Які благословення приносить присвячення

4. Що ми дізнаємося про зобов’язання з прикладу дружби Давида і Йонатана?

⁴ Присвячення християнина — серйозний крок, а не просто якесь зобов’язання. Які ж благословення приносить присвячення? Щоб ліпше зрозуміти це, розгляньмо, як зобов’язання людей одні перед одними приносять їм користь. Візьмімо для прикладу стосунки між друзями. Аби насолоджуватися дружбою з кимось, вам самим треба бути справжнім другом. З появою дружби виникає і обов’язок дбати про свого друга. Один з найвидатніших прикладів дружби, описаних у Біблії,— дружба Давида і Йонатана. Вони, як друзі, навіть уклали угоду між собою. (Прочитайте 1 Самуїла 17:57; 18:1, 3). Хоча така дружба є рідкістю, дружні стосунки здебільшого процвітають тоді, коли обоє товаришів готові дотримуватися певних зобов’язань один перед одним (Прип. 17:17; 18:24).

5. Як раб міг назавжди залишитися в доброго господаря?

⁵ У Законі, який Бог дав Ізраїлю, розповідається про ще один вид стосунків, з яких люди черпали пожиток, коли дотримувалися зобов’язань. Коли раб хотів назавжди залишитися в хорошого господаря, він міг скласти з ним довічну угоду. Закон говорив: «Якщо раб той щиро скаже: “Полюбив я пана свого, жінку свою та дітей своїх,— не вийду на волю”, то нехай його пан приведе його до суддів, і підведе його до дверей або до бічних одвірків, та й проколе пан його вухо йому шилом,— і він буде робити йому повіки» (Вих. 21:5, 6).

6, 7. а) Яку користь приносять людям зобов’язання? б) Як це стосується наших взаємин з Єговою?

⁶ Шлюб є союзом, який вимагає особливих зобов’язань. Це відданість не угоді, а людині. Двоє неодружених осіб, котрі живуть разом, не можуть мати справжнього почуття захищеності, його не матимуть і їхні діти. Однак подружні партнери, які віддані одне одному і з пошаною ставляться до шлюбу, розуміють, що Біблія спонукує їх розв’язувати проблеми в дусі любові (Матв. 19:5, 6; 1 Кор. 13:7, 8; Євр. 13:4).

⁷ У біблійні часи люди укладали взаємовигідні ділові і трудові угоди (Матв. 20:1, 2, 8). Те саме відбувається сьогодні. Приміром, нам іде на благо те, що перед початком якоїсь ділової справи або влаштуванням на роботу ми укладаємо письмовий договір. Як бачимо, зобов’язання зміцнюють дружбу, шлюб і ділові стосунки. Наскільки ж більші благословення несе з собою беззастережне присвячення Єгові! Тепер обговорімо, як люди в минулому черпали користь з присвячення Богу Єгові і чому їхні стосунки з ним були чимось набагато більшим, ніж просто зобов’язанням.

Який пожиток приносило ізраїльтянам присвячення

8. На що вказувало присвячення ізраїльтян Богові?

⁸ Ізраїльтяни як народ присвятились Єгові, коли дали йому урочисту обіцянку. Єгова звелів їм зібратися біля гори Сінай і промовив: «Коли справді послухаєте Мого голосу, і будете дотримувати заповіту Мого, то станете Мені власністю [«особливою власністю», Хом.] більше всіх народів». Народ одностайно відповів: «Усе, що Господь говорив, зробимо» (Вих. 19:4—8). Присвячення ізраїльтян Богові вказувало не лише на обов’язок щось робити. Це означало, що вони належали Єгові, а він вважав їх «особливою власністю».

9. Які блага отримували ізраїльтяни завдяки присвяченню Богові?

⁹ Ізраїльтяни мали багато благ завдяки тому, що належали Єгові. Він поводився віддано і дбав про них, як турботливий батько піклується про свою дитину. Бог сказав Ізраїлеві: «Чи ж жінка забуде своє немовля, щоб не пожаліти їй сина утроби своєї? Та коли б вони позабували, то Я не забуду про тебе» (Ісаї 49:15). Єгова давав народу провід через Закон, підбадьорював через пророків і захищав його з допомогою ангелів. Псалмоспівець писав: «Своє слово звіщає Він Якову, постанови Свої та Свої правосуддя — Ізраїлю: для жодного люду Він так не зробив» (Пс. 147:8, 9; прочитайте Псалом 34:8, 20; 48:15). Якщо Єгова піклувався про свій народ у давнину, він попіклується про своїх присвячених служителів і сьогодні.

Присвячення Богові — запорука щастя

16, 17. Чому присвячення Єгові приносить щастя?

¹⁶ Присвячення Богові сприяє щастю, бо ми віддаємо себе йому. Ісус висловив основоположну істину, сказавши: «Більше щастя — давати, а не брати» (Дії 20:35). Він відчув повноту щастя, йдучи на жертви під час свого земного служіння. Якщо було потрібно, Ісус жертвував відпочинком, їжею та зручностями і допомагав іншим знайти дорогу життя (Ів. 4:34). Ісусові приносило насолоду тішити серце свого Батька. Він говорив: «Я завжди роблю те, що йому до вподоби» (Ів. 8:29; Прип. 27:11).

¹⁷ Ісус вказав своїм послідовникам на сповнений змісту життєвий шлях, коли промовив: «Якщо хтось хоче йти за мною, нехай зречеться самого себе» (Матв. 16:24). Так ми наближатимемось до Єгови. Чи будемо ми жалкувати про таке рішення? А хіба хтось може дбати про нас з такою ж любов’ю, як Бог?

18. Чому життя, яке ми присвятили Єгові, приносить більше щастя, ніж відданість будь-кому чи будь-чому іншому?

¹⁸ Якщо ми присвятились Єгові і живемо відповідно до своєї обіцянки, виконуючи його волю, то почуваємось по-справжньому щасливими. Відданість жодній іншій особі чи справі не приносить стільки щастя. Наприклад, багато людей присвячують своє життя гонитві за матеріальним багатством, але так і не знаходять справжнього щастя і задоволення. Особи, які присвячують себе Єгові, мають тривале щастя (Матв. 6:24). Ці люди тішаться тим, що мають честь бути «Божими співпрацівниками», однак вони присвячені не якійсь справі, а вдячному Богові (1 Кор. 3:9). Ніхто не цінує їхньої саможертовності так, як він. Бог навіть поверне своїм відданим поклонникам молодість, щоб вони черпали пожиток з його доброти вічно. (Йова 33:25; прочитайте Євреїв 6:10).

19. Яку честь мають ті, хто присвятив себе Єгові?

¹⁹ Присвятивши життя Єгові, ми втішаємося близькими стосунками з ним. У Біблії сказано: «Наблизьтесь до Бога — і він наблизиться до вас» (Як. 4:8; Пс. 25:14).