Цар оскверняє святиню Єгови

«А народ, що знає свого Бога, зміцніє» (ДАНИЇЛА 11:32).

1, 2. Яка хвилююча боротьба відзначила понад 2000-річний період людської історії?

ДВА конкуруючі царі зчепилися у виснажливій боротьбі за зверхність. Спочатку перший, а потім другий здобуває панування у міру того, як понад дві тисячі років тягнеться боротьба. Нині ця битва уразила більшість людей на землі і випробувала непорочність Божого народу. Вона закінчується непередбаченою обидвома силами подією. Ця хвилююча історія була заздалегідь виявлена стародавньому пророку Даниїлу (Даниїла, розділи 10—12).

² Пророцтво розповідає про зростаючу ненависть між північним і південним царями, про це також обговорювалося у подробицях у книжці «Нехай буде воля твоя на землі»a. У цій книжці було показано, що північним царем спочатку була Сірія, яка лежала на північ од Ізраїлю. Згодом цю роль перейняв Рим. А південним царем спочатку був Єгипет.

Сутичка в час кінця

3. Згідно зі словами ангела, коли мало стати зрозумілим пророцтво про північного і південного царів і як?

³ Ангел, що виявив Даниїлу все це, сказав: «А ти, Даниїле, заховай ці слова, і запечатай цю книгу аж до часу кінця. Багато-хто дослідять її, і так розмножиться знання» (Даниїла 12:4). Так, це пророцтво пов’язується із часом кінця — періодом, який почався 1914 року. Протягом цього особливого часу багато хто мав «дослідити» Святе Письмо і при сприянні святого духу правдиве знання, включаючи розуміння біблійних пророцтв, мало розмножуватися (Приповістей 4:18). У міру того як ми все глибше просуваємось у часі, роз’яснюється дедалі більше подробиць із Даниїлових пророцтв. Отже тепер, у 1993 році, 35 років після видання публікації «Нехай буде воля твоя на землі», як нам розуміти пророцтво про північного і південного царів?

4, 5. а) Де в Даниїловому пророцтві про північного і південного царів визначено 1914 рік? б) Згідно зі словами ангела, що мало відбутись у 1914 році?

⁴ Час кінця, що почався 1914 року, був ознаменований першою світовою війною та іншими світовими лихами, які передрік Ісус (Матвія 24:3, 7, 8). Чи ми можемо визначити цей рік, користуючись Даниїловим пророцтвом? Так. Початок часу кінця — це «умовлений час», про який говориться в Даниїла 11:29. (Дивіться книжку «Нехай буде воля твоя на землі», сторінки 269—270). Цей час був призначений Єговою ще за Даниїлових днів, і він прийшов з кінцем 2520 років, визначених багатозначними пророчими подіями з 4-го розділу Даниїла.

⁵ Ці 2520 років — від знищення Єрусалима 607 року до н. е., що сталося за Даниїлового юнацтва, до 1914 року н. е. — було названо «призначеними часами народів» (Луки 21:24, НС). Якою ж політичною подією мав позначитись їхній кінець? Ангел розкрив це Даниїлові. Він сказав: «На умовлений час він [північний цар] повернеться, і прийде на південь, але останнє не буде, як перше» (Даниїла 11:29).

Цар програє війну

6. Ким були північний і південний царі в 1914 році?

⁶ У 1914 році роль північного царя перейняла Німеччина, лідером якої був кайзер Вільгельм («кайзер» від римського титулу “Caesar”). Спалах збройних конфліктів у Європі став ще одною серією конфронтацій між північним і південним царями. Роль останнього, південного царя, тепер грала Британія, яка швидко захопила Єгипет — володіння початкового південного царя. У міру того як йшла війна, до Британії приєдналась її колишня колонія, Сполучені Штати Америки. Південним царем стала Англо-Американська світова імперія — найпотужніша імперія за цілу історію.

7, 8. а) Яким чином у першій світовій війні справи не обернулися, «як перше»? б) Який був наслідок першої світової війни, але, згідно з пророцтвом, як відреагував північний цар?

