Як це почалось

Багато книжок сучасної історії подають думку, що теперішнє суперництво між Сходом а Заходом почалось незабаром після Другої Світової Війни. Проте, біблійна історія показує, що це є продовження боротьби за всесвітнім пануванням, яке почалось близько 2300 років тому.

Якщо ви вже читали історію стародавньої Греції, то знаєте, що Александр Македонський створив з тієї держави імперію. Це було передсказане біблійним пророком Даниїлом. Так як було сказано в тому пророцтві, після смерті того „могутнього царя” 323 року до н.е., імперія була „розділена на чотири небесні вітри” — тобто між чотирма його генералами. (Даниїла 11:2—4) З цих, Селевк I Никатор запанував над Сірією й Месопотамією — територіями на північ і схід від Даниїлової домівки, Іудеї. Птолемей Лаг, ще один грецький генерал, завоював Єгипет і Палестину, на південь і захід від імперії Селевка Никатора. Через ці позиції один з них став „царем північним” а другий „царем південним”.— Даниїла 11:5, 6.

„Північ” і „південь” стали символами могутніх держав, які сповняли деякі пророчі ролі.a Протягом століть, різні держави відігравали ролі тих двох „царів”; але ці держави завжди відповідали пророчому ототожненню. Їх завжди пізнавалось по суперництві між ними, тоді як вони панували над територіями на північ і південь один від другого.

Сьогодні ці ролі відповідають назвам „Схід” і „Захід”. Це теж є символічними висловами, тому що їхні території частково збігаються одна з одною. Біблійні назви „північ” і „південь” також є відповідними символами, незважаючи на такі самі збігання.

Бог „царя північного”

Дивлячись у майбутнє, до „часу кінця”, Даниїл сказав, що „цар північний”, „повищиться понад усякого бога”, і „не буде придивлятися на богів своїх батьків”. Замість цього, він віддаватиме честь „богові твердинь... золотом... сріблом... дорогоцінним камінням і... речами коштовними” перш ніж „прийде до свого кінця”.— Даниїла 11:35—39, 45.

Бувши головно атеїстичним царем, сьогоднішній „цар північний” заперечує, що Бог існує й часто придушував релігію. Він більше покладається на озброєння і мілітаризм ніж на інші заходи, щоб ними здійснювати міжнародний вплив. Тому то він витрачає багато своїх фінансових багатств, щоб „віддавати честь богові твердинь”. У порівнянні з цим царем, тоді як сучасний „цар південний” також прославляє озброєння й мілітаризм, то визнає інших богів, і багато його народу ще є дуже релігійні.

Сучасна боротьба за силу

Дуже точно описуючи події нашого часу, у пророцтві сказано: „А в кінцевому часі зудариться з ним [царем північним] південний цар. І кинеться на нього північний цар колесницями, і верхівцями, і численними кораблями [військовою зброєю]; і [цар північний] прийде на краї, і позаливає та перейде їх”.— Даниїла 11:40.

Ви правдоподібно вже знаєте, що після Другої Світової Війни ідеологія й контроль „царя північного” поширювались по багатьох країнах, незважаючи на війни, які воювались, щоб припинити його. Яких успіхів він ще матиме в ,проході країн, і позаливанні їх’ ще побачимо; але сучасний „цар південний” старався припинити його вторгання в так званий вільний світ. Таким то чином ці супротивники „зударяються”, яке то зударяння вже розвинулось на пожвавлену гонку озброєнь і мілітаризацію космосу. Тимчасом, вони обвинувачують один одного в бажанні запанувати над світом.

Даниїл продовжує й каже: „І він [цар північний] запанує над скарбами... та над усіма коштовними речами Єгипту. А лівійці та етіопляни підуть за ним”. (Даниїла 11:43) Це мабуть стосується до природних багатств; і сучасний „цар північний” дійсно панує над територіями в яких є багато мінеральних запасів, а навіть нафти. Він також дуже впливає на території над якими він не панує, але в яких є багато природного багатства. Усі з нас маємо причину спостерігати з великим зацікавленням чи він ще здобуде більшого контролю над цими багатствами й до якого ступеня його економічний вплив ще розвинеться.

Хто виграє?

Але, що стримує цих ,царів’ від цілковитої остаточної війни? Один головний фактор є те, що вони бояться взаємної руйнівності їхньої ядерної зброї. Вони воліють укладати договори, хоч дуже рідко коли додержуються їх. Так як Даниїл передсказав: „І при одному столі вони будуть говорити неправду, але не буде успіху, бо кінець буде ще відкладений на означений час”.— Даниїла 11:27.

Ви правдоподібно бажаєте знати, Як все це зрештою закінчиться? Чи вони домовляться якогось тривалого миру? Або чи котрийсь з блоків завдасть іншому поразки? Згідно з пророцтвом у Божому Слові, то відповідь на обоє цих запитань є Ні! Чому ж ні? Тому, що третій цар завдасть їм поразки й перебере контроль світу. Отже, буде зміна в правлінні — незабаром!

Ще інший цар

Перш ніж Даниїл пророкував про ,царя північного й царя південного’, то бачив це пророче видіння відносно Богом вибраного Царя: „З небесними хмарами йшов ніби Син Людський, і прийшов аж до Старого днями [Бога Єгови], і Його підвели перед Нього... і Йому було дане панування й слава та царство, і всі народи, племена та язики будуть служити Йому. Панування Його... не спиниться, а царство Його не буде зруйноване”.— Даниїла 7:13, 14.

