Музика в часи царя Давида

МАБУТЬ, жодне інше ім’я не є так тісно пов’язане з музикою біблійних часів, як ім’я Давида. Цей славетний чоловік жив приблизно три тисячі років тому. Майже усе про тогочасну музику ми дізнає́мось з біблійних розповідей про Давида. Починаючи з юнацьких років, коли Давид випасав овець, аж до днів свого плідного царювання в Ізраїлі, музика була невід’ємною частиною його життя.

З цих біблійних оповідей ми можемо багато довідатись про те, на яких інструментах грали і які пісні співали в давнину, а також про те, яку роль відігравала музика в житті Давида і цілого ізраїльського народу.

Обдарований музикант

Давид вирізняється не лише як талановитий музикант, але як і поет. Його вважають автором більшої частини псалмів. Ще в юному віці Давид тонко відчував красу. Випасаючи отари, він милувався віфлеємськими пейзажами, слухав, як мекають вівці у відповідь на його голос, як дзюрчать потічки. Зворушений музикою природи, Давид брав арфу і починав піснями хвалити Єгову. Яку ж прекрасну мелодію він, мабуть, грав, співаючи 23-й псалом!

Юний Давид грав так гарно, що цар Саул взяв його до свого двору. Коли царя щось тривожило або коли його охоплювали душевні муки, мелодійні і спокійні звуки Давидової арфи приносили йому полегшення. Музика розвіювала гнітючі думки і відганяла тривоги (1 Самуїла 16:16).

Музика, яку Давид так любив і яка приносила йому задоволення, іноді була причиною проблем. Одного разу, коли Саул і Давид поверталися додому після перемоги над филистимлянами, жінки зустріли їх тріумфальною музикою. Вони співали: «Саул повбивав свої тисячі, а Давид — десятки тисяч». Почувши це, цар розлютився і «від того дня... дивився заздрісним оком на Давида» (1 Самуїла 18:7—9).

Джерело натхнення

Музичні твори, які Давид написав під Божим натхненням, були прекрасні. Він склав пісні для роздумів, а також псалми, в яких оспівував турботу пастуха про овець. Його твори надзвичайно багатогранні: від хвалебних віршів до історичних розповідей, від радісних пісень для свята збору винограду до урочистих пісень під час відкриття палаців, від нагадувань до слів надії, від прохань до палких благань. (Дивіться Псалом 8, 23, 30, 32, 38, 51, 72, 86, 145 та надписи до них). Давид також написав жалобну пісню, в якій вилив свій смуток через смерть Саула та його сина Йонатана. Вона починається словами: «О пишното Ізраїлева, побита із лука на згір’ях своїх». Справді, Давид вміло виражав усе багатство і глибину почуттів як словами, так і грою на арфі (2 Самуїла 1:17—19).

Давид був енергійною людиною і любив веселу та жваву музику. Коли ковчег заповіту перенесли в Сіон, Давид так радів, що скакав і танцював з усієї сили. Читаючи цю біблійну оповідь, можна уявити, якою запальною була музика. Давид навіть не переймався тим, що його дружина Мелхола засудила його за таку поведінку. Він любив Єгову, і ця музика наповнювала його серце радістю та спонукувала скакати (2 Самуїла 6:14, 16, 21).

До того ж Давид створював нові музичні інструменти (2 Хронік 7:6). Він, очевидно, був обдарованим майстром, митцем, поетом, композитором і виконавцем. Подивімось, чим ще прославився Давид.

Спів і музика у храмі

Давид багато зробив для прославлення Бога, організувавши хор і оркестр у храмі. Чотири тисячі співаків та музикантів були під керівництвом Асафа, Гемана і Єдутуна (якого, можливо, ще називали Етаном), яких на цю посаду призначив Давид. У навчанні та нагляді цим чоловікам допомагали 288 знавців музики. Увесь хор та музиканти були присутні на трьох великих щорічних святах. Яким же величним був їхній спів! (1 Хронік 23:5; 25:1, 6, 7).