⁷ У минулих конфліктах між двома царями Римська імперія, яка виступала в ролі північного царя, постійно перемагала. Цього разу «останнє не було, як перше». Але чому? Тому що північний цар програв війну. Однією з причин цього було те, що проти північного царя прийшли «кіттейські кораблі» (Даниїла 11:30). Що ж то за кораблі? За Даниїлових часів Кіттеєм був Кіпр, а на початку першої світової війни Британія анексувала цей острів. Крім того, згідно із «Зондерванською ілюстрованою біблійною енциклопедією» (англ.), назвою Кіттей «охоплюється З[ахід] у цілому, а зокрема, мореплавний З[ахід]». У «Новому міжнародному перекладі» (англ.) вислів «кіттейські кораблі» перекладається як «кораблі західного узбережжя». У першій світовій війні кіттейськими кораблями були кораблі Британії, пришвартовані на західному узбережжі Європи. Потім Британський військово-морський флот зміцнився кораблями із західного континенту, з Північної Америки.

⁸ При такому штурмі північний цар «налякався» і 1918 року визнав свою поразку. Але це не зупинило його. «[Він] вернеться, і буде чинити опір святому заповітові, і зробить своє. І він вернеться, і погодиться з тими, хто покинув святий заповіт» (Даниїла 11:30). Так пророкував ангел, і це збулось.

Вдалі дії царя

9. Що привело до висунення Адольфа Гітлера і як він вдало діяв?

⁹ Після закінчення війни у 1918 році переможні союзники нав’язали Німеччині каральний мирний договір, який, очевидно, мав тримати німецький народ на межі повного виснаження невизначений час. У результаті після декількох років приголомшення крайнім лихом Німеччина була готова висунути на сцену подій Адольфа Гітлера. Він здобув цілковиту владу 1933 року і відразу розпочав наступ проти «святого заповіту», який був представлений помазаними братами Ісуса Христа. Він вдало діяв проти цих вірних християн, жорстоко переслідуючи їх.

10. З ким нав’язував контакти Гітлер, шукаючи підтримки, і з якими наслідками?

¹⁰ Гітлер мав економічний та дипломатичний успіх, вдало діючи і в цих галузях. За декілька років він дав Німеччині досить велику силу, щоб розрахуватися за все заподіяне, а в цьому йому допомогли ті, «хто покинув святий заповіт». Ким вони були? Явно, це провідники загальновизнаного християнства, які заявляли, що є в угоді з Богом, але вже давно перестали бути учнями Ісуса Христа. Гітлер мав успіх, коли звернувся за підтримкою до тих, «хто покинув святий заповіт». З папою римським вони уклали в Римі конкордат, і римсько-католицька церква, а також протестантські церкви Німеччини підтримували Гітлера всі 12 років його сповненого терору панування.

11. Як північний цар «зневажив святиню» і «спинив сталу жертву»?

¹¹ Гітлер був настільки успішний, що розпочав війну, як про це точно передрік ангел. «І повстануть його війська та й зневажать святиню, твердиню, і спинять сталу жертву» (Даниїла 11:31а). У стародавньому Ізраїлі святиня була частиною Єрусалимського храму. Проте коли євреї відкинули Ісуса, Єгова відкинув їх з їхнім храмом (Матвія 23:37—24:2). З першого століття храмом Єгови зрештою став духовний храм з його Святеє Святих у небі та з його духовним двором на землі, в якому служать помазані брати Ісуса, Первосвященика. Починаючи з 30-х років нашого століття, великий натовп служив поряд із помазаним останком; отже про них сказано, що вони служать «в [Божому] храмі» (Об’явлення 7:9, 15; 11:1, 2; Євреїв 9:11, 12, 24). Земний двір храму було осквернено невпинним переслідуванням помазаного останка та їхніх друзів у країнах, де північний цар утримував владу. Переслідування було настільки сильним, що було спинено сталу жертву — публічну жертву хвали ім’я Єгови (Євреїв 13:15). Все ж таки історія показує, що, незважаючи на жахливі страждання, вірні помазані християни разом із «іншими вівцями» продовжували проповідувати підпільно (Івана 10:16).

