Розгляньмо приклад Наманголви, що живе в Замбії. Вона виховувалася в християнській сім’ї. Коли Наманголві було два роки, вона стала інвалідом. Ця жінка розповідає: «Я соромилася самої себе, вважаючи, що виглядаю жалюгідно. Але мої духовні брати допомогли мені дивитися на це по-іншому. Так я подолала свою соромливість і через деякий час охрестилася».

¹⁶ Хоча Наманголва користується інвалідним візком, їй часто доводиться пересуватись брудними піщаними дорогами на руках і колінах. Все ж їй вдається служити допоміжним піонером щонайменше два місяці на рік. Якось Наманголва свідчила одній жінці, і та заплакала. Чому? Тому що її глибоко зворушила віра і мужність нашої сестри. Єгова рясно благословляє служіння Наманголви: п’ятеро її зацікавлених охрестились, а один з них служить старійшиною збору. Наманголва каже: «Часто мене жахливо болять ноги, але це мене не спиняє». Ця сестра — одна з багатьох Свідків, які немічні тілом, але сильні духом. Вони люблять Єгову і своїх ближніх. Якими ж коштовностями є такі служителі в очах Єгови! (Огія 2:7).

[Ілюстрація на сторінці 24]

Наманголва Сутуту.