Мудрість, яка допомагає ‘передбачати те, що станеться’
«ВОНИ — люд безрадний, і нема в них розумування. Коли б були мудрі вони, зрозуміли б оце, розсудили б були про кінець свій [«передбачили б те, що з ними станеться», Бек]» (Повторення Закону 32:28, 29).
Ці слова Мойсей сказав ізраїльтянам, коли вони стояли при вході в Обітовану землю. Мойсей передрікав, що з часом вони відступлять від Єгови і зовсім не думатимуть про наслідки своїх вчинків. Протягом наступних століть ізраїльтяни, у тому числі багато царів, нехтували Божими застереженнями.
Наприклад, Соломон знав божественний наказ не одружуватися з тими, хто поклонявся іншим богам, а не Єгові (Повторення Закону 7:1—4). І все-таки він взяв собі «багато чужинних жінок». Який був наслідок? У біблійній оповіді говориться: «Сталося на час Соломонової старости, жінки його прихилили його серце до інших богів; і серце його не було все з Господом, Богом, як серце його батька Давида» (1 Царів 11:1, 4). Хоча Соломон був мудрим чоловіком, йому не вистачило проникливості ‘передбачити те, що з ним станеться’, коли не послухається Божого наказу.
А що сказати про нас? Ми уникнемо багатьох страждань, якщо, роблячи важливі рішення, все добре заздалегідь обдумаємо. Наприклад, християн заохочується ‘очистити себе від усякої нечисти тіла та духа’ (2 Коринтян 7:1). Це мудро, але багато людей не мають проникливості передбачити те, що може статись, коли вони знехтують Павловою порадою. Наприклад, чимало молодих людей забруднюють своє тіло через куріння. Їм здається, що завдяки цьому виглядатимуть, як досвідчені дорослі. Як же сумно, що через це багато таких осіб страждає пізніше на хвороби серця, рак легень або емфізему!
Тому важливо добре обдумувати наслідки своїх рішень та вчинків. Тож, Павло мав усі підстави написати: «Що тільки людина посіє, те саме й пожне! Бо хто сіє для власного тіла свого, той від тіла тління пожне. А хто сіє для духа, той від духа пожне життя вічне» (Галатів 6:7, 8).