«Гидота»

12, 13. Що є «гидотою» і, згідно з передбаченнями вірного і мудрого раба, коли та як її було відновлено?

¹² Під кінець другої світової війни відбулась інша подія. «І [вони] поставлять гидоту спустошення» (Даниїла 11:31б). Цю «гидоту», про яку також згадував Ісус, вже було визначено як Лігу націй, багряну дику звірину, що, згідно з Об’явлення, пішла в безодню. (Матвія 24:15; Об’явлення 17:8; дивіться «Світло», англ., книжка друга, сторінка 94). З нею це сталось тоді, коли вибухнула друга світова війна. Проте на Теократичному конгресі Нового Світу, що проводився 1942 року Свідками Єгови, Натан Г. Норр, третій президент Товариства Вартової башти, обговорював пророцтво із 17-го розділу Об’явлення і попереджував, що звірина ще повернеться з безодні.

¹³ Історія підтвердила правдивість його слів. У періоді між серпнем і жовтнем 1944 року в будинку «Дембертен Окс» у Сполучених Штатах Америки почалось опрацювання статуту майбутньої Організації Об’єднаних Націй. Статут було підписано 51 державою, в тому числі колишнім Радянським Союзом, і тоді цей статут увійшов у силу 24 жовтня 1945 року — справді, померла Ліга націй вийшла з безодні.

14. Коли і як змінився виконавець ролі північного царя?

¹⁴ В обох війнах Німеччина була головним ворогом південного царя. Після другої світової війни частина Німеччини стала союзником південного царя. Що ж до іншої частини Німеччини, то вона тепер перейшла на бік іншої могутньої імперії. Комуністичний блок, в який тепер входила частина Німеччини, міцно протистояв Англо-Американському альянсу, а суперництво між двома царями дало початок «холодній війні». (Дивіться «Нехай буде воля твоя на землі», сторінки 264—284).

Цар та угода

15. Хто є ті, що діють нечестиво проти угоди і який зв’язок вони мали з північним царем?

¹⁵ Тепер ангел говорить: «Він спокусить лестощами зрадників союзу [що, діють нечестиво проти угоди, НС] до відступства» (Даниїла 11:32а, Хоменко). Хто є ті, що діють нечестиво проти угоди? Знову це може стосуватися тільки провідників загальновизнаного християнства, які заявляють, що є християнами, але своїми діями оскверняють саме ім’я християнства. Під час другої світової війни «Радянський уряд докладав зусиль, щоб здобути матеріальну та моральну підтримку церков для захисту вітчизни» (Волтер Коларс, «Релігія в Радянському Союзі», англ.). Після війни церковні провідники старалися плекати цю дружбу, незважаючи на атеїстичний курс імперії, відомої як північний царb. Отже, загальновизнане християнство стало як ніколи частиною цього світу, а це є огидним відступництвом в очах Єгови (Івана 17:14; Якова 4:4).

16, 17. Ким є «розумні» і як їм жилося під пануванням північного царя?

¹⁶ Але що можна сказати про справжніх християн? «Народ, що знає свого Бога, зміцніє та й діятиме. А розумні з народу навчать багатьох, але спіткнуться об меча та полум’я, об полон та грабіж якийсь час» (Даниїла 11:32б, 33). Християни, які жили під пануванням північного царя, вони, водночас не будучи частиною цього світу, належно «корилися вищій владі» (Римлян 13:1; Івана 18:36). Старанно сплачуючи кесареве — кесарю, вони також віддавали «Богові — Боже» (Матвія 22:21). Цим було випробувано їхню непорочність (2 Тимофія 3:12).

