Помер значить помер

«Краще собаці живому, ніж левові мертвому! Бо знають живі, що помруть, а померлі нічого не знають, і заплати немає вже їм,— бо забута і пам’ять про них» (Екклезіяста 9:4, 5).

БАГАТО людей розпливчасто уявляють собі, що душа живе після смерті або проходить крізь коло перевтілень. Дехто навіть вважає можливим повернення зі стану смерті. У Томаса Лінча, працівника похоронного бюро, недавно запитали, чи він припускає можливість потойбічного життя. Він відповів: «Ті, хто бачив тунелі світла і таке інше, не повернулись із мертвих: вони лише перебували в такому стані, коли ми були неспроможні визначити у них ознаки життя. Померлі — це ті, хто вже не повертається» (журнал «Нью-Йорк таймс»).

Біблія чітко пояснила це питання дуже давно. «Краще собаці живому, ніж левові мертвому! Бо знають живі, що помруть, а померлі нічого не знають, і заплати немає вже їм,— бо забута і пам’ять про них» (Екклезіяста 9:4, 5). Якщо ви підете на будь-яке старе кладовище, то переконаєтесь у правдивості цих слів.

Чи означає це, що для померлих немає жодної надії? Біблія не дає ніяких підстав для віри у безсмертну душу, яка переживає смерть (Буття 2:7; Єзекіїля 18:4, 20). Ісус Христос проповідував про воскресіння у відновленому земному раю. Його учениця з євреїв, Марта, сестра щойно померлого Лазаря, вірила у воскресіння; вона сказала: «Знаю, що в воскресення останнього дня він воскресне» (Івана 11:24). На це Ісус відповів: «Я воскресення й життя. Хто вірує в Мене,— хоч і вмре, буде жити. І кожен, хто живе та хто вірує в Мене,— повіки не вмре. Чи ти віруєш в це?» (Івана 11:25, 26). А ще раніше Ісус сказав так: «Не дивуйтесь цьому, бо надходить година, коли всі, хто в гробах,— Його голос почують, і повиходять ті, що чинили добро, на воскресення життя, а котрі зло чинили, на воскресення Суду». Зауважте, Ісус нічого не говорив про безсмертну душу! (Івана 5:28, 29; Луки 23:43).

[Вставка на сторінці 31]

«Померлі — це ті, хто вже не повертається». Томас Лінч, працівник похоронного бюро