Проте багато хто бачив, як Ісус зцілив опанованого демоном чоловіка. Книжники і фарисеї знають, що це неможливо заперечити. Тому, щоб знеславити Ісуса, вони кажуть людям: «Він виганяє демонів не інакше, як за допомогою Вельзевула, правителя демонів».

Знаючи їхні думки, Ісус кличе до себе книжників та фарисеїв і говорить: «Кожне царство, в якому виникає поділення, буде спустошене, і кожне місто чи дім, в якому виникає поділення, не встоїть. Так само якщо Сатана виганяє Сатану, то в ньому самому виникло поділення, і як же тоді встоїть його царство?»

Які ж переконливі аргументи! І, оскільки фарисеї заявляють, що дехто з них виганяє демонів, Ісус запитує: «Якщо я виганяю демонів з допомогою Вельзевула, то з чиєю допомогою виганяють їх ваші сини?» Іншими словами, їх самих можна звинуватити в тому ж, в чому вони звинувачують Ісуса. Отже, Ісус попереджає: «А якщо я виганяю демонів за допомогою Божого духу, то Боже царство пройшло повз вас».

Здатність Ісуса виганяти демонів доводить, що він має владу над Сатаною. На підтвердження цієї думки Ісус наводить приклад: «Як може хтось вдертися в дім силача та заволодіти його добром, якщо спочатку не зв’яже того силача? І лише тоді він зможе пограбувати дім. Хто не зі мною, той проти мене, і хто не збирає зі мною, той розсипає». Зрозуміло, що фарисеї виступають проти Ісуса, і цим вони показують, що є знаряддям в руках Сатани. Їхня мета — «розсипати», тобто відвернути ізраїльтян від Ісуса.

Тож Ісус перестерігає своїх противників, які йдуть за Сатаною, що «зневагу проти духу прощено не буде». Він пояснює: «Хто скаже слово проти Сина людського, тому буде прощено, а хто говоритиме проти святого духу, тому не буде прощено ані в цій системі, ані в прийдешній». Ці книжники і фарисеї чинять саме такий непростимий гріх — у своїй злості вони приписують Сатані чуда, які явно були виконані за допомогою святого духу.

До Ісуса приводять опанованого демоном чоловіка, який, крім того, сліпий і німий. Ісус зцілює того чоловіка і звільняє його від влади демона. Коли він починає говорити і бачити, люди просто вражені. Вони кажуть про Ісуса: «Хіба він не Син Давидів?»

Довкола будинку, де зупинився Ісус, збирається стільки людей, що він з учнями не може навіть поїсти. Але не всі з цих людей вважають, що Ісус — це обіцяний «Син Давидів». З Єрусалима прийшли книжники і фарисеї, щоб його знеславити.