¹⁷ Яким же був результат? Вони як «зміцніли», так і «спіткнулися». Вони спотикнулися в тому, що їх переслідували і вони зазнали великого страждання, декого з них навіть вбили. Але вони перемогли в тому, бо здебільшого залишились вірними. Так, вони перемогли світ, так само як переміг світ Ісус (Івана 16:33). Окрім того, вони ніколи не перестали проповідувати навіть тоді, коли їх кидали у в’язниці або концентраційні табори. Таким чином вони «навчили багатьох». Незважаючи на переслідування, у більшості країн, де панував північний цар, число Свідків Єгови зростало. Завдяки вірності «розумних» у тих країнах з’явилася дедалі зростаюча частина «натовпу великого» (Об’явлення 7:9—14).

18. Яку «малу поміч» отримав помазаний останок, що жив під пануванням північного царя?

¹⁸ Повідомляючи про переслідування Божого народу, ангел передрік: «А коли вони спіткнуться, будуть споможені малою поміччю» (Даниїла 11:34а). Як це сталось? Перш за все перемога південного царя в другій світовій війні посприяла великому полегшенню для християн, що жили під пануванням суперницького царя. (Порівняйте Об’явлення 12:15, 16). Потім ті, яких переслідував наступник, що виконував роль північного царя, неодноразово відчували полегшення, а в міру того, як поступово вщухала «холодна війна», чимало політичних діячів усвідомлювали, що вірні християни не є загрозою, і тому визнавали їх закономc. Велику користь також приніс зростаючий великий натовп, який відгукнувся на віддане проповідування помазанців і допомагав їм, як про це записано в Матвія 25:34—40.

Очищення Божого народу

19. а) Як декотрі «прилучилися... лестощами»? б) Що визначається висловом «до кінцевого часу»? (Дивіться виноску).

¹⁹ Але не всі, що цікавились у той час служінням Богові, керувалися добрими спонуками. Ангел застеріг: «До них прилучаться багатохто лестощами. А дехто з тих розумних спіткнуться, щоб очистити себе, і щоб вибрати, і щоб вибілитися аж до кінцевого часу, бо ще час до умовленого часу»d (Даниїла 11:34б, 35). Декотрі виявили зацікавленість правдою, але не були охочі по-справжньому присвятитися, щоб служити Богу. Інші, які зовнішньо приймали добру новину, насправді були таємними агентами властей. У повідомленні з одної країни говориться: «Декотрі з тих відвертих комуністів, що проникали в Господню організацію, виявляли велику ревність і навіть отримували призначення на відповідальні службові позиції».

20. Чому Єгова дозволив декотрим вірним християнам «спіткнутися» через лицемірних шпигунів?

²⁰ Ці шпигуни спричинили те, що декотрі вірні особи потрапили в руки властей. Чому Єгова допустив усе це? Щоб їх удосконалити, очистити. Так само як Ісус «навчився послуху з того, що вистраждав був», так і ці вірні душі вчилися витривалості через випробування їхньої віри. (Євреїв 5:8; Якова 1:2, 3; порівняйте Малахії 3:3). Таким чином, вони вдосконалені, очищені і вибілені. Велика радість чекає таких вірних осіб у майбутньому, коли настане призначений час, щоби винагородити їх за їхню витривалість. Про це ми дізнаємось, коли далі обговорюватимемо Даниїлове пророцтво.

[Примітки]

Остаточна перемога великого князя Михаїла

«Повстане того часу Михаїл, великий той князь, що стоїть при синах твого народу» (ДАНИЇЛА 12:1).

1. Як багато правителів світу ставилися до суверенітету Єгови і в чому північний цар не відрізнявся від них?

