Сатана й демони жорстокі й небезпечні. Сатана повбивав вірному Йовові худобу і його вірних слуг. Потім він умертвив Йовових десять дітей «великим вітром», який вдарив дім, у якому його діти пробували. По якомусь часі Сатана вдарив Йова «злим гнояком від стопи ноги його аж до його черепа» (Йова 1:7​-19; 2:7).

У час Ісуса демони онімляли й осліплювали декотрих людей (Матвія 9:32, 33; 12:22). Вони мучили одного чоловіка й змусили його битися об каміння (Марка 5:5). Демон також змусив одного хлопця кричати, кинув його на землю і «затряс» ним (Луки 9:42).

У наш час Сатана з його демонами також дуже жадібні до вбивства. Так, вони збільшили свою лукаву діяльність відтоді, коли їх скинено з неба. Рапорти з цілого світу свідчать про їхню жорстокість. Вони мучать декотрих людей хворобою. Інших непокоять вночі, не дають їм спати або насилають на них страшні сни. Іншим вони спричиняють статеве зловживання. А декотрих доводять до безумства, убивства, а навіть самогубства.

Лінтіна, яка живе в Сурінамі, розповідає, що демон, або злий дух, убив 16 членів її родини, і протягом 18 років мучив її фізично й морально. З власного досвіду вона каже, що демони «люблять мучити безпорадних жертв аж до смерті».

Але Єгова може захищати Своїх слуг від нападів Сатани (Приповістей 18:10).

У Біблії читаємо, що Сатана «зводить усесвіт» (Об’явлення 12:9). Сатана з його демонами не хоче, щоб ми вірили Божому Слову, Біблії. Вони спонукують людей вірити, що померлі живуть десь у світі духів. Давайте побачимо, як вони роблять це.

Фальшива релігія

Багато релігій вчать, що кожна людина має душу, яка переходить у потойбічний світ духів після смерті тіла. Вони кажуть, що тіло помирає, а душа ні. До того ж вони твердять, що душа не може вмерти, що вона безсмертна.

Але Боже Слово не вчить цього. Біблія показує, що душа є сама людина, а не щось у людині. Наприклад, Біблія говорить про створення Адама, так: «І створив Господь Бог людину з пороху земного. І дихання життя вдихнув у ніздрі її,— і стала людина живою душею» (Буття 2:7). Отже, Адамові не дано душу; він був душею.

Тварини теж називаються душі (Буття 1:20, 21, 24, 30).

Тому що біблійне слово «душа» стосується самої людини, то не дивно, що душі вмирають. Святе Письмо каже:

• «Душа, що грішить,— вона помре» (Єзекіїля 18:4).

• «І промовив Самсон: Умирай, душе моя, з Филистіями!» (Суддів 16:30, Куліш).

• «Чи годиться в суботу добро робити, чи зло робити? душу спасти, чи загубити?» (Марка 3:4, Філарет).

Інші біблійні вірші показують, що душу можна знищити (Буття 17:14), побити мечем (Ісуса Навина 10:37), задушити (Йова 7:15), і втопити (Йони 2:5, Куліш).

Коли б ви прочитали Біблію від початку до кінця, то ніде не знайдете вислову «безсмертна душа». Людська душа не є духом. Вчення про безсмертну душу не походить з Біблії. Це вчення Сатани і його демонів. Єгова ненавидить релігію, засновану на неправді (Приповістей 6:16​-19; 1 Тимофія 4:1, 2).

Посередники духів

Сатана також зводить людей посередниками духів. Посередник — це особа, яка може одержувати звістки із світу духів. Багато людей, а навіть самі посередники, вірять, що це звістки від духів померлих. Але, як ми вже бачили з Біблії, це неможливо (Екклезіястова 9:5, 6, 10).

З якого джерела беруться ці звістки? Від самих демонів! Демони спостерігають за особою протягом її життя; вони знають, як вона говорила, її вигляд, що вона робила і що вона знала. Тому їм легко відтворювати риси й вчинки померлих, людей (1 Самуїлова 28:3​-19).

Фальшиві перекази

Ще один спосіб, яким Сатана сприяє неправильному розумінню про померлих є фальшиві перекази. Такі перекази часто відвертають людей від біблійної правди (2 Тимофія 4:4).

В Африці поширюється багато байок про померлих, яких люди бачили живими після смерті. Переважна більшість таких видінь відбувалася далеко від місцевості, в якій померлий жив. Запитайте ж себе: Чи це логічно, щоб людина, яка має силу вернутись від мертвих, повернеться до місцевості далеко від родини й друзів?

Також, чи може бути, що бачена особа є тільки схожа на померлу? Наприклад, два християни, які проповідували у сільській місцевості, помітили старого чоловіка, який кілька годин ходив услід за ними. Вони запитали його, чому він так ходив за ними і дізнались, що цей старенький чоловік гадав, що один з проповідників був його померлим братом, який помер кілька років тому. Вони ніяк не могли переконати його! Уявіть собі яке оповідання він пізніше розповів своїм друзям і сусідам!

Видіння, сни і голоси

Безсумнівно, вам уже відомі дивні явища, яких люди бачили, про яких чули або які снилися їм. Такі надприродні досвіди часто дуже лякають тих людей, які переживають їх. Мареїн, яка жила у Західній Африці, постійно чула голос її покійної бабусі, який кликав її вночі. Перелякана Мареїн голосно кричала і будила ввесь дім. Згодом це довело до божевілля.