Тоді в Даниїловому видінні наступні світові уряди зображались звірями. І, справді, „запанувала людина над людиною на лихо для неї” звірською жорстокістю. (Екклезіястова 8:9) Політичні діячі також володарювали під звірським контролем бунтарських духовних князів, головою яких є сам Сатана. (Даниїла 7:17; 10:13; порівняйте з Об’явленням 12:9; 13:2—4.) У протилежності цьому, „хтось ніби Син Людський” одержує владу від Бога Єгови. У цього Богом-призначеному правителеві знаходяться риси властиві правителю над людьми, які оригінально були створені „на Божий образ”. (1 Мойсеєва 1:27) Хто це такий?

Коли Ісус був на землі 1900 років тому, то говорив про Себе як „Син Людський”. Бувши людиною, в буквальному значенні, Він був „сином людини”, і досконало виявляв такі гарні риси, як любов, співчуття, і правосуддя. Він також віддав Своє життя, як викуп за людей, і таким чином відіграв роль людського найближчого родича — справді став „Сином Людським”.— Матвія 20:28; Євреїв 2:11—17.

Продовжуючи застосовувати Даниїлове пророцтво, Ісус сказав: „Побачать вони Сина Людського, що йтиме на хмарах небесних із великою потугою й славою”. Пізніше він зобразив себе в подібному вигляді, кажучи: „Коли ж прийде Син Людський у славі Своїй... тоді Він засяде на престолі слави Своєї”. (Матвія 24:30; 25:31) Сьогодні Ісус уже не є людиною на землі. Після Його смерті й воскресіння 33 р. н.е., Він був небесним духом на Божий образ. У протилежності з людськими правителями, то тільки Він є царем „що має безсмертя, і живе в неприступному світлі, Якого не бачив ніхто із людей, ані бачити не може”. (1 Тимофія 6:16) Його царське правління не матиме звірських рис лукавих духів, які впливали на людські уряди.

Таким то чином Ісус є єдиним Богом-призначеним Царем, Його Месією, або Христом, уповноважений володарювати над цілою землею. (Даниїла 7:14) Це значить, що всі людські уряди, включаючи „царя північного” і „царя південного”, мусять закінчитись і бути заступлені Божим Царством у якому владітиме Христос.— Даниїла 2:44; порівняйте з Псалмом 2:7, 8, 12.

„Великий Князь” приймає владу

Але, Ісус не почав володарювати над людством 33 року н.е. Він мусив чекати якийсь час. Коли закінчився той час, то Єгова уповноважив Його „панувати поміж ворогами Своїми”. (Псалом 109 [110]:1, 2; Дії 2:32—36) Передрікаючи це, Даниїл сказав: „І повстане того часу Михаїл, великий той князь... і буде час утиску, якого не було від існування люду аж до цього часу”.— Даниїла 12:1.

Даниїл пророкував це після його натяку, що боротьба між „царем північним” а „царем південним” у теперішньому „часі кінця” досягатиме найвищої точки. У цій фазі розвитку, один з тих ,царів’ „виступить у великій лютості” для того, щоб вигубити багато людей. (Даниїла 11:40, 44, 45, Переклад Хоменка) Це буде той час, коли Михаїл „що стоїть при” Божому власному народі діятиме вирішально, щоб вони врятувались.— Порівняйте з кн. Даниїла 11:2, 3, 7, 20, 21; 12:1.

Але як же все це поєднується з Ісусом? Пам’ятайте, що коли Ісус обстоював Свої права, як майбутній Цар, то згадав Даниїлове пророцтво. Він теж говорив про незрівнянне „велике горе”. (Матвія 24:21, 29—31) Ясно, Він мав на думці той „час утиску”, якого Диниїл згадував відносно Михаїла. (Порівняйте з Єв. Матвія 24:15; Даниїла 11:31.) Таким то чином Ісус виявив Себе бути Михаїлом, Який повстане, щоб володарювати.

Ісус і Даниїл пророкували тоді як описували події протягом „часу кінця”. Ці події чудово сповнились після 1914 року. У той час Ісус прийняв владу на небі, як Цар, і володарював серед ворогів Своїх.— Матвія 24:3, 7—12.

Всесвітній Рай — незабаром!

Ви вже мабуть знаєте, що держави не визнавали Христового Царства. Вони відкидають звістку його заснування й продовжують обстоювати свої власні суверенітети. Для них ця звістка,— дурниця. Отже, „ніхто з володарів цього віку не пізнав” Божої мудрості, коли Він вибрав Христа на Царя. Засліплені системою під контролем Сатани та його бунтарських духів-князів, вони протистоять Месіанському Царству.— 1 Коринтян 2:8; порівняйте з Єв. Луки 4:5, 6; 2 Коринтян 4:4.

Сталось, так як Ісус передсказав. Ті, хто вірно проповідують Його Царство, є переслідувані. Вони зноситимуть ще більшу атаку. (Матвія 24:9, 14; Даниїла 11:44, 45; порівняйте з кн. Єзекіїля 38:14—16.) Але, Ісус виступить у ролі „Царя над царями й Господа над панами”, щоб воювати заради Своїх людей. Ця війна закінчиться цілковитою перемогою для Богом-вибраного Царя. Переслідники Його людей ,прийдуть до свого кінця, і не буде їм помічника’. Усі інші ,царі’ будуть знищені.— Об’явлення 11:15, 18; 19:11, 16, 19—21; Псалом 2:1—3, 6—9.