«ХТО такий Єгова, щоб мені слухатися його голосу і відпустити Ізраїль?» (Вихід 5:2, НС). Такі глузливі слова кинув фараон Мойсею. Відмовляючись визнати найвищу божественність Єгови, фараон був сповнений рішучості тримати Ізраїль у рабстві. Інші правителі виявляли подібну зневагу до Єгови, і царі з Даниїлового пророцтва не є винятком (Ісаї 36:13—20). Говорячи по суті, північний цар перевищив їх у цьому. Ангел повідомляє: «Буде робити той цар за своїм уподобанням, і підійметься, і повищиться понад усякого бога, і на Бога богів говоритиме дивні речі... І він не буде придивлятися до богів своїх батьків, і на пожадливість жінок, і на всякого бога не буде дивитися, бо він звеличить себе понад кожного» (Даниїла 11:36, 37).

2, 3. Яким чином північний цар відкинув «богів своїх батьків» задля поклоніння іншому «богу»?

² На сповнення цих пророчих слів північний цар відкинув «богів своїх батьків» (або «спадкових богів», «Нова англійська Біблія») — чи то язичеських богів, чи триєдине божество загальновизнаного християнства. Гітлер використовував церкву загальновизнаного християнства, щоб досягнути своїх цілей, але він явно замишляв замінити її новою, німецькою церквою. Його наступник у ролі північного царя, прямо підтримував атеїзм. Отже, північний цар зробив самого себе богом, «повищуючи [себе] понад усякого бога».

³ У пророцтві далі говориться: «Він буде віддавати честь богові твердинь на його місці, та богові, якого не знали батьки його, віддаватиме честь золотом, і сріблом, і дорогоцінним камінням, і речами коштовними» (Даниїла 11:38). По суті, північний цар покладав надію на сучасний науковий мілітаризм — «бога твердинь». Впродовж усього часу кінця він шукав порятунку у цього «бога», складаючи йому на жертовник величезне багатство.

4. Який успіх мав північний цар?

⁴ «Він посадить у твердині народа чужого бога. Тому, хто пізнає його, примножить славу, і вчинить їх панами над багатьма, і поділить землю на заплату» (Даниїла 11:39). Покладаючи надію на свого мілітаристського «чужого бога», північний цар дуже вдало маневрував і став «в останні дні» грізною мілітаристською імперією (2 Тимофія 3:1, Філарет). Тим, які підтримували його ідеологію, надавалася політична, фінансова, а часами й військова підтримка.

«В кінцевому часі»

5, 6. Як південний цар «зударився» і як відреагував на це північний цар?

⁵ У Даниїла 11:40а говориться: «В кінцевому часі зудариться з ним південний цар». Колись вважалося, що записане в цьому, а також наступному вірші сповнятиметься в майбутньому. Але якщо тут «кінцевий час» має те саме значення, що в Даниїла 12:4, 9, то нам слід сподіватися сповнення цих слів у час останніх днів. Чи «зударився» протягом цього часу південний цар з північним? Так, безсумнівно. Після першої світової війни каральна мирна угода стала неминучою спонукою до помсти. Після перемоги південного царя в другій світовій війні північний цар націлив грізну ядерну зброю на свого противника і склав проти нього могутній військовий альянс — НАТО. З бігом років у його «зударення» поступово включалося шпигунство із застосуванням найновіших технологій, а також дипломатичні та військові операції.

⁶ Як відреагував на це північний цар? «І кинеться на нього північний цар колесницями, і верхівцями, і численними кораблями, і прийде на краї, і позаливає та перейде їх» (Даниїла 11:40б). Історія останніх днів привернула чимало уваги до експансії північного царя. Під час другої світової війни нацистський «цар» розширив сферу свого впливу на навколишні країни. Під кінець війни «цар», який був наступником, створив могутню імперію поза своїми кордонами. Впродовж «холодної війни» відбувалися війни між різними країнами, а також вибухали повстання в Африці, Азії і Латинській Америці під егідою північного та південного царів, які в цей спосіб вели свою суперницьку боротьбу. Північний цар переслідував правдивих християн, обмежуючи (але ні в якому разі не в змозі припинити) їхню діяльність. А своїми військовими та політичними маневрами він привів чимало країн під свій контроль. Власне про це пророкував ангел: «І він прийде до Пишного краю [духовного володіння Божого народу], і багато-хто спіткнуться» (Даниїла 11:41а).

