Грецькі слова (дікайо́о [дієслово], діка́йома та діка́йосіс [іменники]), вжиті у Грецьких Писаннях, де найповніше розкривається це поняття, передають думку про зняття будь-яких звинувачень, визнання когось невинним, а отже, виправдання або проголошення цієї особи праведною і ставлення до неї як до праведної (Bauer W. Greek-English Lexicon of the New Testament / revised by F. W. Gingrich and F. Danker. 1979. P. 197, 198; Liddell H., Scott R. A Greek-English Lexicon / revised by Jones H. Oxford, 1968. P. 429).

Тому апостол Павло сказав, що Бог «вияви[ть]ся праведним [форма дікайо́о]» у своїх словах і переможе, коли його будуть судити наклепники (Рм 3:4). Ісус говорив, що «мудрість доводить свою праведність вчинками» і що в Судний день, коли люди даватимуть відповідь за свої слова, хтось буде «визнаний праведним [форма дікайо́о]», а хтось засуджений (Мт 11:19; 12:36, 37). Ісус відзначив, що смиренний збирач податків, який молився у храмі, визнаючи свої гріхи, «пішов додому праведнішим» за самовдоволеного фарисея, який також там молився (Лк 18:9—14; 16:15). Апостол Павло писав, що той, хто помер, «звільнився [форма дікайо́о] від гріха», заплативши смертю за свої гріхи (Рм 6:7, 23).

Крім того, ці грецькі слова набувають особливого значення, коли йдеться про те, що Бог визнає́ людину невинною (Дії 13:38, 39; Рм 8:33) або досконало непорочною і достойною отримати право на життя (про це йтиметься далі).

Щоб краще зрозуміти цей вираз, розгляньмо значення вжитого тут грецького дієслова лоґı́зомай («рахувати»).

Що означає «зарахувати» як праведність? У давні часи грецьке дієслово лоґı́зомай часто використовували, коли здійснювали підрахунки та обчислення, зокрема при веденні рахунків; його вживали, коли вносили дані і у дебетову сторону рахунку, і у кредитову. У Біблії це слово вживається в значенні «залічувати; зараховувати; приписувати». Наприклад, у 1 Коринфян 13:5 говориться, що любов «не веде лічби [форма лоґı́зомай] образам» (пор. 2Тм 4:16, Ог.); а в Римлян 4:8 цитуються слова Давида: «Щаслива людина, якій Єгова не зарахує гріха». Павло зазначив, що ті, хто оцінює все поверхово, зважаючи лише на «зовнішню цінність», мають змінити свій підхід, їм слід, так би мовити, звірити дві сторони бухгалтерського рахунку (2Кр 10:2, 7, 10—12). Разом з тим Павло просив, щоб йому ніхто «не приписував [форма лоґı́зомай]... забагато», тобто більше, ніж він насправді робить у служінні (2Кр 12:6, 7).

Слово лоґı́зомай може також означати «вважати; думати; зарахувати до» (1Кр 4:1). Скажімо, про Ісуса написано, що він «був зарахований до [форма лоґı́зомай] беззаконників», тобто його вважали одним з них (Лк 22:37). У Листі до римлян апостол Павло говорить, що якщо необрізаний чоловік дотримується праведних вимог Закону, то його необрı́зання буде «вважатися [форма лоґı́зомай] обрı́занням» (Рм 2:26). У такому ж значенні це слово вживається у заклику до християн: «Вважайте себе померлими для гріха, але живими для Бога завдяки Христу Ісусу» (Рм 6:11). Так само помазані християни з язичників, які, хоча й не були у прямому сенсі потомками Авраама, вважаються його справжнім потомством (Рм 9:8).