільки крокодили дуже чутливі до зміни температури, то утримуються в африканському павільйоні, де створено тропічний клімат. Щойно ввійшовши, ми відчули спеку й вологість, від чого запітніли наші окуляри. До того ж, треба звикнути до темряви. Гуляючи по дерев’яному підвісному мосту, ми зненацька побачили двійко велетенських крокодилів, які лежали в болоті по обох боках моста. Вони були такі нерухомі, що Пепайн не витримавши сказав: «Вони не справжні».
Крокодили належать до найбільших існуючих плазунів. Деякі особини можуть досягати 6 метрів у довжину й мати масу аж 900 кілограмів. Сила їхніх щелеп надзвичайна, навіть відносно маленький крокодил масою 50 кілограмів може напружити силу, яка дорівнює понад 700 кілограмів. Коли крокодил виринає після занурення у воду, то швидко випускає повітря крізь ніздрі, через що може утворитися струмінь, котрий у променях яскравого ранкового сонця може здатися ‘засвіченим світлом’ і ‘димом з його ніздер’, як це описує книга Йова (Йова 40:25; 41:10—13).
«Мудрі, як змії»
Тільки-но ми залишили крокодилів позаду, як розрізнили в темряві (на щастя, за склом) багато екземплярів створінь, котрі згадуються в Біблії як символ бажаних і небажаних рис характеру. Ми говоримо про змію, першу тварину, назва якої згадується в Біблії (Буття 3:1). Ісус вжив за приклад зміїну обережність, коли застерігав своїх учнів щодо їхньої поведінки серед подібних до вовків противників (Матвія 10:16) Однак звичайно змія поєднується зі ‘змієм великим, вужем стародавнім’, Сатаною Дияволом, котрий у 2 Коринтян 11:3 описаний спокусливим і лукавим, як змій (Об’явлення 12:9).
«Іди до мурашки... й помудрій»
Несподіване видовище для зоопарку — великий мурашник, в якому живуть три колонії мурашок-листорізів. Вони є садівниками серед мурашок. Ми можемо бачити колонію через скло, що дає нам можливість дослідити спосіб життя цих маленьких створінь. Мурашки цікавлять нас тому, що згадуються в Біблії як приклад старанності й інстинктивної мудрості (Приповістей 6:6).
Вайбрен Лендман є інсектологом. Він пояснює: «За приблизними підрахунками, на поверхні землі посилено працює один мільярд помножений на один мільйон мурашок; це значить, що на одну людину припадає не менше 200 000 мурашок! Серед 15 000 видів, які розкидані по усіх континентах, окрім полярних районів, навіть два види не виглядають подібно. Усі вони будують різні мурашники, їдять різну їжу, але усі вони організовані більш-менш однаково.
Мурашки-листорізи вирощують їстівні гриби, подібно до людей. Як ми бачимо, гриби розводяться під землею, але їжу гриби дістають із поверхні. Цілий день мурашки-робітники носять листя до свого гнізда. Вони вилазять на дерево або кущ і вибирають листочок. Потім, застосовуючи свої щелепи як ножиці, швидко відрізують півколом шматочки з листка й валкою несуть їх до свого гнізда, прикриваючись ними згори, як парасольками. Це пояснює значення їхньої другої назви — парасолькові мурашки. Обрізання листочків проходить так швидко, що у Південній і Центральній Америці вони обдирають повністю кущі або дерева за лічені години. Не дивно, що їх не дуже люблять там! У гнізді інші робітники старанно чистять шматки листочків перед тим, як пережувати їх. Потім пережована маса змішується з ферментами й амінокислотами, які виробляють мурашки. Тільки тоді пережована маса може служити їжею для грибів, які у свою чергу забезпечують постійний запас їжі для усієї колонії».
Вельми вражені мудрістю й творчістю, яка очевидна у нескінченній різноманітності створінь, ми залишаємо мурашине містечко. Уже пізно, й ми мусимо повертатися додому. Але ми могли б побачити ще багато чого. Ми не відвідали сов (Ісаї 13:21), вухатих тюленів (Вихід 35:23, НС), бегемотів (Йова 40:15), страусів (Єремії 50:39) та багатьох інших тварин, які живуть тут і згадуються в Біблії. Про усіх них варто дізнатися більше. Ми обов’язково прийдемо ще раз до Емменського зоопарку! (Надіслано).
[Відомості про ілюстрацію, сторінка 16]
Страус: Yotvatach Nature Reserve