Подумайте, якщо мертві дійсно живуть, то чи це логічно, що вони лякали б своїх улюблених? Певно, що ні. Джерелом таких шкідливих звісток є демони.

Але що сказати про звістки, які позірно допомагають і потішають? Наприклад, Гбасей з Сьєрра-Леоне захворіла. Покійний батько з’явився їй в сні і наказав піти до якогось дерева, взяти листок, змішати його з водою й випити. Батько наказав їй нікому не говорити про це, аж поки не виконає. Вона зробила так і стала здорова.

Інша жінка казала, що одної ночі їй з’явився її померлий чоловік, гарний на вигляд і одягнений в дуже гарну одежу.

Такі звістки і видіння здаються добрими і корисними. Чи вони походять від Бога? Ні, вони не є від Бога. Єгова є «Бог правди» (Псалом 31:6). Він ніколи не вдавав би із Себе духа померлого. Тільки демони прикидаються такими.

Але чи є добрі демони? Ні. Хоч вони часом прикидаються добрими, то вони усі зіпсуті. Диявол прикидався другом, коли промовив до Єви (Буття 3:1). Але що випало їй на долю через те, що вона послухала його і виконала його запропонування? Вона померла.

Ви самі знаєте, що зіпсута особа звичайно ставиться дружньо до тих, яких має намір обманити. «Білі зуби, чорне серце»,— каже африканська приповістка. У Божому Слові читаємо, що «сам сатана прикидається анголом світла!» (2 Коринтян 11:14).

Бог уже не встановляє зв’язків з людьми на землі снами, видіннями або голосами з потойбічного світу духів. Він дає керівництво й навчає людей Біблією, щоб людина була «до всякого доброго діла готова» (2 Тимофія 3:17).

Отже, Єгова застерігає нас проти обману Диявола, тому що любить нас. Він знає, що демони є небезпечні вороги.

Чому ж Сатана з його демонами так намагаються обманювати людей? Вони хочуть, щоб ми приєдналися до них і збунтувались проти Бога. Вони прагнуть нашого поклоніння. Вони хочуть, щоб ми повірили їхній брехні й брались до практик, яких Єгова ненавидить. Багато цих практик поміщають у собі звичаї, які стосуються померлих.

Смерть улюбленого родича є емоційно болючою, з приводу якої нормально сумувати. По смерті Свого близького друга Лазаря Ісусові «закапали сльози» (Івана 11:35).

Чимало є поєднаних із смертю звичаїв, які, залежно від країни, дуже різноманітні. Багато звичаїв не суперечать біблійним принципам. Однак декотрі звичаї грунтуються на припущенні, що померлі живуть і можуть бачити живих. Нічне чергування біля померлого, нестримана жалоба, дуже пишні похорони — всі походять від побоювання, щоб не сердити духів померлих. Але тому що померлі «нічого не знають», то ті, які займаються такими обрядами, допомагають поширювати обман Сатани (Екклезіястова 9:5).

Інші звичаї й обряди виникли з переконання, що померлим потрібна допомога від живих і якщо їх не заспокоять, то вони шкодитимуть живим. У декотрих країнах справляють поминки або обрядові обіди через 40 днів або один рік після смерті людини. Гадають, що це допоможе померлому «перейти» в потойбічний світ духів. Приносити померлим їжу й напій також широкоприйнятий звичай.

Все це неправильно практикувати, бо цим підтримується брехні Сатани про смерть. Чи Єгова схвалював би будь-які зв’язки із звичаями, грунтованими на вченнях демонів? Ніколи! (2 Коринтян 6:14​-18).

Слуги правдивого Бога не беруть участі у звичаях, які поширюють неправду Сатани. Замість цього вони з любов’ю стараються заспокоювати живих. Вони знають, що тільки Єгова може допомогти померлій особі (Йова 14:14, 15).

Бог осуджує спіритизм

Дехто безпосередньо або через людського посередника встановлює зв’язок із демонами. Це — спіритизм. Шаманство, чаклунство, магія, ворожіння, розпитування померлих є різні види спіритизму.

Біблія осуджує такі практики, кажучи: «Нехай не знайдеться між тобою такий, хто... ворожить ворожбу, хто ворожить по хмарах, і хто ворожить по птахах, і хто чарівник, і хто чорнокнижник, і хто викликає духа померлого та духа віщого, і хто питає померлих. Бо гидота для Господа кожен, хто чинить таке» (Повторення Закону 18:10​-12).

Чому Єгова так сильно застерігає нас проти таких практик?

На нашу власну користь Єгова застерігає нас проти всяких видів спіритизму. Він любить і дбає про людей і знає, що ті, хто втягається в демонізм, постраждають.

Одна така особа була Нілда, посередниця в Бразілії. Демони робили її життя нещасним. Вона каже: «Духи... оволоділи мною, командували. Свідомість чергувалась з непритомністю. Я захворіла психічно й мене взяли до лікарні. Демони так переслідували мене, що аж розладнали нерви. Я брала заспокійливі ліки, почала постійно впиватись і курити. Це тривало довгі роки».

Згодом, з допомогою Єгови і Його земних Свідків, Нілда відірвалась від демонського впливу і тепер живе цілеспрямованим життям. Вона каже: «Я заохочую всіх, щоб ніколи, навіть на мить, не ставали причетним до [лукавих] духів».