7. Які обмеження існували для експансії північного царя?

⁷ Однак хоча присутність північного царя — з погляду його суперника — набрала загрозливого вигляду, він не завоював світу. «Оці втечуть від його руки: Едом, і Моав, і останок Аммонових синів» (Даниїла 11:41б). У давнину Едом, Моав та Аммон розкинулися десь поміж Єгиптом та Сірією. Вони можуть представляти сьогоднішні народи та організації, на які націлювався північний цар, але не зміг привести їх під свій вплив.

«Не втече єгипетський край»

8, 9. Яким був вплив північного царя і як навіть його головний противник відчув це на собі?

⁸ Ангел продовжує говорити: «Він простягне свою руку на краї, і не втече єгипетський край. І він запанує над скарбами золота й срібла, та над усіма коштовними речами Єгипту. А лівійці та етіопляни підуть за ним» (Даниїла 11:42, 43). Навіть південний цар, «єгипетський край», не зміг уникнути наслідків курсу експансії північного царя. Наприклад, південний цар зазнав значної поразки у В’єтнамі. А що можна сказати про «лівійців та етіоплян»? Ці сусіди стародавнього Єгипту з огляду на географічне розташування можуть бути відповідним прототипом народів, що є сусідами сучасного «єгипетського краю» та часами були попутниками і «йшли за» північним царем.

⁹ Чи північний цар панував над «скарбами золота й срібла»? Безперечно, він не переміг південного царя, і до самого 1993 року ситуація у світі виявляла неправдоподібність того, що він зробить це. Але він мав великий вплив на те, як південний цар використовував свої фінансові ресурси. Через страх перед своїм противником південний цар щорічно витрачав астрономічні суми на утримання величезної армії, військово-морського флоту і військово-повітряних сил. Через це можна сказати, що північний цар «панував», контролюючи те, як південний цар використовував своє багатство.

Остаточна кампанія північного царя

10. Як ангел описує кінець суперництва між двома царями?

¹⁰ Чи суперництво між двома царями триває нескінченно? Зовсім ні. Ангел сказав Даниїлові: «Його [північного царя] налякають вістки зо сходу та з півночі, і він вийде з великою лютістю, щоб багатьох погубити та зробити закляттям. І поставить намети свого палацу між морями та горою пишної святині. Та він прийде до свого кінця, але не буде йому помічника» (Даниїла 11:44, 45).

11, 12. Які недавні політичні події пов’язуються із суперництвом між північним та південним царями і про що нам ще потрібно дізнатись?

¹¹ Ці події стосуються майбутнього, тому неможливо в подробицях описати сповнення пророцтва. Недавно політична ситуація між двома царями змінилась. Напруження в суперництві між Сполученими Штатами Америки і країнами Східної Європи спало. Крім того, 1991 року Радянський Союз розпався і його вже більше не існує. (Дивіться «Вартову башту» за 1 березня 1992 року, сторінки 4, 5).

¹² Отже, хто сьогодні є північним царем? Чи його можна ототожнити з якоюсь країною, що колись була частиною Радянського Союзу? Або, може, він цілковито змінює індивідуальність, як декілька разів до того? Важко сказати. Хто буде північним царем, коли сповниться Даниїла 11:44, 45? Чи знову спалахне суперництво між двома царями? А що буде з величезним ядерним арсеналом, яким усе ще володіє багато країн? Лише час відповість на ці запитання.

13, 14. Що ми знаємо про майбутнє двох царів?

¹³ Ми знаємо одне. Незабаром північний цар проведе наступальну кампанію, викликану тим, що «його налякають вістки зо сходу та з півночі». Ця кампанія передуватиме його негайному «кінцю». Ми можемо більше дізнатись про ці «вістки», якщо розглянемо інші біблійні пророцтва.

¹⁴ По-перше, візьміть до уваги те, що тут не сказано, що ці дії північного царя скеровані проти південного царя. Він не приходить до кінця від рук свого великого суперника. Так само і північний цар не знищує південного царя. Південного царя (представленого в інших пророцтвах як останній ріг, що з’явився на дикій звірині) знищує «без [людської] руки» Боже Царство (Даниїла 7:26; 8:25). По суті, в Армагеддоні Боже Царство остаточно знищить усіх земних царів, і це неодмінно станеться з північним царем (Даниїла 2:44; 12:1; Об’явлення 16:14, 16). У Даниїла 11:44, 45 описуються події, які доводять до вирішального бою. Не дивно, що, коли північний цар прийде до свого кінця, «не буде йому помічника»!

15. Які важливі запитання все ще вимагають обговорення?

¹⁵ Отже, які інші пророцтва проливають світло на «вістки», що спонукують північного царя постановити «багатьох погубити»? І хто є ті «багато», яких він хоче знищити?

Вістка зі сходу сонця

16. а) Яка видатна подія повинна відбутися перед Армагеддоном? б) Ким є «царі зі сходу сонця»?

¹⁶ Перед вирішальною битвою Армагеддон має знищитись великий ворог правдивого поклоніння — подібний до розпусниці Вавілон Великий, світова імперія фальшивої релігії (Об’явлення 18:3—8). Вилиття шостої чаші Божого гніву на символічну ріку Євфрат є прообразом знищення цієї розпусниці. Ріка висихає, «щоб була готова дорога царям зі сходу сонця» (Об’явлення 16:12, Деркач). Що то за царі? Не хто інший, як сам Бог Єгова з Ісусом Христомa!

17. а) Що говориться в Біблії про знищення Вавілона Великого? б) Чим може бути повідомлення «зо сходу»?

¹⁷ Знищення Вавілона Великого образно описано в книзі Об’явлення: «Десять рогів, що ти бачив їх [«царі», що панують у час кінця], та звірина [багряна дика звірина, яка представляє Організацію Об’єднаних Націй],— вони зненавидять розпусницю, спустошать її й обнажать, і з’їдять її тіло, і огнем її спалять» (Об’явлення 17:16). Справді, народи нищать «багато м’яса»! (Даниїла 7:5) Але чому правителі, в тому числі північний цар, знищать Вавілон Великий? Тому що «Бог дав їм до серця, щоб волю чинили Його» (Об’явлення 17:17). Повідомлення «зо сходу» може відповідно стосуватися цієї дії Єгови, коли він покладе на серце людських керівників знищити велику релігійну розпусницю (Даниїла 11:44).

Вістка з півночі

18. В яку іншу мішень націлився північний цар і де він усадовився в час свого кінця?

¹⁸ Але є ще інша мішень, у яку гнівно націлився північний цар. Ангел говорить, що той цар «поставить намети свого палацу між морями та горою пишної святині» (Даниїла 11:45). За Даниїлового часу великим морем було Середземне море, а святою горою — Сіон, колишнє місцезнаходження Божого храму. Отже, на сповнення пророцтва розлютований північний цар проводить військову кампанію проти Божого народу! Нині в духовному розумінні той цар усадовився «між морями та горою пишної святині» — серед духовного маєтку Божих помазаних служителів, які вийшли з «моря» відчуженого людства і мають надію царювати на небесній горі Сіон разом з Ісусом Христом (Ісаї 57:20; Євреїв 12:22; Об’явлення 14:1).

19. Згідно з визначенням в Єзекіїловому пророцтві, що може зображатися вісткою, яка підбурювала Ґоґа до нападу? (Дивіться виноску).

¹⁹ Єзекіїль, сучасник Даниїла, також пророкував про напад на Божий народ «на кінці днів». Він сказав, що Ґоґ з Маґоґа, яким представляється Сатану Диявола, почне ворожі дії (Єзекіїля 38:16). Звідки у символічному розумінні приходить Ґоґ? Єгова говорить через Єзекіїля: «Прийдеш із свого місця, із північних кінців» (Єзекіїля 38:15). Отже, вістка «з півночі» може відповідно зображати пропаганду Сатани, якою підбурюється північного царя, а також усіх інших царів, щоб напасти на народ Єговиb. (Порівняйте Об’явлення 16:13, 14; 17:14).

20, 21. а) Чому Ґоґ підбурюватиме народи, в тому числі й північного царя, щоб напасти на Божий народ? б) Чи буде цей напад успішний?

²⁰ Ґоґ докладає усіх зусиль, щоб організувати цей напад з причини добробуту «Ізраїля Божого», який з великим натовпом інших овець уже не є частиною цього світу (Галатів 6:16; Івана 10:16; 17:15, 16; 1 Івана 5:19). Ґоґ скоса поглядає «на народ, зібраний з народів, що набувають [духовний] добуток та маєток» (Єзекіїля 38:12; Об’явлення 5:9; 7:9). Сповненням цих слів є те, що народ Єгови процвітає сьогодні як ніколи. У багатьох країнах Європи, Африки та Азії, де їхня діяльність колись була заборонена, нині вони поклоняються вільно. У періоді між 1987 і 1992 роками понад один мільйон «коштовностей» вийшли з народів до дому правдивого поклоніння Єгови. У духовному плані вони багаті і спокійні (Огія 2:7; Ісаї 2:2—4; 2 Коринтян 8:9).

²¹ Вважаючи духовний стан християн «неукріпленим краєм», який легко здобути, Ґоґ докладає найбільших старань, щоб усунути цю перешкоду, котра не дозволяє йому повністю контролювати людство (Єзекіїля 38:11). Але він зазнає невдачі. Коли земні царі нападуть на народ Єгови, вони «прийдуть до свого кінця». Як?

Третій цар

22, 23. Хто повстане за Божий народ, коли нападе Ґоґ, і чим це закінчиться?

²² Єзекіїль говорить, що напад Ґоґа є сигналом для Бога Єгови стати за свій народ і знищити сили Ґоґа «на Ізраїлевих горах» (Єзекіїля 38:18; 39:4). Це нагадує нам про те, що говорить ангел до Даниїла: «Повстане того часу Михаїл, великий той князь, що стоїть при синах твого народу, і буде час утиску, якого не було від існування люду аж до цього часу. І того часу буде врятований із народу твого кожен, хто буде знайдений записаним у книзі» (Даниїла 12:1).

²³ У 1914 році Ісус — небесний воїн Михаїл — став Царем Божого небесного Царства (Об’явлення 11:15; 12:7—9). Відтоді він стоїть «при синах [Даниїлового] народу». Проте незабаром він «повстане» в ім’я Єгови в ролі невидимого Царя-Воїна, зливаючи «помсту на тих, хто Бога не знає, і не слухає» Євангелії Господа нашого Ісуса» (2 Солунян 1:8). «Тоді заридають усі племена землі», у тому числі царі з Даниїлового пророцтва (Матвія 24:30, Хоменко). Сповнені у своїх серцях злих намірів до «[Даниїлового] народу», вони загинуть назавжди від руки «Михаїла великого... князя» (Об’явлення 19:11—21).

24. Як дослідження цього Даниїлового пророцтва повинно вплинути на нас?

²⁴ Чи ж ми не прагнемо побачити цю грандіозну перемогу Михаїла і перемогу його Бога, Єгови? Ця перемога означатиме, що правдиві християни «врятовані», або вижили. (Порівняйте Малахії 4:1—3). Отже, дивлячись із палким сподіванням у майбутнє, пам’ятаймо слова апостола Павла: «Проповідуй Слово, допоминайся вчасно-невчасно» (2 Тимофія 4:2). Міцно тримаймося Слова життя і старанно шукаймо овець Єгови, в той час як ще існують сприятливі умови на це. Ми біжимо по фінішній прямій у змаганні за життя. Вже видно нагороду. Постановімо непохитно триматися до самого кінця, і тоді ми будемо серед тих, хто спасеться (Матвія 24:13; Євреїв 12:1).

[Примітки]